Постанова № 19496760, 17.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-18473/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Емі-Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2011 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Емі-Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -

В С Т А Н О В И Л А:

16.12.2010 ТзОВ «Емі-Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000622350/0, № 0000632350/0 від 09.12.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2011 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, однак колегія суддів з таким висновком не погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05.11.2010 по 25.11.2010 посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Емі-Україна», щодо дотримання вимог чинного валютного законодавства за період з 22.02.2005 по 25.11.2010, про що складено акт № 5416/22-33299789 від 26.11.2010.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 ЗУ «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, у зв`язку з ненадходженням валютної виручки, що призвело до порушення термінів розрахунків в іноземній валюті та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»щодо невідображення валютних цінностей, які знаходяться за кордоном.

На підставі висновків перевірки ДПІ У Дніпровському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0000622350/0 від 09.12.2010, яким позивачу визначено 880897, 81 грн. штрафних санкцій, № 0000632350/0 від 09.12.2010, яким позивачу визначено 2380 грн. штрафних санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.08.2008 між D LLC»(постачальник) та ТзОВ «Квік-авто»(покупець) укладено контракт № 2009-03-09 про поставку товарів згідно якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю автомобілі, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

30.06.2008 між TAND LLC»США, (замовник) та ТзОВ «Емі-Україна»(перевізник) укладено договір перевезення № 30/06-08. Згідно умов договору перевізник зобов`язується перевозити автомобілі, у кількості та у терміни, зазначені у погоджених перевізником та замовником заявках, а відправник зобов`язується оплатити надані перевізником послуги на підставі оформлених у відповідності до заявок замовника актів приймання-передачі виконаних робіт та товарно-транспортних накладних. Договірна вартість наданої транспортної послуги визначається на підставі заявки замовника та фіксується в укладеному після перевезення акті приймання-передачі виконаних робіт. Вартість перевезення є договірною та погоджується сторонами на момент прийняття заявки. Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника в термін, зазначений в заявці або акті приймання-передачі робіт.

На виконання умов цього договору перевізником експортовано послуг на загальну суму 655900 доларів США, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) та товарно-транспортних накладних. Валютні кошти від нерезидента надійшли частково, на загальну суму 383200 доларів США. Граничний строк надходження валютної виручки, яка на момент завершення перевірки не надійшла на територію України: на суму 36000 доларів США 28.06.2010, на суму 31500 доларів США 28.07.2010, на суму 18000 доларів США 27.08.2010, на суму 31500 доларів США 26.09.2010, на суму 27000 доларів США 27.10.2010, на суму 36000 доларів США 27.11.2010, на суму 19000 доларів США 27.12.2010, на суму 22500 доларів США 26.01.2011, на суму 21000 доларів США 27.02.2011 на суму 18000 доларів США 29.03.2011 на суму 12200 доларів США 28.04.2011.

З метою погашення заборгованості, 07.06.2010 між LLC»США (кредитор) та ТзОВ «Квік-Авто»(первісний боржник) та ТзОВ «Емі-Україна»(новий боржник) укладено договір про переведення боргу № 07-06/10-ПБ. Згідно цього договору первісний боржник переводить частину свого боргу (грошового зобов`язання) за договором № 2009-03/08 від 03.08.2009 в розмірі 180000 доларів США на нового боржника та зобов`язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу відшкодування в національній валюті України по офіційному курсу НБУ, що на момент укладення договору становить 1425834 грн., шляхом безготівкового переказу на банківські рахунки протягом 3 років, але не пізніше 07.06.2013, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного вище договору і приймає на себе обов`язки первісного боржника.

На підставі зазначеного договору, 07.06.2010 між LLC»США (сторона 1) та ТзОВ «Емі-Україна»(сторона 2) укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої зобов`язання на суму 180000 доларів США були припинені у зв`язку з наступним: за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № 30/06-08 від 30.06.2008 сторона 1 є боржником, а сторона 2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 180000 доларів США; за договором про переведення боргу № 07-06/10-ПБ від 07.06.2010 сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 180000 доларів США.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.03.2006 між Фірмою entar LLC», США, (продавець) та ТзОВ «КС Імпортс»укладено контракт № 1-03/06 купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю автомобілі, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

14.04.2008 між компанією Sentar LLC», США (замовник) та «ТОВ «Емі-Україна»(перевізник) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 14/04-08. Згідно умов цього договору перевізник зобов`язується перевозити автомобілі, у кількості та у терміни, зазначені у погоджених перевізником та замовником заявках, а відправник зобов`язується оплатити надані перевізником послуги на підставі оформлених у відповідності до заявок замовника актів приймання-передачі виконаних робіт та товарно-транспортних накладних. Договірна вартість наданої транспортної послуги визначається на підставі заявки замовника та фіксується в укладеному після перевезення акті приймання-передачі виконаних робіт. Вартість перевезення є договірною та погоджується сторонами на момент прийняття заявки. Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника в термін, зазначений в заявці або акті приймання-передачі робіт. Оплата проводиться в доларах США.

На виконання умов цього договору, перевізником надані послуги замовнику на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 132863 доларів США. Валютні кошти від нерезидента надійшли частково, на загальну суму 59955 доларів США. Валютна виручка в сумі 72908 доларів США не отримана. Граничний строк надходження валютної виручки на суму 46300 доларів США 13.01.2009, на суму 17700 доларів США 27.01.2009, на суму 5700 доларів США 26.02.2009, на суму 10000 доларів США 29.04.2009.

З метою погашення заборгованості 18.12.2008 між LLC»(кредитор) та ТзОВ «КС Імпортс»(первісний боржник) та ТзОВ «Емі-Україна»(новий боржник) укладено договір про переведення боргу № 18-12/08-ПБ, згідно якого первісний боржник переводить свій борг в сумі 72908 доларів США за контрактом купівлі-продажу № 1-03/06 від 20.03.2006 на нового боржника та зобов`язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначене цим договором відшкодування, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного вище договору і приймає на себе борг в сумі 72908 доларів США первісного боржника за основним договором.

На підставі зазначеного договору укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.01.2009 між компанією ar LLC»(сторона 1) та ТзОВ «Емі-Україна» (сторона 2), згідно якого зобов`язання на суму 72908 доларів США були припинені у зв`язку із наступним: за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № 14/04-08 від 14.04.2008 сторона 1 є боржником, а сторона 2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 72908 доларів США; за договором про переведення боргу № 18-12/08-ПБ від 18.12.2008 сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 72908 доларів США.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно п. 1.10. Інструкції "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", затвердженої постановою Правління НБУ № 136 від 24.03.1999 експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку, що твердження ДПІ з посиланням на норму ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" про те, що оскільки норми даної статті не передбачають недопустимості припинення зобов'язань по зовнішньоекономічним договорам шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, є безпідставними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не забороняє припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом переведення боргу.

У цивільно-правових відносинах обмеження стосовно віднесення кредитора чи боржника до резидента чи нерезидента як первісного, так і нового не передбачено.

Спеціальним законодавством, зокрема Законами України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ДКМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" не забороняється припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом переведення боргу.

Колегія суддів вважає, що у відповідності до норм чинного законодавства ТОВ «Емі-Україна»при наявності письмово повідомлення від кредитора AND LLC»США № 070610 від 07.06.2010 про згоду на переведення боргу укладено договір про переведення боргу № 070610 від 07.06.2010 (а.с. 44-46) між компанією LLC»США (кредитор), ТОВ «Квік-Авто»Україна (первісний боржник) та ТОВ «Емі-Україна»Україна (новий боржник), згідно якого первісний боржник переводить частину боргу (грошові зобов`язання) за договором № 2009-03/08 від 03.08.2009 (а.с. 52-55) в розмірі 180000 доларів США на нового боржника, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із вищевказаного договору і приймає на себе обов`язки первісного боржника.

Також не суперечить законодавству і те, що ТОВ «Емі-Україна»на підставі письмового повідомлення від кредитора LLC»(США) № 10-12/08 від 10.12.2008 про згоду на переведення боргу укладено договір про переведення боргу № 18-12/08-ПБ від 18.12.2008 (а.с. 124-125) між ТзОВ «КС Імпортс»(первісний боржник), ТОВ «Емі-Україна»(новий боржник) та компанією LLC»(США) (кредитор), згідно якого первісний боржник переводить борг (грошові зобов`язання) за контрактом купівлі-продажу № 1-03/06 від 20.03.2006 (а.с 115-119) в розмірі 72908, 00 доларів США на нового боржника, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із вищевказаного договору і приймає на себе обов`язки первісного боржника.

Норми чинного законодавства не виключають можливості придбання резидентами боргових зобовязань перед нерезидентами на території України. Таким чином прийняття ТОВ «Емі-України»боргових зобовязань перед нерезидентами у підприємств резидентів не протиречить діючому законодавству.

Договори про переведення боргу укладені відповідно до вимог діючого законодавства, не визнані нечинними та не розірвані.

Отже на момент укладання угод про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Емі-Україна»та TAND LLC», ТОВ «Емі-Україна»та LLC», резидент та нерезидент мали зустрічні однорідні (грошові) вимоги та зобовязання. Що дало можливість укласти такі угоди, що у свою чергу не заборонено діючим законодавством.

Колегія суддів не може погодитися із твердженням представника податкового органу, що зустрічні вимоги мають виникнути виключно в межах одного договору, а наявність у резидента та нерезидента взаємних однорідних зобовязань, що виникли поза межами одного договору не дають можливості провести зарахування таких вимог. Чинне законодавство такого обмеження не містить. А в межах розрахунків за договорами № 30/06-08 від 30.06.2008 між D LLC»та ТОВ «Емі-Україна», № 14/04-08 від 14.04.2008 між компанією LLC»та «ТОВ «Емі-Україна», на момент укладання вище зазначених угод про зарахування вимог у резидента та нерезидента існували зустрічні однорідні (грошові) вимоги. Тобто зарахування зустрічних вимог проведено виключно в межах однієї операції та між сторонами одного договору.

Стосовно ненадходження валютної виручки на територію України необхідно зазначити, що в наслідок зарахування взаємних грошових вимог між резидентом та нерезидентом валютні цінності на територію України хоча і не надійшли, однак, в свою чергу, і у тій самій сумі за межу України валютні цінності перераховані не були.

Обмеження щодо припинення зобов`язань зарахування зустрічної однорідної вимоги встановлені ст. 218 ЦК України.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, а також вимоги ч. 4 ст. 6, ст. 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст. 601 Цивільного кодексу України, чинним законодавством України не встановлено жодних обмежень стосовно недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог, і тому позивачем не було порушено вимоги ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

З цих підстав неправомірно застосовано вимоги ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", оскільки дебіторська заборгованість ТОВ «Емі-Україна»відсутня на підставі підписаної угоди про зарахування зустрічних вимог від 07.06.2010 між STAND LLC»США та ТОВ «Емі-Україна»(а.с. 47) , а також на підставі підписаної угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.01.2009 між LLC»(США) та ТОВ «Емі-Україна»(а.с. 132).

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Емі-Україна»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2011 скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Емі-Україна»- задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0000622350/0, № 0000632350/0 від 09.12.2010.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова

Повний текст виготовлено 22.11.2011