Ухвала суду № 19485875, 10.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16972/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" листопада 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-16972/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Чаку Є.В.,

При секретарі Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами першого заступника начальника державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_3, представника державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_4 та заступника прокурора Голосіївського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Груп»до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкових повідомлень- рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, заступник начальника державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі відповідач) та заступник прокурора Голосіївського району м. Києва подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Службовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Груп»(далі-позивач) з питань правових відносин з ПП «Бест-Сіті Вікторія», за період березень - квітень 2010 року, за результатами якої було складено акт від 30.08.2010 року № 783/1-23-60-35840408.

Згідно висновків вказаного акта, відповідачем було порушено п.п. 7.2.3., 7.2.6. п.7.2, п.п.7.4.4., 7.4.5. п.7.4 та п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97, чинний на момент виникнення спірних правовідносин). Так, позивачем, на думку відповідача, було неправомірно сформовано податковий кредит при господарських операціях з ПП «Бест-Сіті Вікторія», враховуючи відсутність звітності останнього за період з березня по квітень 2010 року, а тому позивачем було завищено розмір податкового кредиту за березень 2010 року на 583695,98 грн., а за квітень 2010 року на 1060500, 00 грн. На підставі вказаних обставин, відповідач прийшов до висновку про укладання угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, відповідачем були винесені податкове повідомлення - рішення від 15.09.2010 року №0000942306/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1644046, 00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 15.09.2010 року №0000942306/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 150 грн. та нараховано 170 грн. штрафних санкцій.

Згідно з п.1.1 та 1.8 ст.1 Закону № 168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «ХУНХУЗ ЦЕНТР»(у подальшому переіменовано у ПП «Бест-Сіті Вікторія») було укладено договір купівлі-продажу №30-07-111 від 30.07.2009 року, на умовах даного договору ПП «ХУНХУЗ ЦЕНТР»зобовязалось продати побутову техніку, а ТОВ «ДМТ-Груп»прийняти та оплатити товар.

Згідно з п.1.1 та 1.8 ст.1 Закону № 168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до абз.1 п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів відзначає те, що невиконання з боку контрагента позивача свого обов`язку щодо звітності по ПДВ не свідчить про неправомірність формування позивачем податкового кредиту. При відсутності умислу у позивача щодо ухилення від оподаткування, правові наслідки невиконання вимог податкового законодавства з боку ПП «ХУНХУЗ ЦЕНТР»не можуть бути застосовані до позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність податкових повідомлень - рішень від 15.09.2010 року №0000942306/0 та від 15.09.2010 року №0000942306/0.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги першого заступника начальника державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_3, представника державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_4 та заступника прокурора Голосіївського району м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 15.11.2011 року