Постанова № 19471922, 26.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5836/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь держави податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 29451,08 грн., по податку з доходів фізичних осіб у сумі 13150,02 грн., в тому числі пеня 12,12 грн., по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у сумі 160 грн., по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 1,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь держави податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 29451,08 грн., по податку з доходів фізичних осіб у сумі 13150,02 грн. в тому числі пеня 12,12 грн., по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у сумі 160 грн., по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 1,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в ході виїзної планової перевірки встановлено порушення відповідачем пп. б п. 4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями; п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 зі змінами та доповненнями; п. 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року №599 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 28.12.2001 року №521); п.п. а п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-1V; ч. 2 п. 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - субєктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. №10; ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»; ст. 13 Р. IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року № 13-92 із змінами та доповненнями, в результаті чого відповідачу донараховано податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності у сумі 10506,25 грн.; пп. 2.6.1 п. 2.6 ч. 2 Наказу N 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»із змінами та доповненнями; п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого відповідачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 24527,69 грн., а саме за квітень 2008 року - 808,33 грн., за лютий 2010 року - 13200,00 грн., за вересень 2010 року-10519,36 грн.; п. 19.2.(6) ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-1V від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями; розділу II ст. 3 п.1 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(із змінами та доповненнями), в результаті чого відповідачем не проведено через реєстратор розрахункових операцій загальну суму 245366,80 грн.; пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98/96-ВР від 23.03.1996 року. За результатами вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеській області складено акт від 31 січня 2011 року №135/17-01/НОМЕР_1 «Про результати виїзної планової перевірки субєкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року». На підставі зазначеного акту відповідно до встановлених перевіркою порушень позивачем винесено податкові повідомлення-рішення: №0000351701 від 18.02.2011 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість з вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 29454,69 грн., у тому числі основний платіж 24527,69 грн., штрафна (фінансова) санкція 4927 грн.; №0000341701 від 18.02.2011 року, яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 13132, 81 грн., у тому числі основний платіж 10506,25 грн., штрафна (фінансова) санкція 2626,56 грн.; №0000371701 від 18.02.2011 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення законодавства про патентування у розмірі 160 грн.; №0000361701 від 18.02.2011 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 1,00 грн. Сума податкового зобовязання, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржена, у звязку з чим є узгодженою. Таким чином, з урахуванням наявності у відповідача переплати по податку на додану вартість та недоїмки по податку з доходів фізичних осіб, заборгованість відповідача складає 42762,10 грн., у тому числі: по податку на додану вартість у сумі 29451,08 грн., по податку з доходів фізичних осіб у сумі 13150,02 грн., в тому числі пеня 12,12 грн., по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у сумі 160,00 грн., по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 1,00 грн., яка в добровільному порядку відповідачем на час звернення до суду не сплачена.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання з проханням слухати справу за його відсутності.

Відповідач до судового засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву не подав, про причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно зі ст.ст. 7, 10, 11 цього Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, а тому справи за позовами щодо стягнення податкової заборгованості на підставі п.4 ч.1 ст. 17, п.5 ч.4 ст. 50 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Біляївському районі Одеській області як платник податків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Судом встановлено, що 31.01.2011 року, на підставі направлення від 31.12.2010 року №798/17-01, заступником начальника відділу податного контролю фізичних осіб управляння оподаткування фізичних осіб ДПА в Одеській області Самойленко В.А., старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управляння оподаткування фізичних осіб у Біляївському районі Могиляк О.С., старшим державним податковим інспектором відділу погашення прострочених податкових зобовязань Слівінським В.В. на підставі п.2 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», на підставі ст. 77 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок субєктів господарювання проведено виїзну документальну перевірку фінансово -господарської діяльності з питань дотримання субєктом господарської діяльності ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 31 січня 2011 року №135/17-01/НОМЕР_1 (а.с.7-39).

Відповідно до висновків зазначеного акту встановлено наступні порушення відповідачем:

-пп. б п. 4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями;

-п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 зі змінами та доповненнями;

-п.9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року №599 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 28.12.2001 року №521);

-п.п. а п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-1V;

-ч. 2 п. 2. Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - субєктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. №10;

-ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»;

-ст. 13 Р. IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92 із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності у сумі 10506,25 грн.;

-пп. 2.6.1 п. 2.6 ч. 2 Наказу N 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»із змінами та доповненнями;

-п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 24527,69 грн., а саме за квітень 2008 року - 808,33 грн., за лютий 2010 року - 13200,00 грн., за вересень 2010 року-10519,36 грн.;

-п. 19.2.(6) ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-1V від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями;

-розділу II ст. 3 п.1 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(із змінами та доповненнями), в результаті чого не проведено через реєстратор розрахункових операцій загальну суму 245366,80 грн.;

-пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98/96-ВР від 23.03.1996 року.

Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування

штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі акту перевірки 31 січня 2011 року №135/17-01/НОМЕР_1 та встановлених порушень позивачем прийнято:

-податкове повідомлення рішення №0000351701 від 18.02.2011 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість з вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 29454,69 грн., у тому числі основний платіж 24527,69 грн., штрафна (фінансова) санкція 4927,00 грн. (а.с. 41);

-податкове повідомлення рішення №0000341701 від 18.02.2011 року, яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 13132, 81 грн., у тому числі основний платіж 10506,25 грн., штрафна (фінансова) санкція 2626,56 грн. (а.с. 42);

-податкове повідомлення рішення №0000371701 від 18.02.2011 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення законодавства про патентування у розмірі 160 грн. (а.с. 43);

-податкове повідомлення рішення №0000361701 від 18.02.2011 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 1,00 грн. (а.с. 44).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеській області було направлено на адресу відповідача вищезазначені податкові повідомлення рішення, які повернуто на адресу позивача з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пункт 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно даних облікових карток фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.50-54) відповідач має наступну податкову заборгованість:

по податку на додану вартість з вироблених в України товарів (робіт, послуг):

-24527,69 грн. (основний платіж) + 4927 грн.(штрафна (фінансова) санкція) 3,61 грн. (переплата) = 29451,08 грн.;

по податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності:

- 10506,25 грн. (основний платіж) + 2626,56 грн. (штрафна (фінансова) санкція) + 12,12 (пеня) + 5,09 грн. (недоїмка) = 13150,02 грн.;

по штрафним (фінансовим) санкціям за порушення законодавства про патентування:

-160 грн.;

по штрафним (фінансовим) санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки:

-1,00 грн.

Загальна заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає: 29451,08 грн. + 13150,02 грн. + 160 грн. + 1 грн. = 42762,10 грн.

Вищезазначена сума податкового боргу відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, податкова вимога та повідомлення-рішення не оскаржувались.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь держави податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 29451,08 грн., по податку з доходів фізичних осіб у сумі 13150,02 грн., в тому числі пеня 12,12 грн., по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у сумі 160 грн., по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 1,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави податковий борг в сумі 42762,10 грн., а саме:

-по податку на додану вартість у сумі 29451,08 грн., код отримувача 23214732, отримувач Управління державного казначейства у Біляївському районі, банк ГУДК в Одеській області, МФО 828011, р/р 31118029700111;

-по податку з доходів фізичних осіб у сумі 13150,02 грн., в тому числі пеня 12,12 грн., код отримувача 23214732, отримувач Управління державного казначейства у Біляївському районі, банк ГУДК в Одеській області, МФО 828011, р/р 33215800700112;

-по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування у сумі 160 грн., код отримувача 23214732, отримувач Управління державного казначейства у Біляївському районі, банк ГУДК в Одеській області, МФО 828011, р/р 31410541700115;

-по штрафним санкціям за норм регулювання обігу готівки у сумі 1,00 грн., код отримувача 23214732, отримувач Управління державного казначейства у Біляївському районі, банк ГУДК в Одеській області, МФО 828011, на р/р 31118104700111.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено та підписано суддею 26 жовтня 2011 року.

Суддя /підпис/ П.П.Марин