Постанова № 19464853, 04.07.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-21797/08

категорія 8.2.8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011 р.                                                                                 м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ракаловича В.М. ,

при секретарі - Шиндарівській В.В.,

з участю представників сторін і експерта

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради звернулося до адміністративного суду з вказаним позовом, зазначає, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.03.2008 року посадовими особами відповідача був складений акт від 31.07.2008 року №3857/23-1/04011928/110, в якому було зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог:

п.п.8.2.1 ст. 8, п. 5.9 ст. 5, пп. 4.1.1 ст. 4, пп. 11.3.1 ст. 11, пп. 5.2.1 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 8.6.1, 8.1.1, 8.4.1 ст. 8, пп. 7.9.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем було занижено зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 815 658 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 1 055 871 грн.;

пп. 7.4.5 ст. 7, пп. 3.2.9 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем було занижено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24 498 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем 14.08.2008 року було видано податкові повідомлення-рішення №0002102301/0 та №00021123301/0.

Позивач, не погоджуючись з висновком податкового органу та з врахуванням внесених ним змін до позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що були зазначені ним в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Надали суду заперечення проти позовних вимог.

Під час судового розгляду за клопотанням позивача було призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, доповідь експерта, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Житомирі проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2005 року по 30.03.2008 року, відповідачем був складений акт від 31.07.2008 року №3857/23-1/04011928/110.

В акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки виявлено порушення, зокрема:

пп. 8.2.1 ст. 8, п.5.9 ст. 5, пп. 4.1.1 ст. 4, пп. 11.3.1 ст. 11, пп. 5.2.1. ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 8.6.1, 8.1.1, 8.4.1 ст. 8, пп. 7.9.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого позивачем було занижено зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 815 658 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 1 055 871 грн.;

пп. 7.4.5 ст. 7, пп. 3.2.9 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем було занижено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24 498 грн.

Суд не погоджується з окремими висновками податкового органу та вважає оскаржувані рішення протиправними з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки (а.с. 23) податковим органом зазначено, що позивач в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при складанні розрахунку приросту-убутку балансової вартості запасів помилково врахував запаси товарно-матеріальних цінностей, що були використані не в господарській діяльності, що в свою чергу , призвело до заниження ним валових доходів підприємства: за 2005р. на суму 145 259 грн., за 2006 р. - на суму 18 856 грн., за 9 місяців 2007 р. - на суму 283 287 грн., за 1 кв. 2008 р. - на суму 25 774 грн. та завищення валових витрат в 2007 р. - на суму 74 095 грн.

Дослідивши подані матеріали перевірки та висновки судово-бухгалтерської експертизи (а.с.132-133), заслухавши пояснення з цього приводу представників сторін, суд погоджується з висновком експертизи про те, що позивач, як господарюючий суб'єкт, у перевіреному періоді не здійснював будь-яких видів діяльності, що можуть бути віднесені до категорії негосподарських.

В зв'язку з цим суд також приймає до уваги висновок експертизи про те, що застосовуваний на підприємстві порядок розрахунку приросту-убутку запасів відповідає вимогам п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За таких обставин суд вважає, що висновок відповідача стосовно порушення позивачем встановленого порядку розрахунку приросту-убутку балансової вартості запасів є помилковим.

Крім того, за висновками акту перевірки (а.с.23-24) позивачем в порушення пп. 4.1.1. ст. 4, пп. 11.3.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не було включено до складу валових доходів дохід від продажу товарів на суму: в першому півріччі 2005 р. - на суму 31 903 грн., за 9 місяців 2005 р. - на суму 30 755 грн., в 4 кварталі 2005 р. - на суму 138 866 грн. (1535+10051+37280), за 1 квартал 2006 р. - на суму 35 510 грн., за перше півріччя 2006 р. - на суму 62 457 грн. в 4 кварталі 2006 р. - на суму 6407 грн., за 1 квартал 2007 р. - на суму 83 695 грн., за перше півріччя 2007 р. - на суму 100 436 грн., за 9 місяців 2007 р. - на суму 91 576 грн., за 2007 р. - на суму 6346 грн., за 1 квартал 2008 р. - на суму 121 950 грн.

Оскільки позивач не надав будь-яких доказів, що зазначені доходи він не одержував та не спростував в цій частині висновок податкового органа, суд відхиляє такі позовні вимоги.

Відповідачем в акті перевірки (а.с.24) зроблено висновок про те, що позивачем на порушення вимог пп. 7.9.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок невірного визначення валового доходу за операціями з передачі майна в оренду бюджетним організаціям, що полягають в застосуванні до таких операцій "касового методу", було занижено валовий дохід в розрізі звітних періодів: за 1 півріччя 2005 р. - на суму 67 860 грн., за 9 місяців 2005 р. - на суму 84 246 грн., за 1 квартал 2006 р. - на суму 77 812 грн., за 1 півріччя 2006 р. - на суму 136 310 грн., за 9 місяців 2006р. - на суму 128 473 грн., за 1 квартал 2007 р. - на суму 111 127 грн., за 1 півріччя 2007 р. - на суму 119663 грн., за 9 місяців 2007 р. - на суму 111 091 грн., за 1 квартал 2007 р. - на суму 298 288 грн., та на порушення пп. 4.1.1 ст. 4, пп. 7.9.6. ст. 7 Закону завищено валовий дохід за такими операціями на загальну суму 138 354 грн., в тому числі по звітних періодах: за 2005 р. - на суму 56 244 грн., за 2006 р. - на суму 28 833 грн., за 2007 р. - на суму 53 277 грн.

Всебічно оцінивши матеріали перевірки та пояснення представників сторін, суд приймає до уваги доводи позивача та зазначає, що за приписами пп.11.3.5 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточних рахунок платника податку, або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Оскільки, як зазначено в матеріалах перевірки, позивач одержував зазначені суми доходів від операцій з передачі ним майна в оренду бюджетним організаціям (а.с.20), суд вважає, що висновок відповідача в цій частині є помилковим, а вимоги позивача обґрунтованими.

В акті перевірки (а.с.25) відповідачем зроблено висновок про те, що на порушення пп. 5.2.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем до складу валових витрат було безпідставно віднесено суми нарахованої орендної плати, що сплачувалась ним до обласного бюджету відповідно до рішень Житомирської обласної ради. Розміри зазначених сум складають: за перше півріччя 2005 р. - 267 247 грн., за 9 місяців 2005 р. - 403 103 грн., за 2005 р. - 569 791 грн., за 9 місяців 2006 р. - 48 225 грн., за 2006 р. - 721 575 грн., за 1 квартал 2007 р. - 164 123 грн., за 9 місяців 2007 р. - 280 379 грн., за 2007 р. - 336 162 грн., за 1 квартал 2008 р. - 523 088 грн.

Суд приймає доводи, що викладені у висновку судово-бухгалтерської експертизи (а.с.139-142) та зазначає, що відповідно до матеріалів перевірки на протязі 2005-2007 років позивач відповідно до рішень Житомирської обласної ради від 05.04.2007 року та від 15.08.2008 року був зобов'язаний перераховувати до обласного бюджету 7,5% надходжень від здачі в оренду нерухомого майна, що перебуває у власності територіальних громад області. На протязі зазначеного періоду позивач перерахував такі суми орендної плати в розмірі 1 022 849 грн. та помилково включив зазначені витрати до складу його валових витрат.

При цьому позивач всю суму нарахованих доходів, що були отримані ним у вигляді орендної плати, в тому числі і тієї суми, що підлягала до перерахування до обласного бюджету, відносив до складу його валових доходів.

В той же час, за роз'ясненнями Державної податкової адміністрації України, що були викладені в її листі від 13.06.200 р. №8154/7/15-1117, такі суми орендної плати в податковому обліку орендодавця одержаного майна не повинні відображатись, оскільки вони зараховуються до доходів державного бюджету в повному обсязі і не вважаються доходом такого підприємства. Тобто суми орендної плати, що сплачуються позивачем до відповідного бюджету, не впливають на розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зазначені порушення з боку позивача не призвели до заниження ним своїх зобов'язань з цього податку.

В акті перевірки (а.с.25) відповідач зазначає, що на порушення пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач при складанні уточненого розрахунку з податку на прибуток за 1 квартал 2008 р. допустився помилки, що призвела до завищення його валових витрат на суму 133 827 грн.

Оскільки позивач не надав будь-яких документальних доказів, що зазначені витрати ним були здійснені, та не спростував в цій частині висновок податкового органу, суд відхиляє такі позовні вимоги.

В акті перевірки (а.с.25) відповідач зазначає, що на порушення п. 6.1. ст. 6 Закону позивач в декларації з податку на прибуток за 2007 р. невірно визначив суми від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового 2006 р. в сумі 125 554 грн., та яка не була підтверджена ним в ході документальної перевірки.

Оскільки позивач в тексті позовної заяви зазначене порушення не заперечує та не спростовує його в ході судового дослідження суд вважає такий висновок відповідача обґрунтованим.

В акті перевірки (а.с. 26) відповідач зробив висновок про те, що на порушення пп. 8.4.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач з метою підрахунку розміру амортизаційних відрахувань включив до такого розрахунку вартість основних засобів, що не були ним придбані, не були внеском до його статутного фонду, та раніше не рахувались в балансі підприємства, а також при здійсненні такого розрахунку помилково включив суми проведеної дооцінки основних засобів. При цьому відповідачем не зазначено яку суму амортизації з цієї причини позивач безпідставно відніс до складу валових витрат.

Відповідач в ході судового дослідження таких розрахунків також не надав. В зв'язку з цим суд враховує з цього приводу висновок судово-бухгалтерської експертизи (а.с.139) та вважає, що зазначене порушення з боку відповідача не є доведеним.

З зазначених вище підстав суд приходить до висновку, що видане відповідачем оскаржене податкове повідомлення-рішення №0002102301/0 є протиправним в частині визначення позивачу додаткового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 747 950 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції на суму 383 391 грн. і в цій частині підлягає до скасування.

В акті перевірки (а.с.28) відповідачем зазначено також, що відповідно до рішення Житомирської обласної ради від 05.04.2007 р. на баланс позивача було передано майно цілісного майнового комплексу ДП "Овруцький завод продтоварів". Оскільки в акті прийому-передачі цього майна не було зазначено дату такої передачі, відповідач визначив за таку дату день відображення такої операції в регістрах бухгалтерського обліку - 30.02.207 р. За такою операцією позивач відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 21 778 грн., хоча на той час ДП "Овруцький завод продтоварів" не був платником такого податку і не мав права на складання та видачу податкових накладних.

Дії позивача суперечать приписам пп.7.2.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до яких, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Пп.7.2.6 ст. 7 Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність таких дій позивача. Це в свою чергу означає, що його позовні вимоги (з врахуванням внесених до них в подальшому змін) про скасування оскаржуваного повідомлення-рішення №0002112301 в частині визначення позивачу додаткового зобов'язання в сумі 24 044,66 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції на суму 12 022,33 грн., не можуть бути задоволені.

На підставі викладеного та керуючись Законами України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002102301/0, що було видане 14.08.2008 року Державною податковою інспекцією м. Житомир про визначення Комунальному підприємству по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради в частині визначення додаткового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 747950 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 383391 грн.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

          Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 07 липня 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.