Ухвала суду № 19488840, 16.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1382/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.;

суддів Безименної Н.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання : Губі О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланд»до Державної податкової інспекції у м. Алушті про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланд»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Алушті звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланд»на підставі рішення Алуштинської міської ради №24/109 від 27.07.2005 р. «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «ЛАНД»орендувало земельну ділянку загальною площею 0,9900 га., що розташована в м. Алушті та даний договір було укладено між сторона 28.07.2005 р. та зареєстрований договір 30.08.2005 р. ТОВ «Ланд»втратило право на оренди зазначеної земельної ділянки на підставі рішення суду від 23.10.2008 р. про затвердження мирової угоди між сторонами, згідно якої обсяг прав та обовязків орендаря земельної ділянки перейшли громадянину ОСОБА_3 З цих підстав позивач направив до державної податкової інспекції уточнюючи податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності за 2008 р. та за 2009 рік, які були отримані відповідачем 29.07.2010 р.

За результатами перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Ланд»за період з 30.10.2008 р. по 29.07.2010 р. державною податковою інспекцією у м. Алушта складений акт від 19.08.2010 р. за №1252/15-3/32658073. Перевіркою встановлено порушення статті 17 Закону України “Про плату за землю” в частині несвоєчасної сплати податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року.

Як свідчить Акт перевірки та розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за земельні ділянки з 30 жовтня 2008 року по 29 липня 2010 року, сума податкового зобовязання, заявлена позивачем до сплати за даними податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008 та 2009 роки, фактично сплачена за рахунок відємного значення по уточнюючим податковим деклараціям за 2008 та 2009 роки

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 02 вересня 2010 року №0011031503/0 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з орендної плати, передбаченого статтею 17 Закону України “Про плату за землю” та на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ТОВ “Ланд” зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 150 890,53 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а ДПІ у м. Алушті прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 жовтня 2010 року №0011031503/1 та від 19 листопада 2010 року №0011031503/2.

Податкові повідомлення-рішення від 02 вересня 2010 року №0011031503/0, від 05жовтня 2010 року №0011031503/1 та від 19 листопада 2010 року №0011031503/2 прийнято на підставі акта від 19 серпня 2010 року №1252/15-3/32658073 “Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю “Ланд”, (ЄДРПОУ - 32658073) за період з 30.10.2008р. по 29.07.2010р.”

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 22 січня 2008 року подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008рік, в якій розмір орендної плати визначено у розмірі 203173,92 грн., рівними частками за кожен місяць 16931,16 грн.; 02 лютого 2009 року подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, в якій розмір орендної плати визначено у розмірі 234056,36 грн., рівними частками за січень-серпень 19504,70 грн.; за вересень-грудень 19504,69 грн.

Відповідно до абзацу другого пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

29 липня 2010 року ТОВ “Ланд” подало уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008 рік, в якій розмір орендної плати визначено на рівні 22700,37 грн., в тому числі рівними платежами за січень-вересень 2330,17 грн., за жовтень 1728,84 грн., за листопад-грудень 0,00 грн.; та уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, в якій розмір орендної плати визначено на рівні 0,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що за допомогою уточнюючих податкових декларацій позивач фактично виправив помилку, допущену ним в раніше поданих податкових деклараціях, а саме зменшив помилково вказану суму податкового зобовязання з орендної плати. Як не заперечує і відповідач, позивачем фактично сплачена орендна плата за земельну ділянку за 2008 та 2009 р. - 29 липня 2010 року за рахунок відємного значення по уточнюючих податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків , визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку подання позивачем уточнюючих декларацій не може вважатися формою сплати податкового зобовязання, яке проведено з порушенням встановленого граничного терміну і відповідно, висновок відповідача, щодо нарахування штрафних санкцій суперечить нормам законодавства.

Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді: