Постанова № 19468204, 02.08.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

02.08.2011 р. справа № 2а-4359/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.12.2010 р. № 06-1624/2476):

відповідача: Цупри Т.С. (паспорт НОМЕР_1 від 05.12.1998 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001 доПриватного сільськогосподарського підприємства "Добриня-Т", вул. Мартинових, 1/1, с. Троїцько-Сафонове,

Казанківський район, Миколаївська область, 56050 простягнення адміністративно - господарських санкцій та пені на суму 5121,53 грн., В С Т А Н О В И В:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Відділення) звернулося до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Добриня-Т" (далі - Підприємство) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5053,13 грн. та пені за порушення термінів сплати цих санкцій у сумі 68,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у 2010 році Підприємство не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим, повинно сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення термінів сплати цих санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - директор Підприємства позов не визнав та у його задоволенні просив відмовити.

У судовому засіданні 2 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що Підприємство є юридичною особою, зареєстрованою Казанківською районною державною адміністрацією Миколаївської області; у відповідача 1 (одне) робоче місце є незайнятим робочим місцем, призначеним для інваліда.

Таким чином, на 1 (одне) робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 16 квітня 2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5053,13 грн. та пені за порушення термінів сплати цих санкцій у сумі 68,40 грн. (що підтверджено доданими до матеріалів справи засвідченою копією звіту Підприємства за формою 10-ПІ за 2010 рік, відповідним розрахунком заборгованості Відділення та листом Казанківського ).

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до преамбули Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 цього Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ).

Суд ураховує також і те, що наявна у матеріалах справи засвідчена копія довідки Казанківського районного центру зайнятості від 11.05.2011 р. № 04-603 на запит Відділення від 26.04.2011 р. № 06-606/897, свідчить про ненадання Підприємством інформації щодо наявності робочих місць для працевлаштування інвалідів (звіт - 3ПН) протягом 2010 року.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

З урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм законодавства, і з огляду на те, що відповідачем доказів, які б спростовували доводи позивача, до суду не подано, позовні вимоги Відділення про стягнення з Підприємства заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкції у розмірі у розмірі 5053,13 грн. та пені за порушення термінів сплати цих санкцій у сумі 68,40 грн., підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Добриня-Т" (56050, Миколаївська область, Казанківський район, с. Троїцько-Сафонове, вул. Мартинових, 1/1) на користь Миколаївського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (54001, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Нікольська, 46, ЄДРПОУ 23626096, р/р 31218230700006 ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013) адміністративно-господарські санкції у розмірі 5053 (п'ять тисяч п'ятдесят три) грн. 13 коп. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій у сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 2 серпня 2011 року.