Ухвала суду № 19496973, 24.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1590/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Сорочко Є.О.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування припису № СК-421-11-2 від 05.01.2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року позивач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування припису № СК-421-11-2 від 05.01.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою вимоги позивача задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що актом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 639/42/6-ап від 20.12.2010 року встановлено допущення страховиком порушень статті 29, 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Оскаржуваним приписом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-421-11-2 від 05.01.2011 року встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія НГО Україна»(код ЄДРПОУ - 16285602, місцезнаходження: 01054, м, Київ 54, вул. Воровського, буд. 33) (далі - Товариство) в своїй діяльності допустило порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, а саме: Товариством за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/2841330, укладеного з ТОВ «Перша лізингова компанія», було зменшено виплату страхового відшкодування на суму податку на додану вартість, не здійснено виплату страхового відшкодування протягом одного місяця та не сплачено пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, що є порушенням вимог статті 29, 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Приписом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-421-11-2 від 05.01.2011 року зобовязано позивача усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного припису, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №2841330 від 09.04.2010 року, яким застрахована цивільно-правова відповідальність водія, який експлуатує забезпечений транспортний засіб Skoda Octavia, д/н НОМЕР_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 12.08.2010 року за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Ford Fusion, що належить ОСОБА_5, постановою Рівненського міського суду від 16.08.2010 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення.

З урахуванням вимог статті 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постраждалою особою 20.09.2010 року подано заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження № 260 від 31.08.2010, виготовленого ЗАТ «Український центр після аварійного захисту «Експерт-сервіс», встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові Ford Fusion реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 26 502,54 грн..

Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»складено страховий акт № 11596 від 20.09.2010 року про виплату страхового відшкодування в розмірі 22 085,45 грн., без врахування податку на додану вартість.

Згідно видаткового касового ордеру, страхове відшкодування у розмірі 22 085,45 грн. позивачем сплачене 13.10.2010 року.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджено наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395, регламентує загальні принципи, методи оцінки та товарознавчих досліджень, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості дорожніх транспортних засобів.

Розмір матеріального збитку внаслідок настання цивільно-правової відповідальності за участі забезпеченого транспортного засобу встановлено звітом автотоварознавчого дослідження № 260 від 31.08.2010 року, виготовленого ЗАТ «Український центр після аварійного захисту «Експерт-сервіс».

Аналізуючи викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, оскільки позивачем потерпілій особі виплачено страхове відшкодування не у повному обсязі, який визначено висновком відповідного експерта.

Апелянтом безпідставно виплачено страхове відшкодування потерпілій особі за виключенням податку на додану вартість.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, твердження апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 29.11.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підписи)

Суддя: Г.М. Бистрик