Постанова № 19482043, 03.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 серпня 2011 року 14:28 № 2а-5845/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_2 (довіреність від 12.05.2011р. б/н),

відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 04.01.2011р. № 2/9/10-009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»міста Києва

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 24 лютого 2011 року № 0000332306 в частині донарахування суми податку на прибуток в розмірі 1315139, 00 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 328785, 00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва заявлені позовні вимоги до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12 травня 2011 року № 150) про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 24 лютого 2011 року № 0000332306 в частині донарахування суми податку на прибуток в розмірі 1315139, 00 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 328785, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що частково висновки акта перевірки не відповідають дійсності, оскільки зроблені з порушенням норм законодавства, а тому донарахування податку на прибутку в оспорюваній сумі є безпідставним.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що встановлені в ході перевірки порушення підпункту 4.1.6 п. 4.1, підпункту 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не були спростовані позивачем та свідчать про правомірність донарахування податку на прибутку спірним податковим повідомленням рішенням.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва (ідентифікаційний код 03334894) було зареєстровано як юридичну особу 24 березня 1997 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР) відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 062294).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 61 від 19 січня 2007 року форма власності КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва комунальна, до видів діяльності КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва за КВЕД відноситься, зокрема 63.21.2 Функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, 45.21.2 Будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену, 45.23.0 Будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела позапланову виїзну перевірку КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва (код ЄДРПОУ 03334894) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р., за результатами якої було складено Акт від 18 лютого 2011 року № 56/1-23-60-03334894.

В ході перевірки було встановлено, зокрема, що на баланс КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва були безоплатно передані основні засоби з балансу Комунальної корпорації «Київавтодор»відповідно до наказів Головного управління комунальної власності м. Києва.

Основні засоби (спеціалізовані транспорті засоби) було передано на 4741951, 00 грн., у тому числі в І кварталі 2008 року на суму 630559, 00 грн., в ІІ кварталі 2008 року на суму 652574, 00 грн., в ІІІ кварталі 2008 року на суму 1367528, 00 грн., в ІV кварталі 2008 року на суму 1268790, 00 грн., в ІІІ кварталі 2009 року на суму 822500, 00 грн.

Таким чином, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва в порушення підпункту 4.1.6 п. 4.1, підпункту 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занизило валовий доход на загальну суму 4741951, 00 грн., в у тому числі в І кварталі 2008 року на суму 630559, 00 грн., в ІІ кварталі 2008 року на суму 652574, 00 грн., в ІІІ кварталі 2008 року на суму 1367528, 00 грн., в ІV кварталі 2008 року на суму 1268790, 00 грн., в ІІІ кварталі 2009 року на суму 822500, 00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва не було включено до складу валового доходу безоплатно отримані від КП ШЕУ «Магістраль»дизельне паливо, бензин, сіль відповідно до АВІЗО від 30.01.2010р. № 7 на суму 25724, 00 грн., АВІЗО від 28.02.2010р. № 15 на суму 382901, 00 грн. Таким чином, в порушення підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено валовий доход за І квартал 2010 року на суму 408625, 00 грн.

Перевіркою також було встановлено, що КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва проводило нарахування амортизації в податковому обліку, чим зменшувало обєкт оподаткування податком на прибуток на приміщення для адміністрації (дата ведення в експлуатацію січень 1985 року) та склад (дата ведення в експлуатацію січень 1985 року). Витрат на придбання чи будівництво адміністративного приміщення та складу КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва не понесло, оскільки в січні 1985 року зазначені приміщення були загальнодержавною власністю Радянського Союзу.

Таким чином, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва в порушення підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зависло амортизаційні відрахування на 109978, 00 грн., в тому числі в І кварталі 2008 року на 10638, 00 грн., в ІІ кварталі 2008 року на 10506, 00 грн., в ІІІ кварталі 2008 року на 10375, 00 грн., в IV кварталі 2008 року на 10245, 00 грн., в І кварталі 2009 року 10116, 00 грн., в ІІ кварталі 2009р. на 9990, 00 грн., в ІІІ кварталі 2009 року на 9865, 00 грн., в IV кварталі 2009 року на 9742, 00 грн., а І кварталі 2010 року на 9620, 00 грн., в ІІ кварталі 2010 року на 9500, 00 грн., в ІІІ кварталі 2010 року 9381, 00 грн.

У висновках акта перевірки було зафіксовано порушення КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва підпункту 4.1.6 п. 4.1, підпункту 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на 1335389, 00 грн., в тому числі по періодах: І квартал 2008 року на суму 160299, 00 грн., в ІІ кварталі 2008 року на суму 165770, 00 грн., в ІІІ кварталі 2008 року 344476, 00 грн., в IV кварталі 2008 року на суму 319759, 00 грн., в І кварталі 2009 року на суму 2529, 00 грн., в ІІ кварталі 2009 року на суму 2498, 00 грн., в ІІІ кварталі 2009 року на суму 208091, 00 грн., в IV кварталі 2009 року на суму 2435, 00 грн., в І кварталі 2010 року на суму 104561, 00 грн., в ІІ кварталі 2010 року на суму 2 375, 00 грн., в ІІІ кварталі 2010 року на суму 22596, 00 грн.

24 лютого 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000332306, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абзацом першим п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, підпункту 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначила КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва»суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в розмірі 1669236, 00 грн., у тому числі 1335389, 00 грн. основний платіж та 333847, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 (Валовий доход) Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі Закон № 334/94) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94 валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

В силу підпункту 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону № 334/94 не включається до складу валового доходу вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством:

- якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади;

- у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

- у разі отримання підприємствами комунальної власності обєктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за ринковою (оціночною) вартістю і з метою оподаткування не підлягають амортизації.

Порядок безоплатної передачі таких основних фондів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В розумінні Закону № 334/94 безоплатно надані товари (роботи, послуги) це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Товари матеріальні (основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів) та нематеріальні активи (обєкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, обєктом права власності платника податку), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Безоплатне надання товарів передбачає безоплатну передачу вказаних товарів у власність.

Водночас, відповідно до ст. 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо субєктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Правовий статус окремого субєкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними субєктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.

Субєктами господарювання комунального сектора економіки є субєкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також субєкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує пятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих субєктів.

Законом можуть бути встановлені особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо комунального сектора економіки, а також додаткові вимоги та гарантії права власності Українського народу і права комунальної власності при реалізації процедури банкрутства щодо субєктів господарювання комунального сектора економіки.

Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності субєктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

Частиною першою ст. 63 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи субєкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі обєднання майна різних форм власності).

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні (ч. 3 ст. 63 Господарського кодексу України).

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності обєднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (ч. 4 ст. 63 Господарського кодексу України).

Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 6 ст. 63 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.

Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство»та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобовязаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.

Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

В силу ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна субєктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Частиною першою ст. 134 Господарського кодексу України встановлено, що субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими субєктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим субєктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Статтею 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом субєкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за субєктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Субєкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Згідно Статуту КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва, який затверджений розпорядженням Київської міської держаної адміністрації від 19.12.2001р. за № 2738, (далі - Статут) КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва є юридичною особою комунальним підприємством.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Статуту КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва засноване на комунальній власності територіальної громади м. Києва і безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Статуту майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші матеріальні та фінансові ресурси, вартість яких відображається у його самостійному балансі.

В силу п. 5.2 ст. 5 Статуту майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплено за ним на праві повного господарського відання.

Здійснюючи право повного господарського відання підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Статуту передбачено, що джерелами формування майна підприємства є, зокрема грошові та матеріальні внески власника або уповноваженого ним органу.

Підприємство має право за згодою власника або уповноваженого ним органу здавати в оренду, надавати іншим підприємствам, організаціям та установам безоплатно в тимчасове користування або позику належні йому будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу (п. 5.4 ст. 5 Статуту).

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Статуту ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства здійснюється за рішенням власника або уповноваженого ним органу, чи рішення господарського суду.

З огляду на викладені норми законодавства та положення Статуту позивача, суд дійшов висновку про те, що власником КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва є Київська міська рада, а органом, до сфери управління якого входить позивач, і який є представником власника Київська міська державна адміністрація. Майно, яке передається позивачу представником власника (Київської міської ради) цього майна та органом, який здійснює управління ним, тобто Київською міською державною адміністрацією, закріплюється за на ним на праві повного господарського відання, тобто позивач не набуває права власності на це майно.

В ході розгляду справи було встановлено, що за позивачем були закріплені основні засоби на праві господарського відання згідно наказів Головного управління комунальної власності м. Києва від 10 січня 2008 р. № 2, від 01 квітня 2008р. № 91, від 25 серпня 2009р. № 234, від 02 липня 2008р № 183, від 07 листопада 2008р. № 298, від 25 серпня 2009 року № 234 з додатками до них, якими було передбачено на підставі ч. 7 п. 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Додаток № 5 до рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744) закріплення на праві господарського відання за комунальними підприємства, які входять до складу комунальної корпорації «Київавтодор», основних фондів згідно з додатками, яка, в свою чергу, має забезпечити передачу основних фондів, а також наказів Комунальної корпорації «Київавтодор»від 17 січня 2008р. № 07, від 04 квітня 2008р. № 63, від 30 вересня 2009р. № 81, від 07 липня 2008р. № 105, від 10 листопада 2008р. № 165 з додатками до них, якими передбачено передача на баланс комунальних підприємств основних засобів. Передача позивачу основних засобів на 4741951, 00 грн., у тому числі в І кварталі 2008 року на суму 630559,00 грн., в ІІ кварталі 2008 року на суму 652574, 00 грн., в ІІІ кварталі 2008 року на суму 1367528, 00 грн., в ІV кварталі 2008 року на суму 1268790, 00 грн., в ІІІ кварталі 2009 року на суму 822500, 00 грн., підтверджується відповідними Актами приймання-передачі основних засобів та АВІЗО, копії яких наявні в матеріалах справи, та не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до п. 1, підпункту 7 п. 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Додаток № 5 до рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744) Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові і відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, закріплює майно за підприємствами, установами та організаціями комунальної власності територіальної громади м. Києва на праві повного господарського відання (оперативного управління).

Згідно з п. 1.1, п. 1.2 ст. 1 Статуту Комунальної корпорації «Київавтодор»(Додаток до рішення Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 811/3386) Комунальна корпорація «Київавтодор»створена згідно з рішенням Київської міської ради від 14 березня 2002 року № 321/1755 «Про комунальну корпорацію»і входить до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), до Комунальна корпорація «Київавтодор» на правах учасника входить, зокрема КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва. Комунальна корпорація «Київавтодор»підпорядкована, підзвітна та підконтрольна виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації)(п. 1.7 ст. 1 Статуту).

Майно корпорації становлять основні фонди та оборотні кошти, які відображаються у самостійному балансі.

Майно корпорації є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, корпорація володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном в порядку визначеному законодавством (п. 6.2 ст. 6 Статуту).

В силу ч. 4 ст. 119 Господарського кодексу України державне (комунальне) господарське обєднання - обєднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Крім того, позивач отримав від Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них «Магістраль»дизельне паливо, бензин, сіль технічну на загальну суму 408625, 00 грн. в І кварталі 2010 року, що підтверджується відповідними АВІЗО, видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, та не заперечується сторонами по справі.

Передача вказаного майна відбулась на підставі Розпорядженнями Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2009р. № 1470 «Про заходи щодо ліквідації снігових наметів та ожеледиці в м. Києві», Протоколів від 10.01.2010р. № 1, від 11 січня 2010 року № 2, від 20 січня 2010 року № 5 Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА, Рішення від 26.01.2010р. № 1 Колегії виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого Головою Колегії - Київським міським головою, Протоколу від 11.02.2010р. № 158 засідання керівного складу цивільного захисту м. Києва з питання «Про вжиття необхідних заходів щодо забезпечення безпечної життєдіяльності населення, функціонування міського господарства у звязку з ускладненням погодних умов», затвердженого Київським міським головою-начальником цивільного захисту м. Києва.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1, п. 5.2 ст. 5 Статуту Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них «Магістраль», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 грудня 2001 року № 2733, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них «Магістраль»засноване на комунальній власності територіальної громади м. Києва і безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації, майно якого є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплено за ним на праві повного господарського відання.

Оскільки передача основних фондів та майна на баланс позивача від інших комунальних підприємств відбулась на підставі рішень уповноваженого власником органу управління цих підприємств та позивач не набув на них права власності, вказані операції не підпадають під визначення безоплатної передачі товарів в розумінні Закону № 334/94, а тому вони не змінюють структуру валового доходу позивача.

Крім того, в силу підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94 амортизації підлягають витрати, зокрема на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Пунктом 22.8 ст. 22 (Прикінцеві положення) Закону № 334/94, який набрав чинності 01 січня 1995 року, встановлено, що балансова вартість основних фондів, які згідно зі статтею 8 цього Закону підпадають під визначення груп 1, 2 та 3, введених в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, визначається на рівні їх залишкової вартості за станом на момент набрання чинності цим Законом з включенням їх до відповідної групи основних фондів з метою подальшої амортизації.

До першої групи основних фондів відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі (абзац другий підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94 ).

Враховуючи те, що приміщення та склад були введені в експлуатацію в 1985 році до моменту набрання чинності Законом № 334/94, що було встановлено в акті перевірки, та належали позивачу, що підтверджується Актом введення в експлуатацію складу та приміщення для водії № 2 від 20 червня 1985 року, Наказом від 10 червня 1985 року № 133 про прийняття в експлуатацію складу та приміщення для водіїв, Інвентарною карткою № 9 обліку основних засобів (форма № ОС-7), Розрахунком нарахування амортизації основних засобів за 1997 рік, Відомостями розрахунку амортизаційних відрахувань за грудень 2007 року, за січень 2009 року, за січень 2010 року, за липень 2010 року, бухгалтерською довідкою Шляхово-експлуатаційної дільниці по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Московського району м. Києва від 22 грудня 1994 року про перейменування приміщення для водіїв в приміщення для адміністрації інв. № 9 з урахуванням того, що КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва є правонаступником Шляхово-експлуатаційної дільниці по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Московського району м. Києва, що випливає з Рішення Київської міської ради (ІХ сесії ХХІІІ скликання) від 02 жовтня 2001 року № 54/1488 та зазначено в п. 1.1 ст. 1 Статуту позивача (КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»м. Києва створено шляхом реорганізації відповідно до рішення Київської міської ради від 02 жовтня 2001 року № 54/1488 «Про деякі питання діяльності підприємств, що входять до складу Київського комунального обєднання по експлуатації автомобільних шляхів та споруд на них «Київміськгідрошляхміст», є правонаступником комунальних підприємств «Шляхово-експлуатаційні дільниці по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»Московського, Печерського, Харківського районів м. Києва в частині прав та обовязків, що випливають з переданого ними майна), суд дійшов висновку про законність нарахування амортизаційних відрахувань на балансову вартість, яка визначається на рівні залишкової, вказаних основних засобів.

Згідно розрахунку донарахованого податку та застосованих штрафних санкцій від 15 червня 2011 року, наданого відповідачем на вимогу суду, за вищеописаними фрагментами позивачу було донараховано податок на прибуток в розмірі 1315139, 00 грн. (1185488, 00 грн. + 102156, 00 грн. + 27495, 00 грн.) та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 328785, 00 грн. (296372, 00 грн. + 25539, 00 грн. + 6874, 00 грн.), що і оспорюється позивачем в рамках даної справи, а тому в саме в цій частині суд вважає спірне податкове повідомлення неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи зазначене, а також положення п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати спірне податкове повідомлення рішення в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 1315139, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 328785, 00 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району»міста Києва задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 24 лютого 2011 року № 0000332306 в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 1315139, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 328785, 00 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова