Рішення № 19468909, 19.08.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

                                                                                          Справа № 1407/2-806/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"19" серпня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі –Кашарайло А.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1, його представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку квартири, стягнення грошової компенсації вартості частки нерухомого майна та визнання права власності на частку квартири,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку квартири, стягнення грошової компенсації вартості частки нерухомого майна та визнання права власності на частку квартири в якому вказував, що він та відповідачка є співвласниками однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Вказане житло належить їм на праві спільної часткової власності в рівних частках.

В зв’язку з відсутністю згоди співвласників на спільне користування цим майном, неможливістю поділу житла в натурі та визначення порядку користування квартирою, а також створенням йому іншим співвласником перешкод в користуванні житлом ОСОБА_1 просив суд припинити його право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_4 право власності на вказану частку квартири та стягнути з останньої на свою користь 45022 грн. грошової компенсації вартості належної йому частки та судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 свої вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, судом відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач та його представники не заперечували проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, його представників, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, оглянувши матеріали цивільної справи №2-179/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна в натурі, суд прийшов до наступного.

Зокрема в судовому засіданні було встановлено, що сторони є співвласниками (в рівних частках) однокімнатної малогабаритної квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та якщо виділ частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

З матеріалів цивільної справи №2-179/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна в натурі вбачається, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2011 року в задоволенні вказаних вимог позивача було відмовлено.

В основу відмови був покладений висновок судової будівельно –технічної експертизи від 21 лютого 2011 року, згідно якого спірна квартира складається з однієї житлової кімнати та допоміжних приміщень, має загальну площу 35,5 кв.м., житлову –19,9 кв.м., за специфікою розташування та площею не може бути поділена між співвласниками в натурі, зокрема не може бути переобладнана в дві окремі квартири з окремими виходами.

Також з матеріалів експертизи вбачається те, що корисна площа житла та внутрішнє планування житлових та допоміжних приміщень вказують на неможливість визначити порядок спільного користування співвласниками цим житлом.

З пояснень позивача вбачається те, що сторони не можуть добровільно домовитися між собою про порядок спільного користування житлом в той час як квартирою одноособово без згоди іншого співвласника користується ОСОБА_4, перешкоджаючи йому в здійсненні прав, що надає Закон власнику майна.

Вказані обставини частково підтверджуються реєстрацією відповідачки в квартирі в 2009 році (а.с. 26) та зверненнями ОСОБА_1 до правоохоронних органів в зв’язку зі створенням відповідачкою перешкод у користуванні позивачем спірною квартирою (а.с. 46-50).

З урахуванням викладених обставин спору, зокрема відсутністю згоди співвласників на спільне користування цим майном, перешкодами з боку відповідачки у користуванні позивачем спірною квартирою, відсутності можливості її поділу та визначення порядку користування, бажанням позивача отримати матеріальну компенсацію взамін належної йому частки в майні, наведених вимог закону, суд вважає, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту своїх прав є обґрунтованим та відповідає вимогам Закону.

Згідно висновку судової будівельно –технічної експертизи від 21 лютого 2011 року вартість Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 становить 45022 грн., а тому саме така компенсація підлягає стягненню на користь позивача.

В силу ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 також підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку квартири, стягнення грошової компенсації вартості частки нерухомого майна та визнання права власності на частку квартири –задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 в розмірі 45022 (сорок п’ять тисяч двадцять дві) гривні.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_4 державне мито на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська (Банк УДК в Миколаївській області код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007) в розмірі 450 (чотириста п’ятдесят) гривень 22 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: