Постанова № 19471959, 18.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7303/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року 12 год. 15 хв.м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Тарасишиної О.М.,

за участю секретаряЮзефович Ю.А.,

за участю сторін:

представника позивачаСавченко Л.М.,

представника відповідачаБондарчук І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом споживчого товариства «Центр» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов споживчого товариства «Центр»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки №16800/23-6/03380322 Споживчого товариства "Центр", проведеної представниками державної податкової інспекції в Приморському районі винесене рішення №001116.2360/0 від 13 грудня 2010 р. із сумою податкового зобов'язання 36849 грн у т.ч. по податку на прибуток 24557,00 грн. та штрафних санкцій -12292,00 грн. Розрахунок податкового зобов'язання зроблений виходячи із заниження податкового обороту на прибуток на суму 98228 грн. у т.ч. на 41921 грн. за рахунок заниження валового доходу на 56305 грн. за рахунок збільшення валових витрат. На думку позивача, відповідачем необґрунтовано зазначено, що підприємством була завищена сума валових витрат на 55055 грн., в III кварталі 2007 р. за рахунок віднесення на валові витрати двох сум: 50120 грн., перерахованої ТОВ Уністрой СВС (60144 -10024 ПДВ) та 4935 грн., перерахованої ТОВ Епіцентр-К (5922-987 ПДВ) отже, на цю суму була збільшена балансова вартість основних фондів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилався на підстави викладені у письмових запереченнях до позовної заяви, наданих до суду раніше, відповідно до яких ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевіркою встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1, 5.2.10, п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5, п. п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 п. п. 11.3.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на 24 557,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 6230 грн. На підставі акту перевірки 13 грудня 2010 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси правомірно винесене податкове повідомлення-рішення №001116.2360/0 отже, з цих підстав позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Судом під час офіційного зясування обставин у справі встановлено:

Споживче товариство «Центр»(ідентифікаційний код юридичної особи 03380322) зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради (а.с. 11).

Згідно довідки АА № 303884, наданої позивачу з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), видами діяльності за КВЕД зазначається діяльність кафе, барів та їдалень (а.с. 12).

На підставі направлення від 25.10.2010 року № 001727/1534 виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси та згідно із частиною 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок господарювання, проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 рік, валютного та іншого законодавства відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1, 5.2.10, п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5, п. п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 п.п. 11.3.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на 24 557 грн., в тому числі по податковим періодам:

-III квартал 2007 року на суму 13764 грн.

-2007 рік на суму 13764 грн.

-І квартал 2008 року на 313 грн.

-півріччя 2008 на суму 313 грн.

-ІІІ квартал 2008 року на суму 2593 грн.

-2008 рік на суму 10793 грн.

та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 6230 грн., в тому числі по податковим періодам: 2009 рік на 6230 грн.

Також, згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем абзацу «з»п. 1.3, п. 1.9, 1.15 ст. 1, пп. 3.1.3 п. 3.1 ст.3, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого, встановлено порушення вимог чинного законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2009 рік на суму 688, 50.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеса було винесено податкове повідомлення-рішення №0011162360/0 від 13.12.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем - податок на прибуток - у розмірі 36849 грн., в тому числі 24557 грн. за основним платежем та 12292 грн. за штрафними санкціями (а.с. 13).

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 року (далі Закон України № 283/97-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 283/97-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»(далі Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно з п.п. 1, 3, 5 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). встановлено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі Інструкція № 291).

Відповідно до класу 3 цієї Інструкції рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів. При цьому, рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій. Рахунок 31 "Рахунки в банках" включає зокрема субрахунок 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Згідно класу 7 Інструкції № 291 Рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України № 168/97-ВР) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 16.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності. З цією метою такі платники податку ведуть окремий облік: валових доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягає патентуванню; валових витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої діяльності; балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (далі - запаси), які використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню.

При цьому балансова вартість таких запасів не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону, для визначення об'єкта оподаткування від іншої діяльності; амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню. У разі якщо основні фонди використовуються як для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, так і для іншої діяльності, то з метою визначення об'єкта оподаткування для різних видів діяльності, застосовується метод пропорційного розподілу суми амортизаційних відрахувань залежно від питомої ваги доходів, що припадає на кожний вид діяльності. За цим методом валовий дохід платника податку, одержаний за окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходу, одержаного за окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, відноситься до загальної суми валового доходу. Аналогічно відбувається розподіл валових витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з іншою діяльністю.

Податок з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", підлягає сплаті до бюджету у сумі, визначеній відповідно до цього Закону, зменшений на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

Згідно Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»однією з форм участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель є Тендерна палата України.

Тендерна палата України функціонує з метою сприяння: розвитку системи державних закупівель в Україні, прозорості державних закупівель, підвищенню ефективності та раціональності витрачання державних коштів, забезпеченню інформаційно-методичного супроводу державних закупівель, підвищенню конкуренції на ринку державних закупівель, формуванню сучасної інфраструктури державних закупівель, підвищенню професійно-кваліфікаційного рівня спеціалістів з питань державних закупівель, здійсненню громадського контролю. Тендерна палата України є незалежною у своїй діяльності.

З метою вивчення ринку продукції та сприяння створенню конкурентного середовища у сфері державних закупівель Тендерна палата України видає тематичний каталог учасників процедур закупівель (далі - каталог) із загальнодержавною сферою розповсюдження, в якому публікується, у тому числі, інформація щодо учасників, ринків та цін товарів, робіт і послуг у сфері державних закупівель, інформація, передбачена статтями 16, 16-1, інша інформація щодо здійснення державних закупівель. Каталог видається у друкованому та електронному вигляді. До каталогу включаються фізичні та юридичні особи на підставі їх звернення. У зверненні зазначаються такі відомості: повне найменування, юридична та фактична адреса, прізвище, ім'я, по батькові керівника, телефон, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, телефон, ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (для фізичних осіб); свідоцтво про державну реєстрацію; дозвіл та/або ліцензія на провадження відповідної діяльності у випадках, передбачених законодавством; інші документи, що підтверджують реєстрацію (для нерезидентів); досвід (за винятком новостворених суб'єктів); види товарів, робіт чи послуг, які поставляє (виконує) фізична чи юридична особа; інша інформація. Відповідальність за достовірність інформації несе особа, що звертається. Інформація про фізичну чи юридичну особу включається до каталогу протягом п'яти робочих днів з дати надходження звернення. Тендерна палата України має право звернутися до контролюючих, правоохоронних та інших державних органів для перевірки інформації, зазначеної у зверненні. У такому разі строк включення інформації про фізичну чи юридичну особу до каталогу подовжується до 30 робочих днів. Виявлення фактів надання фізичною чи юридичною особою будь-якої недостовірної інформації є підставою для невключення інформації до каталогу. Рішення про відмову у включенні до каталогу може бути оскаржене фізичною чи юридичною особою до Комісії або до суду. Інформація, зазначена в каталозі, оновлюється щорічно. Інформація про фізичну чи юридичну особу включається до каталогу строком на один рік, із завершенням якого підлягає оновленню. Інформація, зазначена в каталозі, використовується замовником в порядку, визначеному цим Законом, під час організації та проведення процедур закупівель.

Судом встановлено, що позивач брав участь у тендерах на право надання послуг за державні кошти. Суду були надані акти здачі-прийняття робіт та рахунки-фактури відповідно до яких підприємством інформаційні видання Тендерної палати України були проведені роботи (надані послуги) з надання інформації з каталогу. Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем були придбані вказані послуги для здійснення господарської діяльності.

У фінансово-господарській діяльності субєктів господарювання акти виконаних робіт (послуг) є документами, що фіксують та засвідчують саме факт виконання робіт, надання послуг по укладеним угодам між таким субєктами господарювання. Отже, інформація щодо звязку будь-яких видів робіт або послуг з діяльністю підприємства має міститися у договорах, контрактах, що укладаються таким підприємством та відповідати статутним документам підприємств, а не міститися у актах здачі-прийняття робіт та рахунках наданих позивачем.

Стосовно придбаних патентів, суд зазначає, що позивач здійснює окремий облік результатів діяльності, що підлягає патентуванню, а вартість торговельних патентів ураховується в зменшення податкового зобов'язання. При перевірці цього питання ніяких зауважень по обліку прибутку по патентованій діяльності не було, залік сум сплати торговельних патентів зроблений законно.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (далі Порядок № 327) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка (п.1.3). Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктом 2.3.2 вказаного Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відтак, при проведені ДПІ у Приморському районі м. Одеси планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки необґрунтованими, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом необхідно скасувати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості визначення фахівцями ДПІ у Приморському районі порушень з боку позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16.11.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов споживчого товариства «Центр»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0011162360/0 від 13 грудня 2010 року скасувати.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено і підписано суддею 18.11.2011 року.

СуддяО.М. Тарасишина

Рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0011162360/0 від 13 грудня 2010 року скасувати.

18 листопада 2011 року