Ухвала суду № 19494383, 08.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13595/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромета»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 року № 0002682301/0, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромета»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 року № 0002682301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 09.09.2010 року № 0002682301/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.08.2010 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромета»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Будуніверсал СКС»та ТОВ «БК «Будлайн», про що складено Акт від 20.08.2010 р. № 5386/23-2/36464155.

Так, перевіркою встановлено порушення підприємством п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року на загальну суму 693369,32 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002682301/0 від 09.09.2010 р. на загальну суму 1008102,00 грн., з яких 693369,00 грн. основного зобовязання та 314732,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість», чинний на час спірних правовідносин (надалі - Закону № 168/97-ВР).

Так, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом та повинна зберігатися платниками податку протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань зі сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7. Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, шо датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції встановлено, що основними видами діяльності позивача згідно із статутом та даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є оптова торгівля будівельними матеріалами, меблями, покриттям для підлоги та неелектричними побутовими приладами, непродовольчими товарами споживчого призначенн, інші види оптової торгівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Євромета»та ТОВ «Будуніверсал СКС»укладено договір поставки № ЕМ-101/10 від 01.01.2010 р., відповідно до якого ТОВ «Будуніверсал СКС»здійснювало ТОВ «Євромета»поставку товарів асортимент, кількість та ціна яких визначалась у накладних на поставку товарів.

Так, на виконання договору у квітні та травні 2010 року ТОВ «Будуніверсал СКС»було здійснено поставку ТОВ «Євромета»будівельних матеріалів на загальну суму 2 270 785,19 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними.

Між ТОВ «Євромета»та ТОВ «БК «Будлайн»було укладено договір купівлі-продажу № 3 від 03.01.2010 р., відповідно до якого ТОВ «БК «Будлайн»здійснювало ТОВ «Євромета»поставку будівельних матеріалів в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у рахунках фактурах на оплату товару та видаткових накладних.

На виконання договору у квітні та травні 2010 року ТОВ «БК «Будлайн»здійснено поставку ТОВ «Євромета»будівельних матеріалів на загальну суму 1 860 071,61 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». У розумінні даного Закону первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, що фіксують факти їх здійснення.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові, залізничні та товарно-транспортні накладні, надані позивачем, мають всі обовязкові реквізити, визначені п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відповідають вимогами, встановленим до первинних документів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що в свою чергу повністю підтверджує фактичне здійснення господарських операцій з поставки товарів між ТОВ «Євромета»та ТОВ «Будуніверсал СКС», ТОВ «Євромета»та ТОВ «БК «Будлайн».

Порядок заповнення податкової накладної та її форма затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі здійснених поставок товарів, що відбулися між позивачем та контрагентами, останніми ТОВ «Євромета»виписано податкові накладні, які заповненні у відповідності до вимог вищезазначеного «Порядку заповнення податкової накладної».

Так, суми податку на додану вартість, згідно виписаних ТОВ «Будуніверсал СКС»і ТОВ «БК «Будлайн»податкових накладних, включені позивачем до податкового кредиту за квітеньтравень 2010 року, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди, та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за той же період, наданих позивачем до ДПІ у Деснянському районі міста Києва.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що під час здійснення господарських операцій та формування податкового кредиту позивачем у квітні, травні 2010 р. ТОВ «Будуніверсал СКС», ТОВ «БК «Будлайн»та ТОВ «Євромета»були зареєстрованими юридичними особами та зареєстрованими Державною податковою службою України як платники податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року включено суму 693369,32 грн., що повністю підтверджується первинними документами, а тому, порушень позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР судом апеляційної інстанції не вбачається.

Враховуючи правомірність формування податкового кредиту за квітень, травень 2010 року, колегія суддів вважає, що у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002682301/0 від 09.09.2010 р.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0002682301/0 від 09.09.2010 р.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звяку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено: 14 листопада 2011 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест