Ухвала суду № 19497653, 13.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-8072/10/1570 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Єщенко О.В.

суддів Осіпов Ю.В.

Зуєва Л.Є.

за участю секретаря Тулба О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД»до Державної податкової інспекції у місті Южне Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Южне Одеської області, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 серпня 2010 року № 00003822310/0.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 20 липня 2010 року по 30 липня 2010 року, Державною податковою інспекцією у м. Южне Одеської області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дельта Вілмар СНД»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 31.0з3.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 78/134/23-1007/33268860 від 30 липня 2010 року, яким встановлено порушення ТОВ «Дельта Вілмар СНД»пп. 7.2.3 п. 7.2; пп.. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп.. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого субєктом господарювання завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року на суму 23.479,8 грн.

За твердженням позивача, ТОВ «Дельта Вілмар СНД», сформувало податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Дім С». Висновок ДПІ у м. Южнее Одеської області щодо протиправності дій позивача, заснований на неможливості проведення зустрічної перевірки ПП «Дім С»в звязку з визнанням банкрутом, суперечить положенням ЗУ «Про податок на додану вартість».

Представник ДПІ у м. Южне позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що ТОВ «Дельта Вілмар СНД»пп. 7.2.3 п. 7.2; пп.. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп.. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в звязку з неможливістю проведення зустрічної перевірки ПП „Дім С”, оскільки останнє має стан платника „визнано банкрутом”.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року адміністративний позов ТОВ «Дельта Вілмар СНД»задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2010 року № 0000382310/0, стягнуто з державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 23.479,8 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 20 липня 2010 року по 30 липня 2010 року, Державною податковою інспекцією у м. Южне Одеської області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дельта Вілмар СНД»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 31.0з3.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 78/134/23-1007/33268860 від 30 липня 2010 року, яким встановлено порушення ТОВ «Дельта Вілмар СНД»пп. 7.2.3 п. 7.2; пп.. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп.. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого субєктом господарювання завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року на суму 23.479,8 грн.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений зазначеним підпунктом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Судом встановлено, що 16 вересня 2009 року, між ТОВ „Дельта Вілмар СНД” та ПП „Дім С” було укладено договір поставки сталевих труб № 16/09/09.

На виконання умов договору, ПП „Дім С” поставило ТОВ „Дельта Вілмар СНД” товар, обумовлений договором.

Належне виконання сторонами умов договору підтверджується доказами наданими суду та дослідженими у судовому засіданні, а саме: рахунками (а.с. 51-55); податковими накладними № 3 від 01 лютого 2010 року, № 33 від 03 лютого 2010 року, № 270, 271 від 19 березня 2010 року (а.с. 56-59); платіжними дорученнями (а.с. 48-50); бухгалтерською довідкою, щодо оприбуткування товару; довідками про рух товару по складу, товаро-транспортними накладними. Використання отриманих труб в господарській діяльності підприємства ТОВ „Дельта Віл мар СНД” підтверджується договором № 629/08 від 25 грудня, укладеним між ТОВ „Дельта Вілмар СНД” та ТОВ „Хімтехнологія” виконання робочого проекту по будівництву чотирьох ліній маслопроводів (а.с. 156-161 ), технічною та проектною документацією (а.с. 162-165), експертним висновком філії ДП „Одесадержбудекспертиза” (а.с.166-173), наданими суду фотоматеріалами.

В силу п.п. 7.7.1. п.7.7. ст..7 ЗУ „ Про податок на додану вартість „ від 03.04.1997 року № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному зазначенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності-зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з .п. 7.7.1. п.7.7. ст..7 ЗУ „ Про податок на додану вартість „ від 03.04.1997 року № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення , яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 ЗУ № 168/97, податковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з .п. 7.7.1. п.7.7. ст..7 ЗУ „ Про податок на додану вартість „ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 23.479,8 грн. на підставі податкових накладних № 3 від 01 лютого 2010 року, № 33 від 03 лютого 2010 року, № 270, 271 від 19 березня 2010 року (а.с. 56-59).

За результатом своєї господарської діяльності, у березні 2010 року, позивач подав до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року та заяву про бюджетне відшкодування ПДВ на суму 23.479,8 грн. (а.с. 97-102).

З матеріалів податкової перевірки вбачається, що ПП „Дім С” визнано банкрутом, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 08 червня 2010 року, тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

На думку колегії суддів, неможливість для Державної податкової інспекції провести зустрічну перевірку ПП „Дім С” не може вплинути на право позивача на бюджетне відшкодування.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні відповідачі не довели суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необгрунтованість позовних вимог позивача.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. .ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД»до Державної податкової інспекції у місті Южне Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/Єщенко О.В.

суддя/підпис/Зуєва Л.Є.

суддя /підпис/Осіпов Ю.В.