Постанова № 19467887, 10.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Вступна та резолютивна частини)

10.02.2011 р. Справа № 2а-8709/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А..О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва,

про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльність, Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, яка полягає у не складанні податкового повідомлення-рішення за результатами акту №3647/17-20/НОМЕР_1 від 09.11.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків товариством з обмеженою відповідальністю "Профстрой-2005" та приватним підприємством "Інарбуд" з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва щодо визнання правочинів, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з контрагентами публічним акціонерним товариством "СанІнБевУкраїна", товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Грандмарін", приватним підприємством "Стройінжсервіс", приватним підприємством "Інарбуд", товариством з обмеженою відповідальністю "Профстрой-2005" такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за звітні місяці червень-вересень 2010 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларований податковий кредит за податкові зобов'язання з податку на додану вартість).

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2011 року Справа № 2а 8709/10/1470

м. Миколаїв

13:02

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва,

про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльність,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФРП ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом про:

1. Визнання протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва) , яка полягає у не складанні податкового повідомлення-рішення за результатами акту №3647/17-20/НОМЕР_1 від 09.11.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків товариством з обмеженою відповідальністю "Профстрой-2005" та приватним підприємством "Інарбуд" з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року.

2. Визнання протиправними дій ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва щодо визнання правочинів, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з контрагентами ПАТ "СанІнБевУкраїна", ТОВ фірма "Грандмарін", ПП "Стройінжсервіс", ПП "Інарбуд", ТОВ "Профстрой-2005" такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

3. Визнання протиправними дій ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за звітні місяці червень-вересень 2010 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларований податковий кредит за податкові зобов'язання з податку на додану вартість).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що діїївідповідача не суперечать податковому законодавству, а тому є правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі суд дійшов висновків про наступне.

У період з 04.11.2010 року по 04.11.2010 року ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Профстрой-2005»та ПП «Інарбуд»за період з 01.04.2010 року 30.09.2010 року та складено акт від 09.11.2010 року №3647/17-20/НОМЕР_1 (далі Акт перевірки).

За результатами документальної невиїзної перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про порушення з боку ФОП ОСОБА_1:

п.п. 7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями щодо включення до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 317900 грн., в тому числі за червень 2010 року 4000 грн., за липень 2010 року 241000 грн., за серпень 2010 року 72900 грн. та відкоригував податковий кредит з ПДВ ФОП ОСОБА_1 на суму ПДВ 317900 грн., сформований по постачальникам ТОВ «Профстрой-2005»на суму 113000 грн. та ПП «Інарбуд»на суму 204900 грн.;

п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону україни від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями щодо включення до складу податкових зобовязань ПДВ у розмірі 397214,09 грн., в тому числі за квітень 2010 р. 4166,67 грн., за травень 4166,67 грн., за червень 2010 р. 11305,8 грн., за липень 2010 р. 286811,37 грн., за серпень 2010 р. 76234,17 грн., за вересень 2010 року 14529,41 грн., та відкоригував податкові зобовязання з ПДВ ФОП ОСОБА_1 на суму 397214,09 грн. по покупцям ПАТ «СанІнБевУкраїна»на суму 241575,69 грн., ТОВ фірма «Грандмарін»на суму 119423,68 грн., ПП «Стройінжсервіс»на суму 36214,72 грн.

Відповідно до ч.3 п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 №327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно від способу їх подачі.

Податковим органом для проведення перевірки на підставі листів від здійснення фінансово-господарської діяльності за червень - серпень 2010 року з постачальниками ПП «Інарбуд»та ТОВ «Профстрой-2005». Крім того ФОП ОСОБА_1 надані для перевірки податковому органу інші документи бухгалтерського обліку з питань здійснення правових відносин з ПАТ «СанІнБевУкраїна», ТОВ «Грандмарін», ПП «Стройінжсервіс».

В той жде час податковим органом в р. З акту перевірки (стор. 16 абз. 3) зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не надано будь-яких первинних документів, які підтверджують передачу та транспортування матеріалів для виготовлення товарів (робіт, послуг) підприємствам ПП «Інарбуд»та ТОВ «Профстрой-2005»згідно умов договорів № 015/2010 від 02.06.10 та № 018/2010 від 23.06.10, № 028/05-10 від 28.05.10.

Однак дані документи податковим органом не затребувалися, тому і не були надані платником податків, посилання на їх відсутність є неприпустимим.

Факти забезпечення контрагентів -постачальників комплектуючими, їх транспортування з боку ФОП ОСОБА_1, підтверджуються первинним бухгалтерськими документами, які є в наявності у платника податків.

Так, на виконання умов договорів перед покупцями та з метою забезпечення виконання договорів з ПП «Інарбуд»та ТОВ «Профстрой-2005»підприємцем у ТОВ «Альянс»та ТОВ «Фортекс ЛТД»здійснювалася закупівля листів н/ж, транспортування товару здійснювалося перевізниками, на що є в наявності накладні, акти та інші документи (додаються до позовної заяви). Крім того слід зазначити, що постачальниками ПП «Інарбуд»та ТОВ «Профстрой-2005»виконувались підрядні роботи на територіях покупців, і законодавство України не вимагає наявність документів на транспортування виконання робіт та надання послуг з боку ПП „Інарбуд" та ТОВ „Профстрой-2005".

При перевірці податковим органом неправомірно використано висновок (р. З стор. 16 абз. 6) відділу податкової міліції ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, викладений в листі від 01.11.2010 № 13977/7/26-512, в якому викладено про проведення ФОП ОСОБА_1 безтоварних операцій з підприємствами м. Одеса ТОВ «Профстрой-2005»та ПП «Інарбуд». Такий висновок є припущенням оперативного підрозділу ДПС, який зроблено по платникам податків, зареєстрованих на іншій адміністративній ділянці, перевірку діяльності яких має здійснювати відповідний орган ДПС м. Одеси, та у висновку використано поняття, відсутнє в законодавстві України про те, що ТОВ «Профстрой-2005»та ПП «Інарбуд»є вірогідними «податковими ямами».

Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2.3 ст. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 № 327, не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. Платнику податків є незрозумілими та вважається незаконним використання при проведенні невиїзної документальної перевірки даних оперативно-розшукової інформації та термінів, які не зазначені в законодавстві України та які не можуть мати які-небудь юридичні наслідки.

Таким чином викладені в акті перевірки висновки були зроблені лише на підставі обмеженого кола даних, що свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на даних в повному обсязі досліджених документах бухгалтерського та податкового обліку платника податків, що є порушенням п. 1.7 наказу № 327 від 10.08.05, згідно якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі.

Висновки податкового органу щодо визнання угод нікчемними можуть бути зроблені під час проведення лише позапланової виїзної перевірки при повному дослідженні виконання зобов'язань платника податків перед покупцями та продавцями.

Тому факти, викладені в Акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень ФОП ОСОБА_1 вимог статтей 203, 215,228 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з ТОВ Профстрой-2005»та ПП «Інарбуд»не спрямовані для визнання таких угод недійсними, та визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з ПДВ за червень-серпень 2010 року про обсяги придбання та продажу, та є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується висновку перевіряючих про встановлення відсутності поставок робіт та послуг від постачальників ТОВ «Профстрой-2005»та ПП «Інарбуд»на адресу ФОП ОСОБА_1 , що свідчить про укладення позивачем безтоварних договорів:

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-Х1У зазначено, що сфера дії закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Інші види звітності, в т.ч. податкова, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п. 1 , п. п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, а первині документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-ХІУ визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4, а також п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складено документ, назва документу, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції , що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з акту перевірки, він не містить жодного посилання податкового органу на встановлення і порушень платником податків вимог вищевказаних норм.

Первинні бухгалтерські документи та договори з ТОВ „Профстрой-2005" та ПП „Інарбуд", надані контролюючому органу ФОП ОСОБА_1, не визнані такими, що складені з порушень вищезазначеним вимог, не визнані в судовому порядку недійними або складеними не уповноваженими особами, підприємницька діяльність ТОВ „Профстрой-2005" та ПП „Інарбуд" не визнана фіктивною та такою, яка порушує публічний порядок, порушення конституційних прав і свобод людини а громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Лише зазначення, без відповідних доказів, про відсутність підприємств ТОВ „Профстрой-2005" та ПП „Інарбуд" за юридичною адресою, відсутність основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання , інше) для здійснення господарських операцій з надання послуг, купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, відсутність найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, та зроблений на підставі викладеного висновок, що такі угоди носять фіктивний характер, є тільки припущенням податкового органу.

Крім того податковим органом чітко не зазначено в акті перевірки (р. З арк. 16), чи відображали постачальники ПП „Інарбуд" та ТОВ „Профстрой-2005" в своїй податковій звітності податкові зобов'язання по операціям з ФОП ОСОБА_1, так як ствердження податкового органу , що „проведеним аналізом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в червні -серпні 2010 року в своїй податковій звітності відображає факти формування податкового кредиту з ПДВ на суму 317 900 грн. за рахунок включення до додатку 5 декларацій з ПДВ реквізитів підприємств, які звітували з показниками про відсутність господарської діяльності, взагалі не звітували або не підтверджують факт здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1." є неправомірним.

Відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Також п. 5 цієї статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 1,2,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину ямо не встановлена законом, але одна із сторін або інші заінтересована особа заперечує його дійсність підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Листом Міністерства юстиції України від 30.1.08 № 1022-0-1-08-19 роз'яснено, що ЦК містить загальні правила про недійсні правочини - правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч. 1 ст. 216 ЦК), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч. 2 ст. 215 ЦК) та оспорюванні (ч.3 ст. 215 ЦК), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі ( ст. 236 ЦК).

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2 листа ДПА України від 03.02.2009 р. N 2012/7/10-1017 про „Методичні рекомендації (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами" „доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи, про які ДПА України неодноразово зазначала у своїх листах, наказах, інших документах (оглядових листах). Наявність комплексу доказів, посилання на які містяться в акті перевірки, буде підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами. При цьому необхідним та ефективним буде встановлення факту нікчемності правочину на всьому ланцюгу по схемі руху товару (документів, грошових потоків), а подання такого позову - до кінцевого вигодонабувача. Тому під час дослідження схем ухилення від оподаткування важливим є проведення перевірок господарської діяльності підприємств - транзитерів з метою формування доказової бази при встановленні факту нікчемності правочину та визначення згідно з характером операцій вигодонабувача - платника податків, який намагається отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок бюджету, в тому числі за рахунок отримання відшкодування сум податку на додану вартість. Слід врахувати, що не може бути доказом посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів: переміщення товарів, наявності транспортних засобів тощо.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом зроблено висновок про нікчемність угод та господарських операцій між перевіряємим платником податків та ТОВ „Профстрой-2005" і ПП „Інарбуд" тільки на підставі відсутності первинних документів, які підтверджують передачу та транспортування матеріалів для виготовлення товарів (робіт, послуг) зазначеними підприємствами -постачальниками, та використано для цього інформацію оперативного підрозділу ВПМ ДШ у Ленінському районі м. Миколаєва, що є порушенням вищезазначеним вимог норм цивільного законодавства та методичних рекомендацій ДПА.

В акті перевірки не має чіткого визначення норм законодавства України, які були порушенні ФОП ОСОБА_1 та могли би бути визначені нікчемними в силу закону, як того потребує ст. 215 ЦК України. Не проведено перевірку щодо підтвердження фактів дійсності виконаних робіт з боку ФОП ОСОБА_1 перед замовниками - ПАТ «СанІнБевУкраїна», ТОВ «Грандмарін», ПП «Стройінжсервіс», не перевірені самі постачальники ТОВ «Профстрой-2005" та ПП „Інарбуд". Натомість, припущення податкового органу щодо укладення фіктивних угод ФОП ОСОБА_1 з ТОВ „та ПП „Інарбуд", відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України, підпадають під поняття „оспорювані" правочини, де однією із заінтересованих осіб виступає податковий орган, який заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, але ж такий правочин буде недійсним тільки після визнання його таким судом.

Що стосується коригування податкового кредиту з ПДВ по операціях з ПП „Інарбуд" та ТОВ -Профстрой-2005" , коригування податкових зобов'язань по операціях з ПАТ „СанІнБевУкраїна", ТОВ фірма „Грандмарін", 1Ш „Стройінжсервіс".

В р. З акту перевірки (стор. 21) податковим органом зазначено, що внаслідок виявлених порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит ФОП ОСОБА_1 за червень - серпень 2010 року на загальну суму 317 900 грн. , який проведено на підставі нікчемного правочину, у відповідності до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 228 ЦК України , підлягає коригуванню (зменшенню). Також додатково в р. З акту перевірки (стор. 26) податковим органом зазначено, що внаслідок виявлених порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість»податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за квітень-вересень 2010 року на загальну суму ПДВ 397 214,09 грн. , які проведенні на підставі нікчемного правочину, у відповідності до п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1,5 ст. 203. ч. 1,2 ст. 215, ст.. 228 ЦК України, підлягають коригуванню (зменшенню).

Вчиняючи дії по визнанню недійсними даних, наведених ФОП ОСОБА_1 в деклараціях з ПДВ за квітень-вересень 2010 р. про обсяги придбання та продажу , а отже недійсність задекларованих податкового кредиту та зобов'язань, податковим органом були порушені норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.200 р. № 2181 - III.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 цього Закону податкова декларація є документом, що вдається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством , на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку, збору. Згідно п.п. 2.2.1 п. 2.2. ст.. 2 Вищевказаного Закону до компетенції контролюючих органів віднесено право здійснювати перевірки «своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.90 органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності , повноти нарахування і сплати податків та зборів платників податків.

Відповідно до п. 1.3 наказу ДПА України від 10.08.05 № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового законодавства, валютного та іншого законодавства складається довідка. Відповідно до п. 4.11 цього наказу податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання, а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступним за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді суб'єкту господарювання .

Таким чином, податковий орган, склавши акт за результатами документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, повинен був прийняти рішення про визначення податкового зобов'язання, чого зроблено не було. Тим самим податковим органом фактично визнано, що податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_1, визначенні їм за перевіряємий період з урахуванням формування податкових зобов'язань з покупцями ПАТ „СанІнБевУкраїна", ТОВ фірма „Грандмарін", ПП „Стройінжсервіс" та формування податкового кредиту з постачальниками ПП «Інарбуд»та ТОВ «Профстрой-2005», за результатами перевірки обчислені правильно, що юридично підтверджує їх законність формування.

Крім того, вказуючи на те, що всі договори, укладені ФОП ОСОБА_1 з контрагентами такими, що спрямовані не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також визнаючи недійсними дані, відображені у деклараціях з ПДВ за перевіряємий період, контролюючий орган повинен був вчинити певні дії, а саме, зняти з платника податків як валові доходи і податкові зобов'язання, отримані у зв'язку з виконанням таких договорів, так і валові витрати та податковий кредит, нараховані по операціях з постачальниками. Однак податковим органом не зроблено в акті висновок про повернення сум податку з ПДВ та податку з доходів фізичної особи - підприємця, сплаченні ФОП ОСОБА_1 в якості зобов'язань, визначених в податкових деклараціях, які були визнані в ході проведення перевірки недійсними.

Тим самим податковий орган фактично визначив суми податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 і тим самим порушив п.п. 4.1.1 п. 4.1 п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-ПІ від 21.12.00. Згідно зазначених норм платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Право органу податкової інспекції визначати податкове зобов'язання платника податку передбачено у випадку, коли згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору є контролюючий орган або за даними документальних перевірок.

Згідно п. 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість в редакції наказу ДПА України від 24.05.2005 р. № 185 для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця, у термін до 12 числа місяця, оприлюднює на веб-сайті Державної податкової адміністрації України дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Свідоцтва платників податку на додану вартість ТОВ «Профстрой-2005»(ЄДРПОУ 33568578) та ПП «Інарбуд»(ЄДРПОУ 36794316) за даними офіційного сайту ДПА України є дійсними.

Діюче податкове законодавство не надає право податковому органу визнавати дані, які відображаються суб'єктом підприємницької діяльності у податкових деклараціях за перевіряє мий період недійсними, а те, що податковим органом за нібито виявленими порушеннями складено акт, але не прийнято рішення, поставило ФОП ОСОБА_1 у правову невизначеність, так як внаслідок бездіяльності податкового органу у платника податків відсутня можливість для оскарження такого акту або визнання його незаконним.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо, неупереджено, добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин суд дійшов висновку про те що позовні вимоги є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, яка полягає у не складанні податкового повідомлення-рішення за результатами акту №3647/17-20/НОМЕР_1 від 09.11.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків товариством з обмеженою відповідальністю "Профстрой-2005" та приватним підприємством "Інарбуд" з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва щодо визнання правочинів, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з контрагентами публічним акціонерним товариством "СанІнБевУкраїна", товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Грандмарін", приватним підприємством "Стройінжсервіс", приватним підприємством "Інарбуд", товариством з обмеженою відповідальністю "Профстрой-2005" такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, які полягають у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за звітні місяці червень-вересень 2010 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларований податковий кредит за податкові зобов'язання з податку на додану вартість).

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України

та підписана суддею 16.02.2011 року.

Суддя І.А. Устинов