Постанова № 19482061, 23.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2011 року 11:30 № 2а-7760/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 20.05.2011р. б/н),

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.07.2011р. № 3912/9/10-214),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінт Ком Корпорейшн»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 27 травня 2011 року № 0003352309/0, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поінт Ком Корпорейшн»«Поінт Ком Корпорейшн»(далі про тексту ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн»або позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - ДПІ у Шевченківському районі міста Києва або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 27 травня 2011 року № 0003352309/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акта перевірки є безпідставними, суперечать вимогам законодавства та свідчать про безпідставність донарахування позивачу податку на додану вартість спірним податковим повідомленням рішенням.

Відповідач проти позову заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що встановлені в ході перевірки факти порушення позивачем законодавства не були ним спростовані, а тому донарахування спірним податковим повідомленням рішенням податку на додану вартість є правомірним.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн»зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 21 січня 2010 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - 1074102 0000 035644) згідно Свідоцтва про державу реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 624262.

Згідно Довідки АА № 340686 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 22 січня 2010 року та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо позивача станом на 14 червня 2011 року до видів діяльності ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн»за КВЕД відноситься: 72.40.0 Діяльність, повязана з банками даних; 72.30.0 Оброблення даних; 72.60.0 Інша діяльність у сфері інформатизації; 74.40.0 Рекламна діяльність.

ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн»перебуває на обліку як платник податку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 25 січня 2010 року згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 25 січня 2010 року № 38167/29-111 (форма № 4-ОПП).

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 36947317) в частині дотримання вимог податкового законодаства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»(код ЄДРПОУ 37003028) за період з 01 вересня 2010 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 13 травня 2011 року № 1116/23-09/36947317.

В акті перевірки з посиланням на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «РА «Фаворит»(код ЄДРПОУ 37003028) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року»від 14 лютого 2011 року № 80/23-2/37003028, Висновок спеціаліста від 04 лютого 2010 року № 24 та пояснення громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було зроблено висновок про порушення ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн»підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5, підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого було занижено податок на додану вартість за вересень 2010 року на суму 23446, 00 грн., за жовтень 2010 року на суму 34768, 00 грн., за листопад 2010 року на суму 68086, 00 грн., за грудень 2010 року на суму 72540, 00 грн., за січень 2011 року на суму 101398, 00 грн.

27 травня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0003352309/0, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абзацу другого п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України збільшено ТОВ «Поінт Ком Корпорейшн»суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 375298, 00 грн., у тому числі 300238, 00 грн. основний платіж та 75060, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету) (далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Обовязкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом пятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі Закон № 996 ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх обєднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

В ході судового розгляду було встановлено, 09 серпня 2010 року між «Поінт Ком Корпорейшн»(Агрегатор) та ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»(Провайдер) було укладено договір № 09082010/02 (далі Договір), згідно якого Провайдер надає Агрегатору доступ до Контент-послуг та/або WAPпорталам, перелік та опис яких наведені в Додатку до даного Договору (п. 2.1 Договору).

Документом, що підтверджує надання послуг по даному Договору є підписаними обома Сторонами Акт приймання передачі наданих послуг, форма якого визначається в Додатку до даного Договору (п. 2.2 Договору).

В силу п. 3.1 Договору Провайдер зобовязується надати Агрегатору доступ до Контент послугам згідно опису, в строки та за процедурою, зазначеною в Додатках до даного Договору.

Провайдер приймає на себе зобовязання по розробці та підтримки WAP-порталів, перелік та опис яких зазначені в Додатках до даного Договору (п. 3.2 Договору).

Провайдер до 25 числа місяця, що йде після розрахункового періоду (в силу п. 1.13 Договору календарний місяць, починаючи з першого числа місяця або його частина протягом якого надавались послуги в рамках Договору) надає Агрегатору Акт приймання передачі наданих послуг та рахунок за надані послуги згідно Акта приймання передачі наданих послуг. Форма Акта приймання передачі визначена в Додатку до даного Договору (п. 4.6 Договору).

Сума, що підлягає сплаті Агрегатором Провайдеру, погоджена в Акті приймання передачі наданих послуг, повинна бути сплачена Агрегатором в повному обсязі протягом 5 днів після отримання грошових коштів від Оператора (в силу п. 1.5 Договору юридична особа резидент України, яка надає послуги бездротового телефонного звязку на комерційній основі та яка має ліцензію на надання таких послуг, а саме: ЗАТ «Український мобільний звязок») за відповідний розрахунковий період (п. 4.7 Договору).

До Договору були складені відповідні Додатки № 1 від 09 серпня 2010 року, № 2 від 09 серпня 2010 року, № 3 від 09 серпня 2010 року, № 4 від 09 серпня 2010 року, № 5 від 09 серпня 2010 року, яким передбачена форма Акта приймання передачі наданих послуг, № 6 від 01 жовтня 2010 року, які є невідємними частинами Договору в силу п. 8.5 Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору строк дії Договору було визначено до 31 грудня 2010 року.

Додатковою угодою від 31 грудня 2010 року, яка є невідємною частиною Договору в силу п. 8.5 Договору, строк дії Договору було продовжено до 31 грудня 2011 року.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується Актами прийняття здачі наданих послуг до вказаного Договору від 30 вересня 2010 року № 1 на загальну суму послуг 140675, 38 грн., в тому числі податок на додану вартість 23445, 90 грн., від 31 жовтня 2010 року № 2 на загальну суму 208610, 10 грн., в тому числі податок на додану вартість 34768, 35 грн., від 30 листопада 2010 року № 3 на загальну суму 221040, 48 грн., в тому числі податок на додану вартість 36840, 08 грн., від 30 листопада 2010 року № 4 на загальну суму 184476, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 31246, 10 грн., від 31 грудня 2010 року № 5 на загальну суму 223 458, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 37243, 00 грн., від 31 грудня 2010 року № 6 на загальну суму 211 782, 10 грн., в тому числі податок на додану вартість 35297, 00 грн., від 31 січня 2011 року № 7 на загальну суму 315126, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 52521, 00 грн., від 31 січня 2011 року № 8 на загальну суму 293 262, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 48 877, 00 грн., які містять усі обовязкові реквізити та визнають первинними документами.

В зазначених актах вказано, що в розрахунковий період Провайдер належним чином надав Агрегатору послуги по підтримці та наповненню WAP-порталов з наступними доменами: wap.mts.com.ua/video, wap.jeans.com.ua/video.

Послуги надані з належною якістю. Агрегатор до Провайдера претензій не має.

Крім того, податкові накладні № 191 від 30 вересня 2010 року на загальну суму 140675, 38 грн., в тому числі податок на додану вартість 23445, 90 грн., № 285 від 31 жовтня 2010 року на загальну суму 208610, 10 грн., в тому числі податок на додану вартість 34768, 35 грн., № 422 від 30 листопада 2010 року на загальну суму 221040, 48 грн., в тому числі податок на додану вартість 36840, 08 грн., № 423 від 30 листопада 2010 року на загальну суму 187476, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 31246, 10 грн., № 695 від 31 грудня 2010 року на загальну суму 223458, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 37243, 00 грн., № 696 від 31 грудня 2010 року на загальну суму 211782, 00 грн., в тому числі 35297, 00 грн. податок на додану вартість, № 167 від 31 січня 2011 року на загальну суму 293262, 00 грн., в тому числі 48877, 00 грн. податок на додану вартість, № 166 від 31 січня 2011 року на суму 315126, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 52521, 00 грн. виписаними ТОВ «Рекламна агенція Фаворит», які містять усі обовязкові законодавчо встановлені реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідачем не надано доказів того, що на момент виписки вказаних податкових накладних ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або ж його реєстрацію в якості платника податку на додану вартість було анульовано.

Вказані податкові накладні ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»були відображені позивачем в Розділі І (Отримані податкові накладні) Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року.

Платіжними дорученнями № 575 від 14 жовтня 2010 року на 45450, 00 грн., в тому числі 7575, 00 грн. податок на додану вартість, № 574 від 14 жовтня 2010 року на 49675, 38 грн., в тому числі 8279, 23 грн. податок на додану вартість, № 576 від 15 жовтня 2010 року на 45550, 00 грн., в тому числі 7591, 67 грн. податок на додану вартість, № 705 від 11 листопада 2010 року на 39965, 00 грн., 6660, 83 грн. податок на додану вартість, № 706 від 12 листопада 2010 року на 39852, 00 грн., в тому числі 6642, 00 грн. податок на додану вартість, № 707 від 29 листопада 2010 року на 39741, 00 грн., в тому числі 6623, 50 грн. податок на додану вартість, № 718 від 30 листопада 2010 року на 39650, 00 грн., в тому числі 6608, 33 грн. податок на додану вартість, № 719 від 01 грудня 2010 року на 39200, 10 грн., в тому числі 6533, 35 грн. податок на додану вартість, № 720 від 02 грудня 2010 року на 10202, 00 грн., в тому числі 1700, 33 грн. податок на додану вартість, № 801 від 07 грудня 2010 року на 39800, 00 грн., в тому числі 6633, 33 грн. податок на додану вартість, № 802 від 08 грудня 2010 року на 39647, 00 грн., в тому числі 6607, 83 грн. податок на додану вартість, № 803 від 09 грудня 2010 року на 39770, 00 грн., в тому числі 6628, 33 грн. податок на додану вартість, № 837 від 20 грудня 2010 року на 23150, 00 грн., в тому числі 3858, 33 грн. податок на додану вартість, № 885 від 05 січня 2011 року на 39300, 00 грн., в тому числі 6550, 00 грн. податок на додану вартість, № 886 від 06 січня 2011 року на 39373, 48 грн., в тому числі 6562, 25 грн. податок на додану вартість, № 887 від 10 січня 2011 року на 38495, 32 грн., в тому числі 6415, 89 грн. податок на додану вартість, № 888 від 11 січня 2011 року на 39245, 32 грн., в тому числі податок на додану вартість 6540, 89 грн., № 889 від 12 січня 2011 року на 39476, 60 грн., в тому числі 6579, 43 грн. податок на додану вартість, № 929 від 13 січня 2011 року на 39560, 36 грн., в тому числі 6593, 39 грн. податок на додану вартість, № 930 від 14 січня 2011 року на 30699, 00 грн., в тому числі 5116, 50 грн. податок на додану вартість, № 931 від 17 січня 2011 року на 39684, 00 грн., в тому числі 6614, 00 грн. податок на додану вартість, № 932 від 18 січня 2011 року на 39252, 70 грн., в тому числі 6542, 12 грн. податок на додану вартість, № 933 від 19 січня 2011 року на 39470, 00 грн., в тому числі 6578, 33 грн. податок на додану вартість, № 934 від 20 січня 2011 року на 38796, 30 грн., в тому числі 6466, 05 грн. податок на додану вартість, № 979 від 01 лютого 2011 року на 39736, 70 грн., в тому числі 6622, 78 грн. податок на додану вартість, № 980 від 02 лютого 2011 року на 39463, 90 грн., в тому числі 6577, 32 грн. податок на додану вартість, № 981 від 03 лютого 2011 року на 39741, 20 грн., в тому числі 6623, 53 грн. податок на додану вартість, № 982 від 04 лютого 2011 року на 39070, 00 грн., в тому числі 6511, 67 грн. податок на додану вартість, № 1013 від 07 лютого 201 року на 39050, 00 грн., в тому числі 6508, 33 грн. податок на додану вартість, № 978 від 31 січня 2011 року на 39200, 00 грн., в тому числі 6533, 33 грн. податок на додану вартість, № 1014 від 08 лютого 2011 року на 39114, 00 грн., в тому числі 6519, 00 податок на додану вартість, № 1015 від 09 лютого 2011 року на 38965, 00 грн., в тому числі 6494, 17 грн. податок на додану вартість, № 1052 від 14 лютого 2011 року на 39742, 00 грон., в тому числі 6623, 00 грн. податок на додану вартість, № 1053 від 15 лютого 2011 року на 39456, 00 грн., в тому числі 6576, 00 грн. податок на додану вартість, № 1054 від 16 лютого 2011 року на 39263, 00 грн., в тому числі 6543, 83 грн. податок на додану вартість, № 1055 від 17 лютого 2011 року на 38997, 00 грн., в тому числі 6499, 50 грн. податок на додану вартість, № 1087 від 28 лютого 2011 року на 39870, 00 грн., в тому числі 6645, 00 грн. податок на додану вартість, № 1088 від 01 березня 2011 року на 39522, 00 грн., в тому числі 6587, 00 грн. податок на додану вартість, № 1090 від 03 березня 2011 року на 39917, 00 грн., в тому числі 6652, 83 грн. податок на додану вартість, № 1091 від 04 березня 2011 року на 39530, 00 грн., у тому числі 6588, 33 грн. податок на додану вартість, № 1177 від 11 березня 2011 року на 39799, 00 грн., в тому числі 6633, 17 грн. податок на додану вартість, № 1159 від 11 березня 2011 року на 39874, 00 грн., в тому числі 6645, 67 грн. податок на додану вартість, № 1161 від 15 березня 2011 року на 39542, 00 грн., в тому числі 6590, 33 грн. податок на додану вартість, а також виписками за особовим рахунком позивача за 18 жовтня 2010 року, 19 жовтня 2010 року, 21 жовтня 2010 року, 11 листопада 2010 року, 12 листопада 2010 року, 01 грудня 2010 року, 02 грудня 2010 року, 03 грудня 2010 року, 06 грудня 2010 року, 07 грудня 2010 року, 09 грудня 2010 року, 14 грудня 2010 року, 20 грудня 2010 року, 10 січня 2011 року, 11 січня 2011 року, 12 січня 2011 року, 13 січня 2011 року, 14 січня 2011 року, 17 січня 2011 року, 19 січня 2011 року, 20 січня 2011 року, 21 січня 2011 року, 26 січня 2011 року, 28 січня 2011 року, 04 лютого 2011 року, 07 лютого 2011 року, 08 лютого 2011 року, 09 лютого 2011 року, 10 лютого 2011 року, 01 лютого 2011 року, 11 лютого 2011 року, 15 лютого 2011 року, 16 лютого 2011 року, 17 лютого 2011 року, 22 лютого 2011 року, 23 лютого 2011 року, 02 березня 2011 року, 03 березня 2011 року, 09 березня 2011 року, 10 березня 2011 року, 11 березня 2011 року, 12 березня 2011 року, 15 березня 2011 року підтверджується оплата отриманих позивачем від ТОВ «Рекламна агенція Фаворит»послуг.

Реальне здійснення господарської операції в рамках Договору підтверджується також Договором № Р01-050708 від 05 липня 2008 року, укладеним між ЗАТ «Український мобільний звязок»(Оператор) та позивачем (Контент-провайдер), Додатками до нього, Додатковими угодами, виписками по особовому рахунку позивача, рахунками фактурами, актами прийняття здачі наданих послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Використання придбаних послуг в господарській діяльності позивача, яка визначається в підпункті 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, витікає безпосередньо з основного виду діяльності позивача з урахуванням того, що до основного виду діяльності позивача відноситься діяльність, повязана з банками даних, які визначаються, як сукупність даних баз даних виходячи з визначення наведеного в Положенні про банк даних сумнівних фінансових операцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 травня 2003 року № 233, а предметом договору позивача з ТОВ «РА «Фаворит»було, зокрема надання доступу позивача до інформаційних послуг.

Посилання відповідача на Висновок спеціаліста від 04 лютого 2010 року № 24, складеного старшим експертом сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково дослідного експертного криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці, капітаном міліції Красюк І.П. на підставі супровідного відношення винесеного начальником ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва підполковником податкової міліції Островським О.С., згідно якого підписи виконані від імені гр. ОСОБА_10 в деклараціях з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року, за півріччя 2010 року, податковій декларації з податку на додану вартість за 6 місяців 2010 року, розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 6 місяців 2010 року в графах «Керівник підприємства _____», реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 2 за 6 місяців 2010 року в кінці документа, в податковій декларації з податку на додану вартість за 5 місяців 2010 року в графі «Керівник_____ », розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за 5 місяців 2010 року в графі «Керівник_», розшифровці податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 5 місяців 2010 року в графі «Керівник_»та наданий на дослідження підпис, який виконаний від імені гр. ОСОБА_5 та наявний в графі «Підпис:__»копії довіреності від 11 березня 2010 троку серії ВМК № 219385 ймовірно виконані різними (декілька ми) особами, а також на пояснення громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, наданих В.о. начальнику Відділу податкової міліції Шосткинської підполковнику ОСОБА_3 04 лютого 2011 року, за змістом яких він погодився тимчасово зареєструвати на своє імя ТОВ «РА «Фаворит», яке попрацює приблизно півроку, ніяких договорів та бухгалтерських документів він не підписував, звітність до податкового органу не подавав, печатки товариства ніколи не бачив та хто займався діяльністю на підприємстві йому не відомо, відношення до фінансово господарської діяльності не має та не знає яку саму діяльність товариство здійснює, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, в силу ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З Висновку спеціаліста та пояснення ОСОБА_5 не вбачається в рамках якої процедури було проведено експертне дослідження та відібрані вказані пояснення, на підставі якої норми законодавства. Відповідно до змісту пояснення ОСОБА_5 було розяснено ст. 63 Конституції України та не зрозуміло в якому статусі він був допитаний.

Крім того, вказаний висновок спеціаліста містить лише припущення експерта, який проводив почеркознавче дослідження, щодо документів, які не мають відношення до господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «РА «Фаворит», тобто не встановлює фактів, які мають юридичне значення.

У висновках Акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «РА «Фаворит»(код ЄДРПОУ 37003028) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року»від 14 лютого 2011 року № 80/23-2/37003028 встановлено порушення ТОВ «РА «Фаворит»ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «РА «Фаворит»(код ЄДРПОУ 37003028) при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України.

Крім того, встановлено також відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому суд зазначає, що у вказаному акті було встановлено порушення ТОВ «РА «Фаворит»цивільного законодавства, водночас у висновках акта перевірки в силу підпункту 6.2 п. 6 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, з урахуванням положень ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та ст. 3, ст. 20 Податкового кодексу України мають викладатись висновки про порушення податкового чи валютного законодавства чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, до якого не відносить цивільне законодавство.

Крім того, повноваження щодо встановлення нікчемності правочину належать виключно до компетенції суду в силу ст. 208 Господарського кодексу України.

Сам по собі акт перевірки контрагента не може визнаватись доказом правомірності донарахування податку позивачу, оскільки він не звільняє податковий орган від обвязку доведення податковим органом факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Крім того, в силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобовязання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та її звязок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням рішенням.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем не було доведено правомірність свого рішення, не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивача з ТОВ «РА «Фаворит», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність звязку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача та існування інших обставин, які б свідчили про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірне по справі податкове повідомлення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінт Ком Корпорейшн»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 27 травня 2011 року № 0003352309/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поінт Ком Корпорейшн»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. М. Пимоненко, 13, корпус 7, офіс 1/П, ідентифікаційний код 36947317) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова