Постанова № 19482048, 13.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2011 року 09:50 № 2а-6310/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 (довіреність від 24.05.2011р. б/н),

відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 09.04.2010р. № 69),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Континент»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 року № 0003372311/0, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2011 року ЗАТ «Континент»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Соломянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 року № 0003372311/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачу правомірно було донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням рішенням, оскільки позивачем було сформовано податковий кредит на підставі первинних документів контрагента, державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість якого було скасовано на підставі рішення суду.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ЗАТ «Континент»(ідентифікаційний код 24737662) було зареєстровано як юридичну особу 31 березня 1997 року Соломянському районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 003540)(номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР).

ЗАТ «Континент»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Соломянському районі м. Києва з 03 квітня 1997 року згідно даних Довідки про взяття на облік платника податків від 30 березня 2004 року № 1302/19-105 (форма 4-ОПП).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19 лютого 2004 року № 36091921 (форма № 2-Р) (серія НБ №213368) ЗАТ «Континент»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 247376626583).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № АА 344092 від 16 березня 2010 року до видів діяльності ЗАТ «Континент»за КВЕД відноситься, зокрема 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами, 29.53.3 Ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів, 45.21.1 Будівництво будівель, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 72.22.0 Інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення, 74.4.0 Рекламна діяльність.

ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «Континент»(код ЄДРПОУ 24737662) з питань правових відносин з ПП «Смартол»(код ЄДРПОУ 34047460) за період з 01.03.2008р. по 30.04.2008р., за результати якої було складено Акт від 06 вересня 2010 року № 13011/23-11/34405570.

В ході перевірки було встановлено, що згідно бази даних АІС «Система обробки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до додатку № 5 до податкових декларацій з ПДВ до ДПІ у Соломянському районі м. Києва на паперових носіях ЗАТ «Континент»було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по підприємству ПП «Смартол»у розмірі 424235, 00 грн., в тому числі: за березень 2008 року в розмірі 392 495, 50 грн., за квітень 2008 року у розмірі 31739, 50 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах ЗАТ «Континент»з ПП «Смартол»встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 424235, 00 грн., в тому числі: за березень 2008 року в розмірі 392 495, 50 грн., за квітень 2008 року в розмірі 31739, 50 грн.

З метою підтвердження правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту ЗАТ «Континент»за період, що був предметом перевірки, по взаємовідносинам ПП «Смартол»встановлено наступне:

- Голосіївський районний суд м. Києва рішенням від 18 липня 2008 року по справі № 4129/08 за позовом ОСОБА_4 до ПП «Смартол», третя особа: ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, - про визнання непричетності до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства було визнано нову редакцію статуту ПП «Смартол», зареєстровану Голосіївською районною державною адміністрацією у м. Києві від 03.08.2007р., недійсною з часу реєстрації. Визнано недійсною реєстрацію ПП «Смартол»в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість 377715054) з 03.08.2007р.

Листом № 2-4129/08 від 05.07.2010р. Голосіївський районний суд м. Києва повідомив, що зазначене рішення набрало законної сили 21.08.2008р., станом на 05.07.2010р. рішення є чинним.

ПП «Смартол»анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість від 03.08.2007р., акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1188/15-238 від 21.07.2009р.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення ЗАТ «Континент»вимог підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану на суму 424235, 00 грн. в тому числі: за березень 2008 року в розмірі 392 495, 50 грн., за квітень 2008 року у розмірі 31739, 50 грн.

16 вересня 2010 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0003372311/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону за порушення вимог підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначила ЗАТ «Континент»суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 636352, 50 грн., у тому числі 424235, 00 грн. основний платіж та 212117, 50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого скарги позивача були залишені без задоволення, а спірне рішення без змін.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Обовязкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом пятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Підставами для позбавлення платника податку права на податковий кредит є відсутність податкових накладних або відсутність належним чином оформлених податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Смартол»(Постачальник) та ЗАТ «Континент»(Покупець) було укладено Договір поставки від 03 березня 2008 року № 03-08 (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийнятті й оплатити товар (п. 1.1 зазначеного Договору).

Під товаром у цьому Договорі розуміється будівельні матеріали, обладнання, товарно-матеріальні цінності, сировина (п. 1.2 Договору).

Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються Сторонами у накладних, що є невідємною частиною до цього Договору (п. 1.5 Договору).

Ціна за одиницю товару та загальна ціна визначається згідно накладних, які є невідємною частиною даного Договору (п. 1.7 Договору).

Загальна ціна товару за цим Договором визначається на підставі рахунків-фактур, або накладним, які є невідємною частиною даного Договору (п. 1.8 Договору).

В силу п. 2.4 Договору Покупець зобовязаний сплатити Постачальникові загальну ціну товару протягом трьох банківських днів з дати поставки шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок. За спільною згодою сторін можливий розрахунок за допомогою простого перевідного векселя.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (п. 7.1 Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент визначений у п. 7.1 цього Договору , та закінчується 31 грудня 2008 року (п. 7.2 Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 996 ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи мають містить обовязкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону № 996 ХІV.

Факт виконання Договору підтверджується рахунками-фактури № 1403/01 від 14 березня 2008 року, № 1303/01 від 13 березня 2008 року, № 1003/01 від 10 березня 2008 року, № 0303/03 від 03 березня 2008 року, № 0303/02 від 03 березня 2008 року, № 0303/01 від 03 березня 2008 року, № 2304/01 від 23 квітня 2008 року, № 0704/01 від 07 квітня 2008 року, видатковими накладними № 1403/01 від 14 березня 2008 року, № 1303/01 від 13 березня 2008 року, № 1003/01 від 10 березня 2008 року, № 0303/03 від 03 березня 2008 року, № 0303/02 від с03 березня 2008 року, № 0303/01 від 03 березня 2008 року, № 2304/01 від 23 квітня 2008 року, № 0704/01 від 07 квітня 2008 року, податковими накладними від 14 березня 2008 року № 1403/01 на загальну суму 735148, 20 грн., в тому числі 122524, 70 грн. податок на додану вартість, від 13 березня 2008 року № 1303/01 на загальну суму 101772, 00 грн., в тому числі 16962, 00 грн. податок на додану вартість, від 10 березня 2008 року № 1003/01 на загальну суму 443977, 80 грн., в тому числі 73996, 30 грн. податок на додану вартість, від 03 березня 2008 року № 0303/03 на загальну суму 809835, 00 грн., в тому числі 134972, 50 грн. податок на додану вартість, від 03 березня 2008 року № 0303/02 на загальну суму 186480, 00 грн., в тому числі 31080, 00 грн. податок на додану вартість, від 03 березня 2008 року № 0303/01 на загальну суму 77760, 00 грн., в тому числі 12960, 00 грн. податок на додану вартість, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні.

Зазначені документи мають обовязкові реквізити, передбачені в ч. 2 ст. 9 Закону № 996 ХІV, а відтак визнаються первинними.

Вказані податкові накладні мають усі законодавчо встановлені обовязкові реквізити, тобто оформлені належним чином.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 27 липня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надіслала до суду копію акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21 липня 2009 року № 1188/15-238, відповідно до якого анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Смартол»з 21 липня 2009 року.

Отже, на момент виписки податкових накладних ПП «Смартол»було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, що не було спростовано податковим органом.

Розрахунки за товари проводились за допомогою простих векселів, що було передбачено умовами Договору та підтверджується Актом прийому передачі 21 векселя (векселедавець - ТОВ «КреМікс») на загальну номінальну суму 2457645, 42 грн., складеним між позивачем та ПП «Смартол»до Договору 20 червня 2008 року.

При цьому здійснення розрахунку за Договором простими векселями не змінює порядок формування податкового кредиту в силу абзацу третього п. 4.8 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.

Подальше використання придбаного позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи Договором поставки № 06/03-08 від 03 березня 2008 року, укладеним позивачем з ТОВ «КреМікс», та первинними документами: податковими накладними від 23 квітня 2008 року № 18, від 14 березня 2008 року № 15, від 13 березня 2008 року № 14, від 10 березня 2008 року № 13, від 03 березня 2008 року № 12, від 03 березня 2008 року № 11, від 03 березня 2008 року № 10, рахунком фактурою від 03 березня 2008 року № СФ-00000009, видатковою накладною від 03 березня 2008 року № РН-0000009, рахунком фактурою від 03 березня 2008 року № СФ-0000008, видатковою накладною від 03 березня 2008 року № РН-0000008, рахунком фактурою від 03 березня 2008 року № СФ-0000007, видатковою накладною від 03 березня 2008 року № РН-0000007, рахунком фактурою від 10 березня 2008 року № СФ-0000010, видатковою накладною від 10 березня 2008 року № РН-0000010, рахунком фактурою від 13 березня 2008 року № СФ-0000011, від 13 березня 2008 року № РН-0000011, рахунком фактурою від 14 березня 2008 року № СФ-0000012, видатковою накладною від 14 березня 2008 року № РН-0000012, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні.

Крім того, Згідно Довідки ДПІ у Соломянському районі м. Києва «Про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Континент»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «КреМікс»за період з 01 квітня 2008 року по 30 квітня 2008 року, з 01 вересня 2008 року по 31 жовтня 2008 року, 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, 01 січня 2009 року по 30 квітня 2009 року, 01 червня 2009 року по 30 червня 2009 року»від 09 грудня 2009 року № 2774/23-1011/24737662 перевіркою ЗАТ «Континент»не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ «КреМікс», яке мало правові відносини з платником податків, а також встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «КреМікс», яке мало правові відносини з платником податків.

Суми податку на додану вартість в розмірі 392495, 50 грн. та в розмірі 31739, 50 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за березень та квітень 2008 року відповідно, що було відображено в поданих до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та квітень 2008 року, що не заперечувалося відповідачем.

Визнання недійсним статуту ПП «Смартол»з часу його реєстрації та реєстрації в якості платника податку на додану вартість (свідоцтва платника податку на додану вартість ) з моменту видачі свідоцтва рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року у справі № 2-4129/08, яке набрало законної сили 21 серпня 2008 року, не свідчить про безтоварність господарської операції та недійсність податкових накладних, виписаних ПП «Смартол»до моменту прийняття судового рішення, і не можуть позбавити позивача права на включення сум податку на додану вартість за цими податковими накладними до податкового кредиту за наслідками цієї господарської операції.

Частиною першою ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В силу ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до положень п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку, який відповідає за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, позивач, як платник податку на додану вартість, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, які стали підставою для визнання недійсними установчих документів та анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, за умови його необізнаності, що не було доведено відповідачем по справі.

З огляду на те, що по справі було встановлено наявність усіх обовязкових підстав для формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням рішенням.

При цьому ненадання позивачем документів на запит податкового органу від 04 лютого 2010 року № 1875/10/23-1109, на думку суду, обґрунтовано поважними причинами з урахуванням довідки Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16 березня 2009 року № 47/1.7 про підтвердження звернення з приводу втрати документів, про що було повідомлено податковий орган листом позивача від 18 березня 2010 року № 23-03 (вх. № 6797/10 від 19 березня 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оспорюване по справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені та документально підтверджені позивачем судові витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Континент»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва від 16 вересня 2010 року № 0003372311/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Континент»(ідентифікаційний код 24737662, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 20) 3, 40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 19 вересня 2011 року.