Постанова № 19466749, 18.10.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-2530/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Юрчук Л.М.

за участю представників:

- позивача Поташенко А.В.,

- відповідача Карпушев Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Олександрійської районної спілки споживчих товариств (надалі - позивач) до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Встановив:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій відповідача по визнанню у акті №199/23-10/01755545 від 01.06.2011р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача правочинів нікчемними та фіктивними; скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2011р. №0000172310 на суму 72598,75 грн. та №0000192310 на суму 58082,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог щодо висновків відповідача про нікчемність та фіктивність угод, позивач, з посиланням на норми Цивільного кодексу України вказує на їх протиправність, оскільки вони (висновки) здійснені з перевищенням своїх службових повноважень та неправильним тлумаченням законів та інших нормативно-правових актів.

В обґрунтування позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що відповідно до приписів ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене наведені в Акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008 р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству»йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 18.10.2011р. провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача по визнанню у акті №199/23-10/01755545 від 01.06.2011р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача правочинів нікчемними та фіктивними було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, якими вимоги не визнано в повному обсязі та зазначено, що визначаючи позивачеві податкові зобовязання за платежами податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені нормативно-правовими актами, які регулюють вказані правовідносини, а також враховуючи дані перевірки відображені в акті перевірки від 01.06.2011р. №199/23-10/01755545.

В судовому засіданні 18.10.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 23.10.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП «Кремнет», ПП «Дортехмонтаж-67»за період з 01.07.2009р. по 31.03.2011р., з ПП Джерело»за січень 2011р. та з ТОВ «ТД «Вікові традиції»за липень 2010р.

Результати перевірки оформлені актом №199/23-10/01755545 від 01.06.2011 р. (а.с.10-47).

Перевіркою встановлені порушення:

1) ст. 3, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлення завищення валових витрат на суму 62181 грн., в т.ч. за 2010 р. 41667 грн. (ІІ кв. 7679 грн., ІІІ кв. 16551 грн., ІV кв. 17437 грн.), І кв. 2011р. в сумі 20514 грн, в результаті включення до складу валових витрат вартості ТМЦ по угодах, які визнані нікчемними по підприємствах:

- ПП «Кремнет»за період жовтень 2010р. в сумі без ПДВ 18080,83грн., листопад 2010р. в сумі без ПДВ - 30833,33грн., грудень 2010р. в сумі без ПДВ -20833,33грн. В загальній сумі 83697,0грн. (69747,50+ПДВ 13949,50=83697,0);

- ТОВ «ТД «Вікові традиції»за липень 2010р. (818,95х 5=4094,90,4094,9+818,98=4913,88)

- ПП «Джерело»за січень 2011р. (6608,33 X 5=33041 6608,33+33041,67=39650).

2) п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 49746 грн., а саме за 2010р. в сумі 33334,0грн., (в т.ч. за травень - 3000,0грн., червень -3143,0грн., липень - 819,0грн., серпень 8502грн., вересень - 3920,0грн., жовтень - 3616,0грн., листопад - 61667,0грн., грудень - 4167грн.), за 2011р. в сумі 16412,0грн., (в т.ч. січень - 6608,0грн., лютий - 6473,0грн., березень - 3330,0грн.), в результаті включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання ТМЦ, по податкових накладних, що виписані по правочинах, які визнані нікчемними, а саме:

- ПП «Кремнет»за жовтень 2010р. в сумі ПДВ -3616,17 грн., листопад 2010р. сума ПДВ 6166,67 грн., грудень 2010р. сума ПДВ 4166,67 грн. В загальній сумі 13950 грн. (69747,50+ПДВ 13949,50=83697,0);

- ТОВ «ТД «Вікові традиції»за липень 2010р. (818,98 х 5=4094,90,4094,9+818,98=4913,88);

- ПП «Джерело»за січень 2011р. (6608,33 х 5=33041,67; 6608,33+33041,67=39650),

а також внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з отримання консультативних, маркетингових та юридичних послуг не повязаних з веденням господарської діяльності підприємств, а саме:

- ПП «Кременчук-Нафтотранссервіс»за лютий, березень 2011р. (6473,33+3330,0=9803,33 х 5=49016,67+9803,33=58820);

- ПП «Дортехмонтаж-67»за травень, червень, серпень, вересень 2010р. Всього: 111390,0грн., ПДВ - 18565,0грн, без ПДВ - 92825,0грн. (3000+3143=6143х5=30715+6143=36858 (ІІкв.) та 8502+3920=12422x5=62110+12422=74532).

14.06.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000192310, яким позивачеві визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 58082,5 грн., в т.ч. 49746 грн. за основним платежем та 8336,5 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 7) та №0000172310, яким позивачеві визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 72598,75 грн., в т.ч. 62181 грн. за основним платежем та 10417,75 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 8).

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що протягом перевіреного періоду позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентами - ПП «Кремнет», ПП «Дортехмонтаж-67», з ПП «Джерело», ТОВ «ТД «Вікові традиції», при цьому в порушення вимог ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України, правочини позивача з вказаними контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідач також зазначає, що вказані факти підтверджуються актами перевірки контрагентів позивача від 23.03.2011р. №64/15-322 щодо ПП «Кремнет»(а.с. 221-224), від 22.03.2011р. №53/2300/24709045 щодо ПП «Джерело»(а.с. 218-220), від 31.03.2011р. №1023/23/36572896 щодо ТОВ «ТД «Вікові традиції»(а.с.70-85).

Крім того, відповідач вказує на відсутність доказів того, що консультативні, маркетингові та юридичні послуги, які надавались ПП «Дортехмонтаж-67»та ПП «Кременчук-Нафтотранссервіс»були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість суд приходить до наступних висновків.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД «Вікові традиції»з матеріалів справи вбачається, що протягом перевіреного періоду (липень 2010 р.) ТОВ «ТД «Вікові традиції»здійснювало постачання позивачеві лікеро-горілчаних виробів в асортименті, що підтверджується видатковим накладними від 10.07.2010р. (а.с. 185, 188), 17.07.2010р. (а.с. 186, 193), 03.07.2010р. (а.с. 189), 21.07.2010р. (а.с. 191, 192, 194), 31.07.2010р. (а.с. 196) та податковими накладними (а.с.127, 128, 130, 131, 133-137). Факт оплати вартості поставленого товару підтверджується банківськими виписками (а.с. 197-202).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З досліджених в судовому засіданні первинних документів щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТД «Вікові традиції»вбачається, що факт здійснення вказаних господарських операцій підтверджується належним чином складеним первинними документами, що вказує на правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, а тому визначення позивачеві податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 1278,75 грн., в т.ч. за основним платежем 1023 грн., штрафні (фінансові) санкції 255,75 грн. та податок на додану вартість в сумі 1023,75 грн., в т.ч. за основним платежем 819 грн., штрафні (фінансові) санкції 204,75 грн. є неправомірним.

При цьому встановлюючи реальність господарської операції суд враховує наступне.

По-перше, висновок відповідача щодо безтоварності операції ґрунтується виключно на свідченнях отриманих від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська (а.с. 24) викладених в акті перевірки від 31.03.2011р. №1023/23/36572896. Разом з тим, зміст вказаного акту вказує на те, що перевірялись взаємовідносини ТОВ «ТД «Вікові традиції»та ТОВ «Таіста», тобто предмет дослідження взагалі не стосувався взаємовідносин позивача з ТОВ «ТД «Вікові традиції».

Акт перевірки позивача взагалі не містить оцінки первинних бухгалтерських документів щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТД «Вікові традиції»на предмет встановлення реальності операції.

По-друге, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру місць зберігання розміщеного на офіційному сайті ДПА України (http://www.sta.gov.ua/doccatalog/document?id=328576) вбачається, що ТОВ «ТД «Вікові традиції»отримано 20 довідок (порядковий № з 1997 по 2017) про реєстрацію місць зберігання алкогольних напоїв, що додатково вказує на те, що ТОВ «ТД «Вікові традиції»є реально існуючим субєктом господарювання, який здійснює господарську з реалізації алкогольних напоїв.

Щодо встановлення реальності взаємовідносин позивача з ПП «Кременчукнафтасервіс»суд зазначає наступне.

Відповідно до договору про надання послуг укладених позивачем з ПП «Кременчукнафтасервіс»28.02.2011р. (а.с. 138) останнє зобовязувалося надати послуги з вивезення сміття та рекультивації земель.

Актом здачі-прийняття робіт №2802 від 28.02.2010р. (а.с. 139) позивачем прийнято послуги по вивезенню сміття та рекультивації земель, а на вартість наданих послуг ПП «Кременчукнафтасервіс»виписано податкову накладну №28 від 28.02.2010р. (а.с. 140).

Роблячи висновок про безтоварність вказаної операції судом враховано наступне.

Договір укладений у 2011р. і при цьому матеріали справи не містять доказів здачі-приймання послуг саме у 2011р. як це передбачено ст. 3 вказаного договору, а є лише податкова накладна №37 датована 25.03.2011р. (а.с. 141) та докази оплати вартості послуг у 2011р. готівковими коштами (а.с. 207).

Акт приймання-передачі датований 28.02.2010р. не містить посилань на договір на підставі якого надавались послуги у 2010р. Крім того, згідно вказаного акту вартість послуг становить 38840 грн. в т.ч. ПДВ, а згідно корінців до прибуткових касових ордерів про оплату вартості послуг (а.с. 208-210), фактично сплачено лише 4226 грн.

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В порушення вищевказаних положень щодо змісту та форми первинних бухгалтерських документів, позивачем взагалі не надано документу, який підтверджує факт надання послуг у 2011р. на підставі договору від 28.02.2011р., а акт приймання-передачі датований 28.02.2010р. не надає можливості встановити зміст та обсяг операції, одиницю виміру господарської операції.

Крім того, досить суттєвим аргументом, який вказує на безтоварність операції за участю ПП «Кременчукнафтасервіс»є наступне.

Згідно ГОСТ 17.5.1.01-83 «Охрана природы РЕКУЛЬТИВАЦИЯ ЗЕМЕЛЬ Термины и определения», затвердженого Постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13.12.1983р. №5854, етапами рекультивації земель є послідовно виконувані комплекси робіт по рекультивації землі. Рекультивації землі здійснюють у два етапи: технічний та біологічний.

Технічний етап рекультивації включає підготовку земель для їх подальшого цільового використання в народному господарстві. До технічного етапу відносить планування, формування відкосів, зняття, транспортування та нанесення ґрунту та плідних порід на рекультивовані землі, при необхідності корінна меліорація, будівництво доріг, спеціальних гідротехнічних спору і т. інш.

Біологічний етап рекультивації включає комплекс агротехнічних та фітомеліоративних заходів по відновленню родючості порушених земель.

Зміст вказаних визначень свідчить про те, що рекультивація земель досить трудомісткий та тривалий процес і при цьому, враховуючи зміст біологічного етапу рекультивації може проводитись лише в певні пори року.

Разом з тим, акт приймання передачі на який посилається позивач взагалі не містить видів етапів рекультивації земель виконаних виконавцем.

Таким чином, первинні документи надані позивачем не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, а тому у позивача відсутні правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту на підставі цих документів.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Джерело»судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Джерело»17.01.2011р. був укладений договір про надання транспортних послуг (а.с. 142).

На вартість транспортних послуг ПП «Джерело»було виписано рахунок фактуру №301 від 17.01.2011р. (а.с. 144).

Результати наданих послуг оформлені актом здачі-прийняття робіт б/н від 17.01.2011р. (а.с. 145), а також виписано податкову накладу №170111 від 17.01.2011р. (а.с. 146).

В порушення вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704, акт здачі-прийняття робіт на який посилається позивач, як на підставу правомірності формування валових витрат та податкового кредиту, унеможливлює достовірно та повно встановити зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), а також факт використання вказаних транспортних послуг у власній господарській діяльності.

Відповідно первинні документи надані позивачем не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, а тому у позивача відсутні правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту на підставі цих документів.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Дортехмонтаж-67»судом встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Дортехмонтаж-67»був укладений договір про надання юридичних послуг від 01.02.2010р. (а.с. 147). В подальшому до вказаного договору вносились зміни в частині видів послуг, які мають надаватись позивачеві, шляхом укладення додаткових угод від 10.03.2010р. (а.с. 152) та від 12.05.2010р. (а.с. 153).

Результати наданих послуг оформлені актами здачі-прийняття виконаних робіт б/н та без дати (а.с. 154) та від 31.05.2010р. №77 (а.с. 155).

На вартість наданих послуг ПП «Дортехмонтаж-67»було виписано податкову накладну №152 від 31.05.2010р. (а.с. 157).

В порушення вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704, акт здачі-прийняття виконаних робіт б/н та без дати лише відтворює зміст пункту договору щодо видів послуг, які мають надаватись позивачеві та не надає можливості встановити зміст та обсяг операції, одиницю виміру господарської операції. Акт виконаних робіт від 31.05.2010р. №77 також не містить змісту та обсягу операції, одиницю виміру господарської операції.

Вказані порушення унеможливлюють достовірно та повно встановити зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), а також факт використання юридичних послуг у власній господарській діяльності, а тому, вказані документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, а тому у позивача відсутні правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту на підставі цих документів.

Також судом встановлено, що ПП «Дортехмонтаж-67»надавались послуги позивачеві з вивезення сміття та рекультивації земель без укладення договорів.

Результати наданих послуг оформлені актом виконаних робіт б/н від 23.09.2010р. (а.с. 159), б/н від 27.08.2010р. (а.с.162), №156 від 24.06.2010р. (а.с. 165).

ПП «Дортехмонтаж-67» було виписано податкові накладні на суму ПДВ у складі вартості послуг №229 від 23.09.2010р. (а.с. 160), №344 від 27.08.2010р. (а.с. 163), №169 від 24.06.2010р. (а.с. 166).

Суд критично оцінює вказані документи, як доказ надання послуг, зважаючи на порушення вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704, оскільки форма вказаних актів здачі-приймання послуг унеможливлює встановити зміст та обсяг операції, одиницю виміру господарської операції та звязок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Щодо послуг з рекультивації земель то суд констатує аналогічність порушень при оформленні результатів вказаних послуг та реальну можливість їх надання, як у випадку з контрагентом ПП «Кременчукнафтасервіс».

Таким чином, первинні документи надані позивачем по взаємовідносинах з ПП «Дортехмонтаж-67»не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, а тому у позивача відсутні правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту на підставі цих документів.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Кремнет»суд зазначає наступне.

Зясувати можливість фактичного здійснення господарської операції з надання маркетингових послуг між позивачем та ПП «Кремнет»шляхом дослідження відповідних первинних документів не дається можливими зважаючи на їх вилучення слідчими органами, а тому суд приймає до уваги висновки викладені в акті перевірки позивача та акті камеральної перевірки ПП «Кремнет»щодо того, що вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операційповязаних з наданням податкової вигоди третім особам. У вказаного контрагента відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство фінансово-господарською діяльністю в розуміння ст. 3 ГК України не займалося.

Посилання позивача на протокол виїмки від 25.03.2011р. (а.с. 167, 168), як на підставу для звільнення від доказування та надання доказів судом до уваги не приймаються зважаючи на те, що позивач не був позбавлений реальної можливості і мав право виготовити копії всіх документів, які підлягали виїмці зважаючи на їх незначну кількість (18 документів на 19 аркушах).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами реальність господарської операції за участю ПП «Кремнет».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до чч.1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач обмежився лише відтворенням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, не навівши при цьому жодного доводу, який би давав підстави встановити реальність господарських операцій з контрагентами та використання результатів таких операцій у власній господарській діяльності, а, отже, і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, в ході розгляду справи судом не встановлено неправомірності дій відповідача під час визначення позивачеві податкових зобовязань за платежем податок на додану вартість в сумі 57058,47 грн., в т.ч. за основним платежем 48926,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8131,63 грн. та податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 71320,95 грн. в т.ч. за основним платежем 61158,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10162,85 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192310 від 14.06.2011р. в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1023,75 грн., в т.ч. за основним платежем 819 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 204,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000172310 від 14.06.2011р. в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1278,75 грн., в т.ч. за основним платежем 1023 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 255,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 1,70 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21.10.2011р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.