Ухвала суду № 19483247, 08.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19437/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Автодок» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Автодок»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2010 року №0000892307/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не доведено безтоварність укладених Позивачем господарських договорів.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає у своїй скарзі про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не зявились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія «Автодок», результати якої викладені в Акті № 988/1-23-70-36482897 від 07.12.2010 року (далі Акт). У вказаному Акті зафіксовано порушення Позивачем пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на 31122,00 грн. На підставі Акту податковим органом 17 грудня 2010 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000892307/0, яким у звязку з порушенням пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 46683,00грн., в тому числі штрафні санкції 15561,00 грн.

Крім того, судом першої інстанції також було встановлено, що між ТОВ «Компанія «Автодок»та ТОВ«Еліт-Краст»(свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100224758) було укладено договір поставки №1/10 від 01.10.2009 року, згідно з умовами якого ТОВ«Еліт-Краст»зобовязалось поставити запасні частини для автомобілів (далі Договір). На виконання вказаного Договору ТОВ«Еліт-Краст» поставило Позивачу запасні частини на загальну суму 208 051, 00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 34675,00 грн.), що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними та податковими накладними. З платіжних доручень з відмітками банку про їх виконання, вбачається, що останній зазначені товари оплатив повністю, в тому числі сплативши в їх ціні податок на додану вартість. Також судом було встановлено, що виконання вказаного Договору підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт.

Суд, у ході аналізу змісту Акту перевірки, встановив, що підставою для висновку Відповідача про заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору у звязку з укладенням такого договору без волевиявлення уповноважених осіб ТОВ«Еліт-Краст», що підтверджувалось поясненнями засновника та директора ТОВ«Еліт-Краст», зафіксованих у протоколі допиту свідка від 30 квітня 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, проаналізувавши приписи ст.ст. 203, 204, 215, 228 ЦК України, ст.ст. 7, 9 Закону України «Про податок на додану вартість», прийшов до правильного висновку про їх обґрунтованість. При цьому суд вірно зауважив, що недійсність Договору поставки прямо законом не встановлено, а тому він відноситься до категорії оспорюваних правочинів. Враховуючи, що Відповідачем як субєктом владних повноважень не подано доказів визнання у встановленому законом порядку Договору недійним, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення приписам чинного законодавства.

Крім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сформований Позивачем на підставі підписаних податкових накладних податковий кредит з податку на додану вартість повністю відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Правова регламентація виникнення права платника податку на податковий кредит та порядок складання податкової накладної визначається п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165. Згідно з вищевказаними положенням чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, обовязковою умовою правомірності заповнення податкової накладної є складання її особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Як було встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних з податку на додану вартість ТОВ «Еліт-Краст»- контрагент Позивача за Договором, діяло на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 29 квітня 2009 року №100039671. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відповідність позиції суду першої інстанції приписам чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Автодок»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко