Постанова № 19471634, 21.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21.11.2011 р. 12:23Справа № 2а-6234/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Дубінко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівер-готель", вул.Спортивна 9, м.Миколаїв, 54015;

доДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, вул.Г.Петрової 2-А, м.Миколаїв, 54029;

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Кастросервіс", вул. Комсомольська 9, кв.13, м.Миколаїв, 54000;

проскасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.11р. №0000150231;

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 13.09.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №431/9/10-00 від 17.01.11р.;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівер-готель" предявлено позов до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва з вимогою скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.11р. №0000150231

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових пояснень та наданих доказів (а.с.2-6).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 17.06.11р. №0000150231 прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (а.с.48-49).

Ухвалою суду від 15.09.11р. у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача було залучено ТОВ "Кастросервіс". Третя особа в судове засідання не з'явилась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд -

встановив:

В період з 26.05.11р. по 30.05.11р. відповідачем було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, ТОВ "Кастросервис", за вересень, жовтень, листопад і грудень 2010р. За результатами перевірки складено акт від 31.05.11р. №1749/231-00/35889967 (а.с.8-24), яким встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97-ВР який діяв на час виникнення правовідносин), у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 58473,87грн.

На підставі акту перевірки від 31.05.11р. №1749/231-00/35889967 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.11р. №0000150231 (а.с.7) про сплату 58474,00грн. ПДВ і 14618,50грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач надав відповідні заперечення до акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, які були залишені Відповідачем без задоволення, а акт перевірки та податкове повідомлення-рішення не були скасовані (а.с.25-27, 28-31).

Позивач подав до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області скарги до вказаного акту та податкового повідомлення-рішення, висловивши свою незгоду із висновками перевірки, а також фактами та даними, висловленими в акті перевірки, які були залишені Рішенням про результати розгляду скарги від 27.07.11р. №2008/10/25-014 ДПА у Миколаївській області без задоволення, а акт перевірки та податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.33-37).

В Акті перевірки встановлено, що контрагент позивача, ТОВ "Кастросервис" в серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2010р. в своїй податковій звітності з ПДВ відобразило факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгам постачання від ПП "Афелий" (код ЄДРПОУ 35988750), ПП "Бермет" (код ЄДРПОУ 35988787) та ПП "Дерсеф" (код ЄДРПОУ 36536266).

ТОВ "Кастросервис" також не мало необхідних умов для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, відповідачем в акті перевірки було встановлено, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) на адресу ТОВ "Кастросервис" є “безтоварними”, оскільки ПП "Бермет", ПП "Дерсеф" відсутні за місцем реєстрації, згідно офіційних даних, наведених в декларації по податку на прибуток, приватні підприємства "Бермет", "Афелий" та "Дерсеф" не мають основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання тощо) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не мають найманих працівників для здійснення відповідної діяльності.

Перевіркою позивача встановлено безпідставне формування податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010р. в зв'язку з включенням до складу податкового кредиту (рядок 17 Декларації з податку на додану вартість) сум ПДВ на підставі накладних, отриманих від ТОВ "Кастросервис" за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010р.

Позивач вважає, що єдиною підставою для визнання права на формування податкового кредиту є наявність необхідних документів, які підтверджують розмір податкового кредиту (податкові накладні), платіжних документів, які підтверджують взаєморозрахунки з контрагентом, а також документів, які підтверджують факт наявності договірних відносин та їх виконання (договорів, накладних тощо).

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на час виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, суд зазначає, що статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій або виконання робіт (послуг) іншою особою визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку у позивача, доказів сплати підряднику вартості послуг з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

В акті перевірки було встановлено, що розрахунки між позивачем та його контрагентом, ТОВ "Кастросервіс", здійснювались виключно в готівковій формі, на загальну суму 350843,24грн., транспортні накладні на постачання значної кількості побутової техніки не оформлювались (а.с.16-18). Підприємством "Кастросервіс" відображено в податковому кредиті обсяг операцій на загальну суму ПДВ 21 712 753,70грн. (а.с.20-21)

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано копії податкових накладних (а.с.38-43); копію договору по наданню клінингових послуг (виконання комплексу робіт по прибиранню приміщень) від 01.11.10р. на суму 87 856,50 грн. (а.с.67-73); копію договору постачання різноманітних побутових товарів від 01.09.10р. з додатками (а.с.77-91), а також договір оренди транспортного засобу (легковий автомобіль ФІАТ ДОБЛО Панорама, 1.4) від 06.08.10р. с додатками (а.с.92-102).

В той же час в акті перевірки встановлено, що ТОВ "Кастросервіс" не мало можливості фактичного здійснення господарських операцій, у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу або надання послуг; здійснювались операцій із товаром, який не придбавався;

- відсутні необхідні умов для досягнення результатів економічної діяльності;

- відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що діяльність зазначеного контрагента позивача була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності (в даному випадку для позивача).

У зв'язку з цим суд критично оцінює докази надані представником позивача. Формальна наявність податкових накладних, актів виконаних робіт, квитанцій на готівкову оплату тощо в даному випадку не може бути достатньою підставою для доведеності виконання робіт (послуг) саме контрагентом позивача.

Доводи позивача також не спростовують законності вчинених дій відповідача та не можуть бути підставою для звільнення позивача від обов'язку своєчасної сплати податків (зборів), обов'язкових платежів та правильності ведення податкової та бухгалтерської звітності та обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів на поточному рахунку платника податків.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем порушено пп.7.4.1, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ у періоді, що перевірявся, на загальну суму 58473,87грн., у т.ч. за вересень 2010р. - 23852,49грн., жовтень 2010р. - 8174,33грн., листопад 2010р. - 14642,75грн. та грудень 2010р. - 11804,30грн.

Таким чином, факти, викладені в акті перевірки від 31.05.11р. №1749/231-00/35889967 ґрунтуються на реальних фактах порушення позивачем норм діючого законодавства, а податкове повідомлення-рішення від 17.06.11р. №0000150231, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 58474,00грн. за основним платежем та 14618,50грн. за штрафними (фінансовими санкціями) прийняте відповідно до вимог діючого законодавства.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Слід також зазначити, що згідно положень ст.79 та 86 КАС України передбачено, що письмовими доказами є документи, акти, листи, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність оскаржуваних рішень та прийняття їх в межах своєї компетенції та у спосіб встановлений законодавством.

Доводи та докази позивача не спростовують законності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 17.06.11р. №0000150231.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладені на позивача.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 2, 7, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяЗіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 21.11.11р.

Повний текст постанови складено та підписано 25.11.11р.