Постанова № 19482105, 19.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2011 року 13:39 № 2а-9942/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 27.05.2011р. № 7), ОСОБА_2 (довіреність від 27.05.2011р. № 8),

відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 10.03.2011р. № 3033/9/10-209),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про скасування та визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2011 року № 005722302, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося ТОВ «Компанія Телемедіа»з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування та визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2011 року № 005722302.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акта перевірки є безпідставними, суперечать вимогам законодавства та свідчать про безпідставність донарахування позивачу податку на додану вартість спірним податковим повідомленням рішенням.

Відповідач проти позову заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що встановлені в ході перевірки факти порушення позивачем законодавства не були ним спростовані, а тому донарахування спірним податковим повідомленням рішенням податку на додану вартість є правомірним.

У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Компанія Телемедіа»(ідентифікаційний код 33937699) було зареєстровано як юридичну особу 06 грудня 2005 року Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Серія А01 № 680818).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість від 06 квітня 2010 року № 100278029 ( форма № 2-ПДВ) (Серія НБ № 496593) ТОВ «Компанія Телемедіа»зареєстровано в якості платника податку на додатну вартість з 06 квітня 2010 року (індивідуальний податковий номер 370030226552).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 363294 від 23 грудня 2010 року до видів діяльності ТОВ «Компанія Телемедіа»за КВЕД відноситься, зокрема 52.61.0 Роздрібна торгівля, яка здійснюється в посилковій формі, 74.87.0 Надання інших комерційних послуг, 74.86.0 Діяльність телефонних центрів, 74.82.0 Пакування, 52.44.9 Роздрібна торгівля іншими товарами для дому, 72.21.0 Розроблення стандартного програмного забезпечення.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія Телемедіа»(код ЄДРПОУ 33937699) щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»за період січень 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 08 червня 2011 року № 680/23-2/38937699.

В акті перевірки з посиланням на Акт нікчемності укладених правочинів ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»№ 263/23-2/37003028 від 21 березня 2011 року за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, згідно якого не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «РА «Фаворит»до підприємств покупців, Акт перевірки місцезнаходження від 26 січня 2011 року б/н, згідно якого працівниками головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлена відсутність підприємства ТОВ «РА «Фаворит»та його посадових осіб за місцезнаходженням, Висновок спеціаліста від 04 лютого 2010 року № 24, пояснення громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також на те, що ТОВ «РА «Фаворит»було подано декларацію від 04 березня 2011 року № 43800 за січень 2011 року, згідно якої товариство звітує про відсутність фінансово господарської діяльності та яка має статус до «відома», було зроблено висновок про порушення ТОВ «Компанія Телемедіа»ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а також п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, в результаті чого товариством було занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 66736, 00 грн.

01 липня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Компанія Телемедіа» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 66737, 00 грн., у тому числі 66736, 00 грн. основний платіж та 1, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обовязкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (далі Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобовязань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі Закон № 996 ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх обєднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

В ході судового розгляду було встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»Договір про надання послуг від 22 грудня 2010 року № б/н, за умовами п. 1.1 Розділу 1 якого ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»(Виконавець) зобовязується виконати, а ТОВ «Компанія Телемедіа»(Замовник) оплатити роботи/послуги, повязані з маркуванням кольорової упаковки логотипом «Фруктовіта», інформацією про виробника, якісні та кількісні характеристики продукції розміром 275х180х400 мм., згідно індивідуального макету наданого Замовником у кількості 2296 штук (1.1.1. Виготовлення упаковки; 1.1.2 Маркування упаковки).

Всі роботи/послуги повинні бути виконані з умовами цього Договору та матеріалів Виконавця (п. 1.2).

Для виконання робіт Виконавець має право залучати третіх осіб, при цьому відповідальність за дії третіх осіб несе Виконавець (п. 1.3).

В силу п. 2.1.3 п. 2.1 Розділу 2 Договору після виготовлення та маркування упаковки Виконавець зобовязаний передати Замовнику Акт виконаних робіт/наданих послуг.

Місцем прийому передачі виконаних робіт/послуг є склад Замовника. Доставка виготовленої упаковки на склад Замовника організовується та здійснюється за рахунок виконавця (п. 2.1.4 п. 2.1 Розділу 2).

Відповідно до п. 3.1 Розділу 3 Договору вартість робіт/послуг, що виконуються за даним договором складається з вартості окремих видів робіт, згідно взаємної домовленості, що наведені в Додатку № 1 до даного Договору.

Замовник оплачує послуги по виготовленню та маркуванню упаковки банківським переказом на розрахунковий рахунок Виконавця до 11.04.2011р. В разі неможливості здійснення Замовником оплати послуг банківським переводом до 11.04.2011р. грошове зобовязання за даним Договором може бути погашено простим векселем, емітованим Замовником, зі строком погашення за домовленістю сторін (п. 3.2 Розділу 3 Договору).

Розрахунки за Цим Договором проводяться в національній валюті Україні гривні на розрахунковий рахунок Виконавця або шляхом погашення грошового зобовязання простим векселем, емітованим Замовником зі строком погашення за домовленістю сторін (п. 3.4 Розділу 3 Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 року (п. 6.1 Розділу 6 Договору).

Всі зміни, доповнення та Додатки до цього Договору мають однакову юридичну силу та є невідємною частиною Договору, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін (п. 7.3 Розділу 7 Договору).

До Договору були складені Додаток № 1 (Специфікація) та Додаток № 2 (Макет).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується Актом здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31 січня 2011 року № 172, згідно якого ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»(Виконавець) були проведені роботи (надані послуги) по виготовленню та маркуванню упаковки «Фруктовіта»у кількості 2296 штук на суму 333677, 68 грн., ПДВ 66735, 54 грн., по рахунку-фактурі від 10 січня 2011 року № 100101. Сторони претензій одна до одної не мають.

ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»31 січня 2011 року виписало податкову накладну № 172 на загальну суму 400413, 22 грн., в тому числі 66735, 54 грн. податок на додану вартість.

Вказана податкова накладна містить усі обовязкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано доказів того, що на момент виписки вказаних податкових накладних ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або ж його реєстрацію в якості платника податку на додану вартість було анульовано.

Крім того, позивачем було надано суду копію Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»від 06 квітня 2010 року № 100278029 (Серія НБ № 496593).

Зазначена податкова накладна була відображені позивачем в Розділі І (Отримані податкові накладні) Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за січень 2011 року, а суми податку на додану вартість в розмірі 66735, 54 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011 року, що було відображено в поданій до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, та випливає з Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість позивача за січень 2011 року (Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), що було встановлено під час перевірки та не заперечується відповідачем.

Розрахунки за Договором були проведені шляхом передачі на користь ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»простого векселя (Серія АА 0928801 від 11 квітня 2011 року, дата складання 11 квітня 2011 року, строк платежу 10 квітня 2014 року, векселедавець - ТОВ «Компанія Телемедіа») на суму 400413, 22 грн. згідно Акта прийому передачі простого векселя від 11 квітня 2011 року б/н.

Відповідно до п. 3 вказаного Акта з дати підписання цього Акта прийому передачі простого векселя зобовязання ТОВ «Компанія Телемедіа»щодо оплати наданих послуг за Договором № б/н від 31.01.2011р. вважаються виконаними у повному обсязі і належним чином.

Звязок придбаних послуг з господарською діяльністю позивача витікає безпосередньо з видів діяльності позивача (52.61.0 Роздрібна торгівля, яка здійснюється в посилковій формі, 74.82.0 Пакування).

Крім того, згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 05 липня 2011 року до видів діяльності ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»відноситься 22.22.0 Інша поліграфічна діяльність, 22.15.0 Інші види видавничої діяльності.

Фактичне виконання вказаних послуг підтверджується наявним в матеріалах справи зразком виготовленої кольорової упаковки, який відповідає макету, наведеному в Додатку №2 до Договору, на якому міститься назва «Фруктовіта», інформація про виробника, якісні та кількісні характеристики продукції, а також на макеті міститься зображення знаків, якими володіє позивач згідно Свідоцтв на знак для товарів і послуг № 81299 від 27 серпня 2007 року № 114387 від 10 листопада 2009 року.

Крім того, згідно Довідки позивача від 01 липня 2011 року № 85 станом на 01 липня 2011 року залишок упаковки на складі становить 1703 штук з урахуванням того, що упаковка використовувалась для комплектації блендера «Фруктовіта», який був реалізований в подальшому фізичним особам покупцям через відділення поштового звязку УДППЗ «Укрпошта», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Договору № 27-50-731 від 12 квітня 2010 року, укладеного позивачем з Київською міською дирекцією УДППЗ «Укрпошта»на надання послуг з пересилання посилок з оголошеною цінністю, списками групованих посилок з оголошеною цінністю та рахунками.

Судом також враховується те, що на підтвердження факту наявності у позивача складського приміщення площею 380 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Алябєва, 3 , - позивачем було надано Договір оренди № 2 від 01 квітня 2010 року, Додаткову угоду до Договору оренди від 01 грудня 2010 року, Додаткову угоду від 29 січня 2010 року, Додаткову угоду від 01 вересня 2009 року, Акт прийому передачі від 21 січня 2009 року, укладені позивачем з ЗАТ «Укрторгпостач».

Посилання відповідача на Висновок спеціаліста від 04 лютого 2010 року № 24, складеного старшим експертом сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково дослідного експертного криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці, капітаном міліції ОСОБА_6 на підставі супровідного відношення винесеного начальником ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва підполковником податкової міліції ОСОБА_7, згідно якого підписи виконані від імені гр. ОСОБА_8 в деклараціях з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року, за півріччя 2010 року, податковій декларації з податку на додану вартість за 6 місяців 2010 року, розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 6 місяців 2010 року в графах «Керівник підприємства _____», реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 2 за 6 місяців 2010 року в кінці документа, в податковій декларації з податку на додану вартість за 5 місяців 2010 року в графі «Керівник_____ », розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за 5 місяців 2010 року в графі «Керівник_», розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 5 місяців 2010 року в графі «Керівник_»та наданий на дослідження підпис, який виконаний від імені гр. ОСОБА_5 та наявний в графі «Підпис:__»копії довіреності від 11 березня 2010 троку серії ВМК № 219385 ймовірно виконані різними (декілька ми) особами, а також на пояснення громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, наданих В.о. начальнику Відділу податкової міліції Шосткинської підполковнику ОСОБА_9 04 лютого 2011 року, за змістом яких він погодився тимчасово зареєструвати на своє імя ТОВ «РА «Фаворит», яке попрацює приблизно півроку, ніяких договорів та бухгалтерських документів він не підписував, звітність до податкового органу не подавав, печатки товариства ніколи не бачив та хто займався діяльністю на підприємстві йому не відомо, відношення до фінансово господарської діяльності не має та не знає яку саму діяльність товариство здійснює, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, в силу ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З Висновку спеціаліста та пояснення ОСОБА_5 не вбачається в рамках якої процедури було проведено експертне дослідження та відібрані вказані пояснення, на підставі якої норми законодавства. Відповідно до змісту пояснення ОСОБА_5 було розяснено ст. 63 Конституції України та не зрозуміло в якому статусі він був допитаний.

Крім того, вказаний висновок спеціаліста містить лише припущення експерта, який проводив почеркознавче дослідження, щодо документів, які не мають відношення до господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «РА «Фаворит», тобто не встановлює фактів, які мають юридичне значення.

У висновках Акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «РА «Фаворит»(код ЄДРПОУ 37003028) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року»від 21 березня 2011 року № 263/23-2/37003028 від 21 березня 2011 року встановлено порушення ТОВ «РА «Фаворит»ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «РА «Фаворит»(код ЄДРПОУ 37003028) при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України.

Крім того, встановлено також відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому суд зазначає, що у вказаному акті було встановлено порушення ТОВ «РА «Фаворит»цивільного законодавства, водночас у висновках акта перевірки в силу підпункту 6.2 п. 6 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, з урахуванням положень ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та ст. 3, ст. 20 Податкового кодексу України мають викладатись висновки про порушення податкового чи валютного законодавства чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, до якого не відносить цивільне законодавство.

Крім того, повноваження щодо встановлення нікчемності правочину належать виключно до компетенції суду в силу ст. 208 Господарського кодексу України.

Сам по собі акт перевірки контрагента не може визнаватись доказом правомірності донарахування податку позивачу, оскільки він не звільняє податковий орган від обовязку доведення податковим органом факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) обєкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є обєктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обовязок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «РА «Фаворит»не задекларувало або не сплатило податок на додану вартість з господарської операції з ТОВ «Компанія Телемедіа».

Відмова у прийнятті податкової декларації ТОВ «РА «Фаворит»з податку на додану вартість за січень 2011 року на підставі п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України рішенням від 04 березня 2011 року № 8217/10/28-611 в силу законодавства не позбавляє позивача на формування податкового кредиту.

Необґрунтованими є посилання податкового органу на Акт перевірки місцезнаходження від 26 січня 2011 року б/н ТОВ «РА «Фаворит», оскільки він не спростовує факт надання послуг та тягне за собою інші правові наслідки, однак не може бути підставою для донарахування податку.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та її звязок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням рішенням.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем не було доведено правомірність свого рішення, не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивача з ТОВ «РА «Фаворит», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність звязку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача та існування інших обставин, які б свідчили про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оспорюване по справі рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 01 липня 2011 року № НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова