Постанова № 19493319, 17.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-15759/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОР-2008» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2011 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОР-2008» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТзОВ «Фавор-2008»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Соломянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2011 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено наступне.

В період з 12.07.2010 по 16.07.2010 ДПІ в Соломянському районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Фавор-2008»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.04.2010 по 30.06.2010 про що складено Акт № 10390/23-07/35848810 від 04.07.2010.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.15, 1.2 ст. 1, п.п. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, ст.. 12, п.п. «а»п. 17.2 ст. 17, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб на суму 4635 грн. у квітні 2008 року.

На зазначений акт передвіки позивачем подано скаргу до податкового органу, яка залишена без задоволення.

За результатами перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001861705/0 від 30.07.2010, яким визначено ТзОВ «Фавор-2008»зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 9270 грн. з врахуванням штрафних санкцій.

Вказане рішення оскаржувалось в адміністративному порядку до ДПІ у Соломянському районі м. Києва, проте рішенням №26737/10/25-010 від 04.10.2010 скаргу залишила без задоволення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги, 06.10.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000353810/2, податкове зобовязання залишилось без змін.

За обставинами порушення встановлено, що згідно протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Фавор-2008»від 01.04.2008 фізичною особою ОСОБА_1., як засновником, внесено до статутного фонду товариства рухоме майно (ноутбуки 4 шт.) на загальну суму 30900,00 грн.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Фавор-2008»від 06.07.2009 прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, а залишок основних засобів загальною вартістю 13621,00 грн. передано засновнику ОСОБА_1. згідно акту прийому-передачі від 01.09.2009.

На думку податкового органу ТзОВ «Фавор-2008»при отриманні від фізичної особи рухомого майна вартістю 30900,00 грн. в обмін на корпоративні права підприємства не оподатковано ці права податком з доходів фізичних осіб.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок нарахування, утримання та перерахування до бюджету податок з доходів фізичних осіб, є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначається пунктом 9.6 Закону.

Відповідно до п. 1.2. ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Згідно статті 3 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»обєктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»операції фізичних осіб з корпоративними правами розглядаються як операції з інвестиційними активами. При здійсненні фізичними особами операцій з інвестиційними активами (зокрема, корпоративними правами) оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від таких операцій.

Відповідно до п.п. 9.6.2. ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, а до продажу прирівнюються операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Таким чином, обєктом оподаткування в даному випадку є різниця між доходом учасника від продажу корпоративних прав та витратами по їх придбанню. Позитивна різниця між вказаними величинами включається фізичною особою до річної декларації і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Відємна різниця переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення за наявності таких майбутніх операцій.

Відповідно до пп. 9.6.1. ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Оскільки оподаткуванню підлягає не весь дохід від продажу, а тільки прибуток (доходи мінус витрати), які учасник розраховує самостійно, то в даному випадку юридична особа не є податковим агентом фізичної особи та не повинна утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1., як засновник товариства не придбала корпоративне право підприємства, а за наслідком внесення рухомого майна до статутного фонду утворила таке корпоративне право. Тому отримання такого корпоративного права ОСОБА_1. не є обєктом оподаткування в розумінні ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб». За наявності позитивної різниці між витратами на придбання корпоративного права та доходом від його відчуження, така різниця і була б обєктом оподаткування.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОР-2008»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2011 скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОР-2008» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва № 0001861705/0 від 30.07.2010, № 0001861705/1 від 06.10.2010 про визначення та стягнення суми податкового зобов`язання з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 13905 грн. (за основним платежем у сумі 4635 грн. та за штрафними фінансовими санкціями в сумі 9270 грн.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова

Повний текст виготовлено 22.11.2011