Ухвала суду № 19497805, 25.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2011 р.Справа № 2-а/1570/1329/2011 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріКапустинська А.М. за участю сторін: ДПІ у Малиновському районіОСОБА_5 (довіреність) ПП «Стройнорма плюс»ОСОБА_6 (довіреність) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Стройнорма плюс»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0002652301/1, № 0002662301/1 від 12.08.2010 року, № 0002781701/1 від 27.08.2010 року, № 0002652301/2, № 0002662301/2 від 27.10.2010 року, № 0073431701/0/2, № 0002781702/2 від 03.11.2010 року, № 0002652301/3, № 0002662301/3 від 20.01.2010 року, № 0073431701/3, № 0002781701/3 від 21.01.2010 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002672301 від 26.05.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складені на підставі акту перевірки, висновки якого є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0002652301/1, № 0002662301/1 від 12.08.2010 року, № 0002781701/1 від 27.08.2010 року, № 0002652301/2, № 0002662301/2 від 27.10.2010 року, № 0073431701/0/2, № 0002781702/2 від 03.11.2010 року, № 0002652301/3, № 0002662301/3 від 20.01.2010 року, № 0073431701/3, № 0002781701/3 від 21.01.2010 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002672301 від 26.05.2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 14.04.2010 року № 550 та від 29.04.2010 року № 694, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 314 від 14.04.2010 року на виконання постанови слідчого прокуратури Малиновського району м. Одеси Чернецького Ю.А. від 23.02.2010 року та постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Яценко О.В. від 28.01.2009 року відповідно до ст.114 КПК України співробітниками податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Стройнорма плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з період з 26.09.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 26.09.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складений акт від 14.05.2010 року № 194/23-213/354041.

Перевіркою встановлено порушення Підприємством п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 565828 гривень; пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 376782 гривень; п.2.11 та п.3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, що виразилось у видачі в підзвіт готівкових коштів в сумі 8887 гривень за умови не звітування у встановленому порядку за раніше отримані готівкові кошти під звіт, та відсутності документів, підтверджуючих факт використання виданих з розрахункового рахунку грошових коштів в сумі 9337 гривень; ст.24 Закону України «Про оплату праці», п.1.15 ст.1, ст.3, пп.4.2.1 п.4.2, пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, пп. «г»пп.4.2.9 п.4.2. ст.4, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.2.1 ст.2, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.6 п.4.2. ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2809,08 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складені податкові повідомлення рішення:

- від 26.05.2010 року № 0002662301/0, яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 376782 гривень та штрафні санкції в сумі 188391 гривень, а всього 565173 гривень;

- від 26.05.2010 року № 0002652301/0, яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 565828 гривень та штрафні санкції в сумі 282914 гривень, а всього 848742 гривень;

- від 26.05.2010 року № 0002781701/0, яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2809,08 гривень та штрафні санкції в сумі 6218,00 гривень, а всього 9027,24 гривень;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.05.2010 року № 0002672301, яким до Підприємства за порушення норм з регулювання обігу готівки застосовані штрафні санкції в сумі 11559 гривень.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішенням, Підприємство оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси. За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято рішення про результати розгляду скарги від 29.07.2010 року № 33141/10/15-012, яким скарга залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

06.08.2010 року Підприємством було подано повторну скаргу на вказані рішення до ДПА в Одеській області, за результатами розгляду якої ДПА в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги від 06.10.2010 року № 36464/10/25-0007, яким скарга Підприємства залишена без задоволення, оскаржувані рішення - без змін, штрафні санкції, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 26.05.2010 року № 0002781701/0 збільшені на 800,71 гривню (рішення № 0073431701/0/2).

У подальшому Підприємством були оскаржені податкові повідомлення-рішення від 26.05.2010 року № 0002662301/0, від 26.05.2010 року № 0002652301/0, від 26.05.2010 року № 0002781701/0 (0002662301/1, № 0002652301/1, № 0002781701/1 від 12.08.2010 року) та рішення ДПА в Одеській області № 36464/10/25-0007 від 06.10.2010 року до ДПА України.

За результатами розгляду даної скарги ДПА України прийнято рішення від 17.12.2010 року № 13815/6/25-0115, яким скарга Підприємства залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення ДПА в Одеській області - без змін.

За результатами проведених Підприємством заходів адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, ДПІ у Малиновському районі прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002652301/1, № 0002662301/1 від 12.08.2010 року, № 0002781701/1 від 27.08.2010 року, № 0002652301/2, № 0002662301/2 від 27.10.2010 року, № 0073431701/0/2, № 0002781702/2 від 03.11.2010 року, № 0002652301/3, № 0002662301/3 від 20.01.2010 року, № 0073431701/3, № 0002781701/3 від 21.01.2010 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд першої інстанції визнав зазначені вище податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій необґрунтованими, а позовні вимоги такими підлягаючими задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Преамбулою Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та основи діяльності.

Згідно з п.1 акту перевірки від 14.05.2010 року № 194/23-213/354041, перевірка проведена на підставі направлень від 14.04.2010 року № 550 та від 29.04.2010 року № 694, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 314 від 14.04.2010 року на виконання постанови слідчого прокуратури Малиновського району м. Одеси Чернецького Ю.А. від 23.02.2010 року та постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Яценко О.В. від 28.01.2009 року відповідно до ст.114 КПК України та ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Як вбачається з постанови слідчого прокуратури Малиновського району м. Одеси Чернецького Ю.А. від 23.02.2010 року та постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Яценко О.В. від 28.01.2009 року, останні винесені на підставі ст.ст. 66, 130 КПК України в рамках розслідування кримінальних справ №№ 201200900038, 053201000033.

Наказ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 314 від 14.04.2010 року виданий на виконання вищезазначених постанов слідчих та згідно з п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким встановлено право органів державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до ст.66 КПК України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій. Вказана норма КПК України передбачає залучення до процесуальних дій експертів та спеціалістів - осіб, які володіють спеціальними знаннями та не зацікавлені в результатах справи, та є методом збирання доказів по кримінальній справі або проведення дослідчої перевірки, що вимагає відповідно залучення результатів ревізії (перевірки) до кримінальної справи або матеріалів дослідчої перевірки для подальшого прийняття рішення особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом відповідно до норм КПК України.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) передбачені ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.05.2001 року № 6-рп/2001 діяльність суб'єктів владних повноважень - органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та інтересів врегульована нормами Кримінально-процесуального кодексу України.

Таким чином, рішення податкового органу, прийняті за наслідками проведеної на виконання постанов слідчих позапланової перевірки господарської діяльності ПП «Стройнорма Плюс»у відповідності до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст. 66 КПК України є неспроможними, оскільки повноваження органів державної податкової служби щодо здійснення такої перевірки та її наслідками врегульовані різними процесуальними законами. У зв'язку із цим при проведенні відповідачем - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси перевірки позивача на підставі постанов слідчих по кримінальним справам, у відповідача не було передбачених законом повноважень на прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій.

Згідно ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

З урахуванням зазначеного та на підставі встановлених фактів, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі висновків за актом перевірки, проведеної на підставі постанов слідчих по кримінальним справам, здійснено відповідачем у непередбачений законом спосіб, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень податкового органу.

Крім того, окремі висновки, викладені в акті перевірки також не відповідають вимогам ч. 3 ст.2 КАС України та є необґрунтованими. Так, зокрема:

З акту перевірки убачається, що в результаті співставлення даних бухгалтерського обліку Дт361,377 Кт702, Дт311 Кт3613,377 згідно даних аналітичного бухгалтерського обліку з даними податкових декларацій, перевіряючими встановлено порушення Підприємством вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.5, п.3.1 Порядку складання Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, у зв'язку із чим Підприємством при складанні декларації про прибуток за 2008 рік не враховано валові доходи, які були отримані у попередніх періодах (І півріччя 2008 року, 3 квартали 2008 року), в результаті чого занижено валовий дохід на 1000000 гривень.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, - дата збільшення валового доходу датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання) розроблений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327. Вказаний порядок був чинним на час виникнення спірних правовідносин

Згідно з пп. 1.6 Порядку за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до пп.2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, в порушення вищевикладених норм, перевіряючі не зазначили первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, рівно як й інші докази, які достовірно підтверджують наявність факту порушення. Представник відповідача також не зміг пояснити на підставі яких саме документів було встановлено дане порушення, зокрема на підставі чого встановлено відображене у акті відхилення, та чим це підтверджується.

Крім того, з пп.3.2.1 акту перевірки убачається висновок перевіряючих щодо порушення Підприємством п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого Підприємством завищені валові витрати всього на 1263312 гривень.

Зокрема, проведеною перевіркою відображеного показника за 4 квартали 2007 року, за 1-4 квартали 2008 року, 1-4 квартали 2009 року встановлено завищення задекларованих платником податків показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»на загальну суму 1213479 гривень. При цьому, на стор.7 акту перевіряючими встановлено заниження валових витрат у І півріччі 2008 року та за 3 квартали 2008 року, в результаті чого валові витрати занижені на 1000000 гривень.

Судом встановлено що директор ПП «Стройнорма Плюс»листом від 01.04.2010 року (вхід. ДПІ № 4633/10 від 01.04.2010 року) повідомив Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси про втрату 18.11.2009 року документів фінансово-господарської діяльності підприємства, додавши при цьому копію листа Малиновського РВ ГУМВС України в Одеській області від 18.11.2009 року № 21/21-0573 та постанови про порушення кримінальної справи від 29.10.2009 року по даному факту.

Крім того, згідно протоколу виїмки від 10.02.2010 року оперуповноваженими Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за участю слідчого прокуратури Малиновського району м. Одеси на Підприємстві були вилучені всі документи, які відносились до господарської діяльності ПП «Стройнорма Плюс».

Листом від 05.05.2010 року № 17888/23-209 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси у зв'язку з проведення позапланової виїзної перевірки на виконання постанов слідчих, та у зв'язку з настанням терміну поновлення втрачених документів, витребувало від директора ПП «Стройнорма Плюс»всі документи за період з 26.09.2007 року по 31.12.2009 року, які необхідні для проведення перевірки, згідно з переліком (а.с.112-113).

При проведенні перевірки були використані документи, надані листами слідчого прокуратури Малиновського району м. Одеси від 30.03.2010 року № К-7, від 12.03.2010 року № К-7. Перелік документів, які було надано під час перевірки ПП «Стройнорма Плюс», наведено в додатку № 4 до акту перевірки від 14.05.2010 року № 194/23-213/35404142.

На підставі наданих до перевірки документів, перевіряючі дійшли висновку про порушення Підприємством пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки платником податків до складу валових витрат віднесені витрати по придбанню будівельних матеріалів та послуг субпідряду по ремонту будівель, оренди офісу, рекламні послуги на загальну суму 1942845 гривень. Дане порушення виявлено шляхом порівняння бухгалтерського обліку Дт20,91 Кт631,6852, Дтб31 6852 Кт311 з даними виписок банку по розрахунковому рахунку та податкових декларацій (додаток №4 до акту перевірки).

Також перевіряючі дійшли висновку про порушення Підприємством п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого Підприємством до складу валових витрат віднесено витрати по придбанню послуг по ремонту будівель у ТОВ «Керван Д»в сумі 270634 гривень, угоди яких відповідно до п.1 та п.2 ст.215, п.1 та п.5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і, в силу ст.215 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Вказаний висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що встановити умови виконання будівельних робіт перевіркою є неможливим через відсутність надання підприємством ПП «Стройнорма Плюс»договору та актів виконання будівельних робіт, які були надані ТОВ «Керван Д», у зв'язку з їх втратою. Також перевіряючими вказано, що підприємством перераховувались кошти, зумовлені договором, без мети реального настання правових наслідків, з метою ухилення від оподаткування та проведення діяльності, яку неможливо назвати господарською діяльністю, що призвело до штучного завищення валових витрат та податкового кредиту, до заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Крім того, проведеною перевіркою відображеного показника 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12», 05.1 «зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг»за 4 квартал 2007 року, 1-4 квартали 2008 року, 1-4 квартали 2009 року податківцями було встановлено, що Підприємством завищені задекларовані показники на 49833 гривень. Так, Підприємство в результаті вищевикладеного порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат віднесено витрати на нарахування інших виплат, пов'язаних з орендою оргтехніки (6000 гривень), валові витрати, які не були віднесеного до складу валових витрат 2008 року (45333 гривень), витрати по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на виплати із заробітної плати (4063 гривень), витрати на розрахунково-касове обслуговування (2030 гривень). У зв'язку з відсутністю під час перевірки первинних документів на задекларовану позивачем суму - 49833 гривень, перевіряючі дійшли висновку про завищення Підприємством валових витрат на 49833 гривень.

Таким чином, перевіряючими встановлено порушення Підприємством п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого Підприємством занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств на 2263312 гривень, у зв'язку із чим позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 565828 гривень.

Проте такі висновки перевіряючих необґрунтованими, у зв'язку з наступним.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заявляючи про безтоварність господарських операцій Підприємства з ТОВ «Керван Д», ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, таким чином, намагається визнати фальшивими оформлені документи, які при цьому під час перевірки не досліджувались через їх втрату. З цього приводу, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України в своїй постанові від 13.01.2009 року у справі № 21-1578 зазначила, що фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірена як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної відповідальності. Таким чином, безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентами, фіктивність оформлених документів, на чому полягає відповідач, повинна ґрунтуватись не на його припущеннях, а підтверджуватися реальними доказами, на які вказав Верховний Суд України. Як під час проведення перевірки, так і в судовому засіданні податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів безтоварності операцій між позивачем і його контрагентом та фальшивість виданих контрагентом позивача документів.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем були надані копії відновлених документів, якими підтверджується правомірність віднесення до складу валових - витрат, пов'язаних з орендою оргтехніки, придбанню будівельних матеріалів та послуг субпідряду по ремонту будівель за 4 квартал 2009 року - в сумі 49833 гривень. При цьому сплата цих сум підтверджується банківською випискою, яка була наявна під час проведення перевірки, проте не була взята перевіряючими до уваги.

Крім того, перевіркою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено: з розрахункового рахунку позивача перераховано на користь різних осіб всього 3741,97 гривень (за поліграфічні та рекламні послуги, розміщення реклами, цвяхи тощо). Перевіряючі дійшли висновку про порушення Підприємством пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки на користь осіб не було нараховано, утримано та сплачено (перераховано) до бюджету податку з доходу фізичних осіб всього на суму 561,3 гривень.

Також перевіряючими встановлено порушення Підприємством пп.4.2.15, п.4.2, пп.4.3.2 п.4.3 ст.4, пп.9.10.1 та пп.9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки позивачем з розрахункового рахунку на господарські витрати видано грошові кошти в загальній сумі 9337 гривень, які не підтверджені документально та без подальшого їх повернення особі, що їх видала, та у зв'язку з не нарахуванням, утримання та сплатою до бюджету податку з доходів фізичних осіб всього на суму 1647,7 гривень.

Крім того, перевіркою встановлено, що на підставі акту прийому-передачі від 01.01.2008 року ПП «Стройнорма Плюч»отримало у вигляді внеску в статутний фонд від засновника ОСОБА_9 предмети згідно номенклатури всього на суму 4000 гривень. Перевіряючі дійшли висновку, що інвестування директором підприємства до статутного фонду ПП «Стройнорма Плюс»належного йому на праві власності майна вартість 4000 гривень було з його боку відчуженням такого майна, отже Підприємством в порушення п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не було утримано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 600 гривень.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку про заниження Підприємством податку з доходів фізичних осіб на 2809 гривень, в зв'язку із чим позивачу було визначено податкове зобов'язання із відповідними штрафними санкціями.

Проте суд не може погодитися із вищезазначеними висновками перевіряючих, у зв'язку з наступним.

Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, на час виникнення спірних правовідносин, регулювалось Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі - Закон). Згідно ст. 1 Закону доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду як на території України, так і за її межами, до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інший, ніж цінні папери, формах.

Продажем згідно п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до 9.6.2. Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.

Під терміном «інвестиційний актив»згідно п.п. 9.6.7. п. 9.6 ст. 9 Закону розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу та його вартість, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, є інвестиційним прибутком, що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб при здійсненні платником податку зазначеної операції.

Враховуючи вищезазначене, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у її власності) до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону.

Зазначена правова позиція також висловлена Комітетом Верховної ради України з питань податкової та митної політики в листах від 15.10.2009 року №04-27/936 та від 08.10.2009 року №04-27/917. Отже висновки перевіряючих щодо протиправного неутримання Підприємством податку з доходів фізичних осіб в сумі 600 гривень від вартості матеріальних цінностей, внесених ОСОБА_9 до статутного фонду є результатом хибного тлумачення законодавства.

Крім того, висновки податківців щодо заниження Підприємством податку з доходів фізичних осіб в результаті неутримання коштів від операцій з видачі коштів на господарські витрати та витрати на поліграфічні, рекламні послуги, цвяхи та розміщення реклами є також необґрунтованими. Так, вказані кошти були використані на закупівлю матеріалів, послуг, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства, а не виплачені працівникам, на підтвердження чого позивачем були надані документи, видані приватними підприємцями.

Оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002672301 від 26.05.2010 року винесено на підставі наступного висновку за актом перевірки. Так, в результаті встановленого податківцями факту видачі з розрахункового рахунку позивача коштів на господарські витрати в сумі 9337 гривень без прибуткового касового ордеру, авансових звітів, квитанцій, платіжних доручень, перевіряючі дійшли висновку про порушення Підприємством п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

При цьому суд враховує, що застосування грошових коштів в сумі 9337 гривень у господарській діяльності Підприємства підтверджено розрахунковими документами, видатковими накладними від 19.05.2009 року №№ 202, 184 на 8887 гривень та 450 гривень, відповідно, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи, приходно-касовим ордером, які не були взяті до уваги при розгляді скарг Підприємства, а рішення за результатами розгляду скарг Підприємства приймались шляхом відтворення висновків перевіряючих.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Відповідно до ч. 3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Рішення суб'єкта владних повноважень не можуть вважатися правомірними, якщо вони прийняті з порушенням порядку, встановленого законодавством, оскільки згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні здійснюється на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За результатами встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов вичерпного юридичного висновку, що оскаржувані рішення податкового органу не могли бути прийнятими за результатами перевірки, яка була проведена на виконання постанов слідчих правоохоронних органів згідно ст.114 КПК України, оскільки фактичною метою такої перевірки є встановлення необхідних в кримінальних справах фактичних даних. При цьому суд враховує, що проведення податковим органом перевірки ПП «Стройнорма Плюс»не встановлює для позивача обов'язків, а тому не є предметом спору у розумінні п. 1 ч. 1 ст.17 КАС України, але є обґрунтуванням підстав для скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене та на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають скасуванню, а позов - задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги фактично відтворють зміст заперечень на позов (т.6 а.с. 119), які ґрунтуються на акті перевірки № 14.05.2010 року № 194/23-213/354041, були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

Будь яких нових доказів по справі представником Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси до суду апеляційної інстанції надано не було.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Стройнорма плюс»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі 26 жовтня 2011 року.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль