Ухвала суду № 19483388, 10.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9173/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГлущенко Я.Б.,

суддівПилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретаріСвітному Г.Г.,

за участю:

представника позивача Ракітіна С.П.,

представника відповідача Бондаренка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «Сімакс Груп»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «Сімакс Груп»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Будівельна інвестиційна компанія «Сімакс Груп»»звернулося у суд з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №000002862310/0 та №000002872310/0 від 26 листопада 2009 р., №000002862310/1 та №000002872310/1 від 05 лютого 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що ДПІ у Святошинському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «БІК «Сімакс Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»за період з 01.01.08р. по 31.12.08р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.11.09р. №240/23-80/33748115 та виявлені порушення позивачем п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті якого занижено податок на прибуток на загальну суму в розмірі 434632 грн. та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 347705 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 26 листопада 2009 року № 000002862310/0, яким визначено податкові зобовязання з податку на прибуток у розмірі 651948 грн. та №000002872310/0, яким визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 621557,50 грн.

За наслідками оскарження позивачем в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення рішення залишені без змін та прийняті нові від 05 лютого 2010 року №000002862310/1 та №000002872310/1.

Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень рішень, судова колегія зважає на таке.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обовязковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

У відповідності до положень п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Законом України «Про податок на додану вартість»у п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 установлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За правилами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як убачається із матеріалів справи, у період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачем укладено договори підряду на виконання робіт по влаштуванню опорядження, ремонту та оздоблення адміністративних приміщень з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг».

Протягом вказаного періоду позивачем на користь зазначеного товариства перераховано грошових коштів на загальну суму 1738527 грн.

Однак, як убачається із матеріалів справи, а саме доказів, наданих податковим органом, протягом перевіряємого періоду на ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»єдиним працівником був директор ОСОБА_4

Відповідно копій протоколів допиту вказаної особи, він ніколи не виконував обовязки директора ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», печатку ніколи не бачив, ніяких документів фінансово-господарської діяльності товариства не підписував.

За таких обставин, та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджена неможливість здійснення ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»вказаних господарських операцій із виконання підрядних робіт та поставки основних засобів в силу відсутності необхідного обсягу виробничих активів та трудових ресурсів, а також те, що наявність у позивача податкових накладних, виданих невстановленими особами, за умови встановлення судом факту нездійснення господарських операцій, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «Сімакс Груп»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддяО.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук Повний текст ухвали складений 15 листопада 2011 року.