Ухвала суду № 19490873, 23.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1935/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Твердохліб В.А., Федотова І.В.,

при секретарі: Ярлушкіній К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачання та газифікації «Чернігівгаз»до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ по газопостачання і газифікації «Чернігівгаз»звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001592320 від 06 квітня 2011 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ДПІ у м. Чернігові подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в позові відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення Чернігівським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правових підстав для задоволення позову. При цьому апеляційна інстанція виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2011 року працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Вакко».

За результатами виїзної планової перевірки було складено акт №233/23/03358104 від 24.03.2011 року, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001592320 від 06.04.2011р., яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1253036,00 грн., в т.ч. 1002429,00 грн. за основним платежем та 250607,00 грн. за штрафними санкціями.

01.04.2010 року між ТОВ "Вакко" (постачальник) та ВАТ "Чернігівгаз" (покупець) № ВК-0104-01/10 укладено договір поставки, предметом якого є труби поліетиленові. Відповідно до п. 1.2. цього договору постачальник (ТОВ "Вакко") зобовязується постачати покупцю (ВАТ "Чернігівгаз") за його замовленням постачати товарно-матеріальні цінності, ціна, номенклатура, асортимент, комплектність та кількість, термін постачання товару обумовлюється у специфікаціях до даного Договору та є його невідємною частиною, а покупець зобовязується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах передбачених цим договором. Відповідно до специфікації № 1 від 01.04.2010 року до договору поставки умовами поставки товару, а саме: труба ПЄ Газ SDR 11-110 та труба ПЄ Газ SDR 11-180 на загальну суму 5000000,00 грн., є 100% передоплата та термін поставки товару протягом 30 робочих днів з дня передоплати.

На підтвердження виконання договору постачальником були виписані податкові накладні від 06.04.2010 року №ВК-0604-001, надані видаткові накладні № ВК-3004-0001 від 30.04.2010 р., № ВК-0705-0001 від 07.05.2010 р., № ВК-2804-0003 від 28.04.2010 р., № ВК-2804-0001 від 28.04.2010 р., № ВК-2804-0002 від 28.04.2010 р., № ВК-2805-0001 від 28.05.2010 р., № ВК-2605-0001 від 26.05.2010 р.;отримання товару підтверджується довіреностю на отримання труб, виданими позивачем № 190 від 23.04.2010 р., №295 від 25.05.2010 р.

Факт сплати покупцем зазначених в специфікації товарів підтверджується платіжними дорученнями від від 02.04.2010 р. №234 на суму 900000,00 грн., №235 на суму 900000,00 грн., №236 на суму 900000,00 грн., №237 на суму 900000,00 грн., №238 на суму 900000,00 грн.,№239 на суму 500000,00 грн.,податковою накладною від 06.04.2010 р.

На підтвердження використання труб у своїй господарській діяльності позивачем були надані акти виконання будівельних робіт за вересень, жовтень, листопад 2010 року (з яких вбачається, що труби були використані для проведення гозопроводів) та журнали ордери, в яких відображені зазначені товарно-матеріальні цінності.

Як вбачається з умов договору поставки № ВК-1504-01/10 від 15.04.2010 року укладеного між ТОВ "Вакко" (постачальник) та ВАТ "Чернігівгаз" (покупець), предметом якого була поставка автомобілів. Відповідно до п.1.2 Договору, постачальник (ТОВ "Вакко") зобовязується постачати покупцю (ВАТ "Чернігівгаз") за його замовленням товарно-матеріальні цінності, ціна, номенклатура, асортимент, комплектність та кількість, термін постачання товару обумовлюється у специфікаціях до даного Договору та є невідємною частиною, а покупець зобовязується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах передбачених цим договором. Згідно з специфікації №1 до договору поставки умовами поставки товару, а саме: автомобілів ИЖ-27175-037-Е3, ВАЗ-21041-20, АС-Y-27175-037-01 на загальну суму 1014575,08 грн., є 100% передоплата та термін поставки товару протягом 10 робочих днів з дня передоплати

На підтвердження виконання договору постачальником були виписані податкові накладні від 22.04.2010 року та видані видаткові накладні від 20.05.2010 року.

Факт сплати покупцем зазначених в специфікації товарів підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2010 року.

Придбані за цим договором автомобілі згідно з технічного паспорту відповідають специфікації № 1 від 01.04.2010 року та видатковій накладній від 20.05.2010 року № ВК-2005-0001. Споживання їх в процесі господарської діяльності позивача, підтверджується протоколом засідання правління Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Чернігівгаз", наказом №111 від 24.06.2010 р. про закріплення автомобілів за підрозділами ВАТ «Чернігівгаз», реєстрацією автомобілів у відповідних МРЕВ (копії технічних паспортів, тимчасових реєстраційних талонів).

Чернігівський окружний адміністративний суд, посилаючись на правомірність договорів, укладених ТОВ «Вакко»з ВАТ «Чернігівгаз», прийшов до висновку про законність формування позивачам податкового кредиту, оскільки, на думку суду першої інстанції, такі правочини укладалися з наміром створення правових наслідків. Зокрема, зауважено, що у ВАТ «Чернігівгаз»присутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобовязань.

Колегія суддів не може не погодитися з такими доводами Чернігівського окружного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів вважає зазначені вище правочини таким, що відповідають моральним засадам суспільства, не порушують публічний порядок, спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що також вірно було встановлено судом першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництвапідприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Таким чином, судовою колегією встановлено, що витрати ВАТ «Ченігвгаз»безпосередньо повязані з господарською діяльністю, відповідно позивачем правомірно сформований податковий кредит в розмірі 1002429,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «ВАККО».

На думку колегії суддів, податковий органне подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди як то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Наведене вище повністю спростовує висновок акту перевірки щодо порушення ПАТ «Чернігівгаз»ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1 та 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, що, на думку податкового органу, призвело до визнання договорів (правочинів), укладених з підприємством нікчемними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28.11.2011 року.