Постанова № 19482121, 14.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2011 року           17:07           № 2а-7677/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Четвертак Я.І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомБлагодійного фонду "Відродження Української духовності"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання рішення від 03.02.2011 № 0000182304/0 недійсним Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Благодійний фонд «Відродження Української духовності»з позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000182304/0 від 03.02.2011.

Позовні вимоги мотивовані повним та належним виконанням позивачем вимог статті 11 Закону України "Про гуманітарну допомогу" 1192-XIV від 22.10.1999 та наявністю бухгалтерського обліку і первинних документів щодо отримання і розповсюдження гуманітарної допомоги.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Благодійного фонду «Відродження Української духовності»з питань використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, дотриманням вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.09.2010 року по 24.12.2010 року. За її наслідком складено акт від 25.01.2011 № 30/1-23-40-36884729 (далі –Акт перевірки).

На підставі вказаного акту перевірки податковою службою донараховані податкові зобов’язання з податку на додану вартість у формі податкового-повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року № 0000182304/0.

Мотивами такого нарахування було нецільове використання гуманітарної допомоги.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст..71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як випливає з сторінки 8 Акту перевірки, податковою службою було встановлено, що в порушення п.1.1 наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 1999 року N 298 (далі - Порядок), яким було визначено порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, остання роздавалася фізичним особам набувачам без зазначення документів, які ідентифікують таких осіб.

Також податкова служба у Акті перевірки зазначає про ненадання їй документів на підставі яких була отримана гуманітарна допомога позивачем, та не надано документів щодо її розповсюдження. Такого висновку податкова служба дійшла з огляду на відсутність інформації щодо ведення позивачем рахунків 28, 48 бухгалтерського обліку.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

У відповідності до положень статті 11 Закону України "Про гуманітарну допомогу" 1192-XIV від 22.10.1999 (далі - Закон) визначає, що Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, комісії з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях ведуть облік, статистичну звітність гуманітарної допомоги та Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги. Відповідні комісії з питань гуманітарної допомоги та органи державної податкової служби здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.

Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

На виконання вказаної статті закону Міністерством фінансів України було затверджено Порядок.

Згідно пункту 1.1. Порядку передбачено, що передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).

Пунктами 1.2., 1.3. Порядку визначено, що:

·          Одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". Таким самим записом отримана гуманітарна допомога у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається і набувачами.Вартість гуманітарної допомоги, одержаної у вигляді виконання робіт, надання послуг, набувачі відображають за дебетом рахунку 23 "Виробництво" у кореспонденції з рахунком 48 з одночасним відображенням цих витрат за кредитом рахунку 74 "Інші доходи", субрахунок 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів" і дебетом рахунку 48;

·          Передача набувачу гуманітарної допомоги у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається за дебетом рахунку 48 у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна.

Аналіз статті 11 закону та п.1.1. Порядку дає суду підстави зробити висновок, що законом не уповноважено Міністерство фінансові врегульовувати порядок передачі гуманітарної допомоги з визначенням вимог до їх документального оформлення, так і передбачено умову розповсюдження гуманітарної допомоги набувачам фізичним особам на підставі документів, що встановлюють їх особу та обов’язку фіксування його реквізитів з одного боку, з іншого –міністерством не визначено вимогу збирати та фіксувати реквізити документів, що засвідчують фізичну особу набувача. Законом визначено встановлення Міністерством фінансів України порядку ведення бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги.

В той же час, вказаним п .1.1. Порядку не визначено вичерпного переліку і видів відповідних видаткових документів якими оформлюється видача гуманітарної допомоги в цілях бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч. 1. ст..19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тому твердження про необхідність наявності видаткових накладних або відомостей з реквізитами документів фізичних осіб набувачів гуманітарної допомоги є безпідставним. Оскільки роздача гуманітарної допомоги не супроводжується зі збиранням та фіксуванням відомостей про документи фізичних осіб набувачів гуманітарної допомоги. В той же час, свої видаткові операції з розповсюдження гуманітарної допомоги позивачем оформлюються відповідними актами використання благодійної допомоги за період перевірки, які долучені до матеріалів справи. Оскільки Порядок не визначає вичерпного переліку, видів, та змісту видаткових документів (зазначено «тощо»), то відповідні акти використання благодійної допомоги позивача є належними і достатніми згідно вимог ст..11 Закону і положень Порядку.

Щодо юридичних осіб набувачів, то позивачем надано до суду копії документів накладних і довіреностей, які підтверджують цільове використання гуманітарної допомоги.

Також суду надано оборотно-сальдові відомості по рахунках 28, 48, які визначають бухгалтерський облік отримання і розповсюдження гуманітарної допомоги позивачем. Вказане спростовує висновки податкової служби про відсутність бухгалтерського обліку операцій з гуманітарною допомогою. А відтак висновки, у зв’язку з цим, про не цільове використання гуманітарної допомоги є безпідставним.

Щодо того що документи не надавалися під час перевірки, то вказані твердження податкової служби не є обґрунтованими. Оскільки в самому Акті перевірки є відомості про ВМД, покликання на протоколі Комісії, плани розподілу допомоги, вказування на обставини роздачі матеріальних цінностей під час проведення благодійних акцій (стор. 5-7 Акту перевірки. Поряд з цим факти надання відомостей щодо бухгалтерського обліку по рахунках 28, 48, підтверджуються запереченням до Акту перевірки від 31 січня 2011 року згідно пп..г) пункту 5 вказано на факт надання податковій службі відповідних журналів-ордерів і усне повідомлення під час перевірки про причини і обставини ведення бухгалтерського обліку (додатково ці обставини відображені у запереченні на Акт перевірки та зазначено про наявність і надання до перевірки документів по рахунках 28, 48). Проте у відповідь на заперечення від 31.01.11 включаючи від 31.01.2011 року податкова служба вказані обставини до уваги не прийняла, мотивів та доказів пропуску цього факту поза власною увагою не зазначила. В той же час вказана обставина надання відомостей по рахунках 28,48 позивачем податковій службі на перевірку не спростована належним на то доказами.

Додатково, суду надано документи завірені податковою службою зі змісту яких судом вбачається відмітки про облік гуманітарної допомоги за дебетом і кредитом рахунків 28, 48 які надані податковій службі за відповідними деклараціями за перевіряємий період. Вказане додатково спростовує доводи податкової служби про ненадання відповідної інформації та відсутності бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги.

Поряд з цим, необґрунтованість та упередженість висновків полягає в тому, що згідно довідки від 03.10.2010 року сформованої за результатами невиїзної перевірки відповідачем за період з 05.06.2010 року по 06.10.2010 (який входить в період Акту перевірки) року не встановлено відносно позивача порушень законодавства у сфері гуманітарної допомоги в тому числі щодо ведення і оформлення бухгалтерського обліку, який відповідає наявним у позивача способам, формам і змісту, які в той же час, не приймаються податковою службою за період згідно Акту перевірки.

Оскільки бухгалтерський облік ведеться позивачем згідно Порядку та вимоги статті 11 Закону, на що вказують в сукупності надані суду документи (зміст Акту перевірки, заперечення до нього позивача від 31.01.11, документи щодо отримання і розповсюдження гуманітарної допомоги). З огляду на це, висновки податкової служби про нецільове використання гуманітарної допомоги не є обґрунтованими, а рішення, яким донараховані податкові зобов’язання є таким, що не відповідає вимогам ч.3. ст.. 2 КАС України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000182304/0 від 03.02.2011 скасувати.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя                                                                                                     О.В. Кротюк

                              Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.11.11 р.