Ухвала суду № 19486287, 09.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-156/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Собківа Я.М., Усенка В.Г.

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ірол»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та незаконними дій, визнання недійсними та скасування рішень, визнання податкових декларацій податковою звітністю, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 05 січня 2011 року №002623151/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ірол», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень просив суд:

-визнати протиправними дії працівників органу державної податкової служби щодо невизнання податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2010 року, півріччя 2010 року, три квартали 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року;

-визнати недійсними та скасувати рішення, викладені в листах № 11882/10/15-411 від 12 травня 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, № 18209/10/15-1111 від 13 липня 2010 року про неподання декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2010 року, № 10762/10/28-011 від 22 червня 2010 року про невизнання декларацій з податку на додану вартість за травень 2010 року, № 20177/10/28-011 від 03 серпня 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, № 35161/10/28-011 від 26 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, № 20132/10/15-411 від 02 серпня 2010 року про неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, № 35163/10/28-011 від 26 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, № 27613/10/28-011 від 30 вересня 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, № 35164/10/28-011 від 26 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, № 27539/10/28-011 від 30 вересня 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, № 35165/10/28-011 від 26 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, № 27497/10/15-411 від 27 вересня 2010 року про неподання декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року, № 30454/10/28-011 від 26 жовтня 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, № 30739/10/15-411 від 29 жовтня 2010 року про неподання декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, № 35162/10/28-011 від 26 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, № 35160/10/28-011 від 26 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, № 12952/10/10-111 від 18 травня 2010 року про невизнання декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, № 31325/10/28-011 від 04 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, № 35172/10/28-011 від 26 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, № 21081/10/28-011 від 09 серпня 2010 року про невизнання декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року, № 35170/10/28-011 від 26 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року, № 33509/10/28-011 від 16 листопада 2010 року про невизнання декларації з податку на прибуток за три квартали 2010 року, № 36015/10/28-011 від 07 грудня 2010 року про невизнання декларації з податку на прибуток за три квартали 2010 року;

-визнати подані декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, півріччя 2010 року, три квартали 2010 року, з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року податковою звітністю;

-визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0026231510/0 від 23 грудня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2011 року позов задоволено частково:

-визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва щодо невизнання податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ІРОЛ»з податку на прибуток за І квартал 2010 року, перше півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року;

-визнані протиправними та скасовані рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про невизнання податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ІРОЛ»як податкової звітності, викладені в листах № 11882/10/15-411 від 12 травня 2010 року, № 10762/10/28-011 від 22 червня 2010 року, № 35161/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 35163/10/28-011 від 26 листопад 2010 року, № 35164/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 27539/10/28-011 від 30 вересня 2010 року, № 35165/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 30454/10/28-011 від 26 жовтня 2010 року, № 35162/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 35160/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 31325/10/28-011 від 04 листопада 2010 року, № 35170/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 33509/10/28-011 від 16 листопада 2010 року, № 36015/10/28-011 від 08 грудня 2010 року, № 20177/10/28-011 від 03 серпня 2010 року, № 27613/10/28-011 від ЗО вересня 2010 року, № 12952/10/15-111 від 18 травня 2010 року, № 35172/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 21081/10/28-011 від 09 серпня 2010 року;

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 23 грудня 2010 року № 0026231510/0.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Згідно довідки Форми №11-ОПП Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ірол»з 10 січня 2011 року знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (т. 1 а.с. 127 - 128).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія «Ірол»були подані до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкові декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року (т. 1 а.с. 65 68), за перше півріччя 2010 року (а.с. 69 72), за 9 місяців 2010 року (а.с. 73 75), з податку на додану вартість за березень 2010 року (т. 1 а.с. 112 115), квітень 2010 року (т. 1 а.с. 176 179), травень 2010 року (т. 1 а.с. 11 19), червень 2010 року (т. 1 а.с. 20 27), липень 2010 року (т. 1 а.с. 28 - 37), серпень 2010 року (т. 1 а.с. 38 46), вересень 2010 року (т. 1 а.с. 47 56), жовтень 2010 року (т. 1 а.с. 57 64).

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва рішеннями, викладеними у листах, не визнала вищезазначені подані декларації як податкові звіти, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства: - листом № 11882/10/15-411 від 12 травня 2010 року повідомлено позивача, що декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року не визнана як податкова звітність, з огляду на те, що згідно заповнених даних у декларації підприємства в шапці декларації повинно бути зазначене повне найменування підприємства(т. 1 а.с. 172); - листами № 10762/10/28-011 від 22 червня 2010 року (т. 1 а.с. 185), № 35161/10/28-011 від 26 листопада 2010 року (т. 1 а.с. 190), № 35163/10/28-011 від 26 листопад 2010 року (т. 1 а.с. 200), № 35164/10/28-011 від 26 листопада 2010 року(т. 1 а.с. 211), № 27539/10/28-011 від 30 вересня 2010 року (т. 1 а.с. 217), № 35165/10/28-011 від 26 листопада 2010 року (т. 1 а.с. 221), № 30454/10/28-011 від 26 жовтня 2010 року (т. 1 а.с. 228), № 35162/10/28-011 від 26 листопада 2010 року (т. 1 а.с. 233), № 35160/10/28-011 від 26 листопада 2010 року (т. 1 а.с. 240), № 31325/10/28-011 від 04 листопада 2010 року (т. 2 а.с. 1), № 35170/10/28-011 від 26 листопада 2010 року (т. 2 а.с. 14), №33509/10/28-011 від 16 листопада 2010 року (т. 2 а.с. 18), №36015/10/28-011 від 08 грудня 2010 року (т. 2 а.с. 21) повідомлено позивача, що декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року та декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, за півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року не визнані як податкова звітність з огляду на те, що декларації подані без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації;

- листом № 20177/10/28-011 від 03 серпня 2010 року повідомлено позивача, що декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки в ній не зазначені номери рядків декларації, до яких додаються додатки (т. 1 а.с. 186);

- листом № 27613/10/28-011 від 30 вересня 2010 року повідомлено позивача про те, що декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року не визнана як податкова звітність, з огляду на те, що в поданій декларації не заповнено поле «головний бухгалтер»(т. 1 а.с. 207);

- листом № 12952/10/15-111 від 18 травня 2010 року повідомлено позивача про те, що декларація з податку на прибуток за І квартал 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки у заголовній частині декларації (поле 3) не відображено повну назву підприємства (відповідно до установчих документів) (т. 1 а.с. 243);

- листом № 35172/10/28-011 від 26 листопада 2010 року повідомлено позивача про те, що декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року не визнана як податкова звітність з огляду на те, що у заголовній частині декларації (поле 3) не відображено повної назви підприємства (відповідно до реєстраційних даних) (т. 2 а.с. 5);

- листом № 21081/10/28-011 від 09 серпня 2010 року повідомлено позивача про те, що декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року не визнана як податкова звітність з огляду на те, що подана декларація не відповідає вимогам Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2009р. (зі змінами та доповненнями), а саме: декларація заповняється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється. У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститься текст та цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною (т. 2 а.с. 10).

Зазначеними листами відповідач також запропонував позивачу подати нові декларації, оформлені належним чином відповідно до вимог діючого законодавства.

Листами - повідомленнями № 18209/10/15-411 від 13 липня 2010 року (т. 1 а.с. 175), № 20132/10/15-411 від 02 серпня 2010 року (т. 1 а.с. 196), № 27497/10/15-411 від 27 вересня 2010 року (т. 1 а.с. 222), № 30739/10/15-411 від 29 жовтня 2010 року (т. 1 а.с. 229) ДПІ у Дніпровському районі міста Києва повідомила позивача про необхідність подання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року.

Також, 09.12.2010 року посадовою особою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Компанія «Ірол»з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, за наслідками якої складений акт від 09.12.2010 року №9400-15/36602333.

В акті перевірки було встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4 11. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у неподанні декларацій з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, перше півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року.

23.12.2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення рішення №0026231510/0, яким на підставі акту перевірки до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені декларації забезпечують вільне читання тексту, в них відсутні підчистки, помарки, виправлення та дописки, в них немає тексту або цифр, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною. Декларації мають заповненими (або прокресленими) всі рядки. При цьому відсутність прочерків в рядках, які не впливають на визначення сум податкового зобов'язання, не може визнаватись обов'язковими реквізитами податкової декларації, адже їх наявність чи відсутність на чіткість та неоднозначність показників декларації не впливає. Відсутність заповнення інформації про додатки до Декларації нормами Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. №143 не передбачено.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 1.20. ст. 1 зазначеного Закону, апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Таким чином, письмове повідомлення про невизнання звітності з пропозицією подати нову декларацію у розумінні пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є формою рішення органу державної податкової служби, яке може бути оскаржене в адміністративному порядку до вищого контролюючого органу та в судовому порядку.

Як вбачається з спірних листів підставою невизнання податкових декларацій податковою звітністю стали порушення положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №166 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за №702/10982) та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. №143 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за №271/7592).

Так, пп. 4.3. та пп. 4.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість визначено, що декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. №143 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за №271/7592) у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Відповідно до п. 1.7. зазначеного Порядку декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.

У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, та декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, за півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року підписані уповноваженою особою позивача, скріплені печаткою та місять інші обовязкові реквізити, тому колегія суддів вважає необґрунтованими рішення про невизнання податкових декларацій № 10762/10/28-011 від 22 червня 2010 року, № 35161/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 35163/10/28-011 від 26 листопад 2010 року, № 35164/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 27539/10/28-011 від 30 вересня 2010 року, № 35165/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 30454/10/28-011 від 26 жовтня 2010 року, № 35162/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 35160/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, № 31325/10/28-011 від 04 листопада 2010 року, № 35170/10/28-011 від 26 листопада 2010 року, №33509/10/28-011 від 16 листопада 2010 року, №36015/10/28-011 від 08 грудня 2010 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в цих рішеннях відповідач не зазначив у чому саме полягає порушення, які саме рядки, графи, розділи декларацій не заповнені та не прокреслені.

Також колегія суддів вважає правомірним висновок суду стосовно того, що зазначення скороченої назви товариства у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2010 року та декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року не свідчить про відсутність такого обовязкового реквізиту податкової декларації як найменування юридичної особи, оскільки це не передбачено Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства.

Тому, на думку колегії суддів судом першої інстанції обґрунтовано була встановлена неправомірність рішень податкового органу №11882/10/15-411 від 12 травня 2010 року; №12952/10/15-111 від 18 травня 2010 року та №35172/10/28-011 від 26 листопада 2010 року.

Як вбачається з акту перевірки від 09.12.2010 року №9400-15/36602333, у періоді, який перевірявся, відповідальним за фінансово господарську діяльність ТОВ «Компанія «Ірол»був ОСОБА_2, головний бухгалтер відсутній (т. 1 а.с. 159).

За таких обставин колегія суддів вважає неправомірним рішення органу державної податкової служби про невизнання декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року №27613/10/28-011 від 30 вересня 2010 року, оскільки вона підписана уповноваженою особою позивача, скріплена печаткою та містить інші обовязкові реквізити.

Щодо рішення органу державної податкової служби про невизнання декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року №21081/10/28-011 від 09 серпня 2010 року колегія суддів зазначає, що наявна в матеріалах справи копія декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року підписана уповноваженою особою позивача, скріплена печаткою та містить інші обовязкові реквізити. Також вона забезпечує вільне читання тексту, в ній відсутні підчистки, помарки, виправлення та дописки, в ній немає тексту або цифр, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.

Стосовно рішення органу державної податкової служби про невизнання декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року №20177/10/28-011 від 03 серпня 2010 року колегія суддів зазначає, що Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не передбачено такого обовязкового реквізиту, як зазначення номера рядка декларації, до якого додається додаток.

Таким чином, колегія суддів вважає, що подані ТОВ «Компанія «Ірол»податкові декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, за перше півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року, з податку на додану вартість за березень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року заповнені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, тому органом державної податкової служби безпідставно невизнано їх податковою звітністю.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 14.11.2011 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Я.М. Собків

Суддя: В.Г. Усенко