Постанова № 19464127, 09.11.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2611/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника відповідача Андріюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід цинк" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року № 0010901601,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзахід цинк" (далі ТзОВ «Укрзахід цинк», підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року № 0010901601, яким визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 75250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Луцькою ОДПІ 04 березня 2011 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість. Актом перевірки збільшено суму, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 60 200,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року № 0010901601 про визначення грошового зобовязання у сумі 60200,00 грн. за основним платежем та 15050,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач вважає дане рішення таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

За рішенням податкового органу в грудні 2010 року було анульовано реєстрацію платника ПДВ ТзОВ «Укрзахід цинк». Запис про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість здійснено пізніше.

Підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та наслідки такого анулювання визначено пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до цього пункту Закону при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

На підставі декларації з податку на прибуток за 2010 рік станом на 31 грудня 2010 року Луцькою ОДПІ здійснено умовний продаж залишків товарно-матеріальних цінностей на суму 301000,00 грн. та донараховано грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі на 60 200,00 грн.

Однак станом на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у позивача залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 301000,00 грн., стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих чи поточному податкових періодах, не було. Ці товари були використані раніше. Відповідачем проігноровано той факт, що у квітні 2011 року підприємством подано уточнення до декларації з податку на прибуток за 2010 рік, у якому зазначено, що залишки товарно-матеріальних цінностей становлять 51666,67 грн. Крім того, на підтвердження даних про залишки товарів Луцькій ОДПІ адресовані письмові пояснення та долучено копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 «Товари на складі».

Оскільки відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення не врахував дійсних обставин та неправильно застосував норми Закону України «Про податок на додану вартість», то таке рішення має бути визнане нечинним та скасоване.

Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову (а.с.51-52) його вимог не визнав та вказав, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було отримано відомості про відсутність юридичної особи ТзОВ «Укрзахід цинк» за адресою реєстрації.

На підставі підпункту «е» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» 22 грудня 2010 року Луцькою ОДПІ прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Укрзахід цинк»; рішення підприємство отримало 27 грудня 2010 року.

Відповідно до зазначеної статті Закону ТзОВ «Укрзахід цинк» було зобовязане здійснити умовний продаж за звичайними цінами товарних залишків, які знаходяться в обліку на день анулювання реєстрації та щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих чи поточному податкових періодах, та відповідно збільшити суму своїх податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається анулювання (у даному випадку у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, граничний строк подання якої до 20 січня 2011 року).

Разом з тим, у встановлений законом строк підприємство не подало декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, що зафіксовано актом перевірки від 04 березня 2011 року № 1069/15-2/36181332.

У той же день складено акт № 1070/15-2/36181332 про результати документальної (невиїзної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, та на підставі даних декларації з податку на прибуток за 2010 рік встановлено, що станом на 31 грудня 2010 року в обліку у позивача існували товарні залишки на суму 301000,00 грн., а тому необхідно донарахувати платнику податку на додану вартість умовний їх продаж за звичайними цінами та збільшити суму податкових зобовязань на 60200,00 грн. за наслідками податкового періоду, у якому відбулося анулювання. Відповідно до статті 123 Податкового кодексу України підприємству також нараховано штрафну санкцію у розмірі 25% від суми зобовязання (15050,00 грн.).

На час складання акта камеральної перевірки (04 березня 2011 року) та прийняття податкового повідомлення-рішення (30 березня 2011 року) дані щодо товарно-матеріальних цінностей не були жодним чином скориговані, а тому для перевірки були остаточними, оскільки задекларовані самим підприємством. Пояснення і оборотно-сальдові відомості були надіслані лише 12 липня 2011 року і не могли бути врахованими на момент прийняття повідомлення-рішення, яке оскаржується.

У судовому засіданні 28 жовтня 2011 року представник позивача позов просив задовольнити. Додатково суду пояснив, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є поспішним і спричинило необґрунтовані негативні для підприємства наслідки у вигляді збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість: так запис про відсутність підприємства за місцем реєстрації внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21 грудня 2010 року, а вже 22 грудня 2010 року рішенням Луцької ОДПІ анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ «Укрзахід цинк». Разом з тим, 29 грудня 2010 року в Єдиний державний реєстр внесено наступний запис про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити повністю. Вважає, що доводи позивача не заслуговують на увагу, а при прийнятті рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Луцька ОДПІ керувалася даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що і стали підставою для анулювання реєстрації відповідно до статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Під час перевірки дані від ТзОВ «Укрзахід цинк» щодо товарних залишків окремо не витребовувалися, оскільки була наявна декларація з податку на прибуток за 2010 рік, на підставі якої і донараховано податкове зобовязання.

Суд на підставі аналізу норм чинного законодавства та досліджених доказів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Так, судом встановлено, що ТзОВ «Укрзахід цинк» 06 листопада 2008 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області як юридична особа; з 07 листопада 2008 року підприємство перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ. Зазначені фактичні обставини підтверджуються довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.70-72), довідкою Луцької ОДПІ від 14 жовтня 2011 року № 1263 (а.с.35).

22 грудня 2010 року складене рішення № 854 про анулювання з 22 грудня 2010 року реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Укрзахід цинк». Рішення надіслане підприємству 23 грудня 2010 року за № 31689/10/29-033 та фактично вручене посадовій особі позивача 27 грудня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.44). З 23 грудня 2010 року ТзОВ «Укрзахід цинк» виключений із реєстру платників податку на додану вартість, про що свідчить запис інспектора, відповідального за ведення Реєстру (а.с.46).

18 лютого 2011 року підприємству надіслано виклик про необхідність прибути 04 березня 2011 року у податкову інспекцію у звязку із неподанням податкової декларації за грудень 2010 року (лист вручений 28 лютого 2011 року а.с.41).

04 березня 2011 року Луцькою ОДПІ складено акт про порушення податкового законодавства № 1069/15-2/36181332 (а.с.42). Актом встановлено, що декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року з граничним терміном подання до 20 січня 2011 року ТзОВ «Укрзахід цинк» не подана.

Того ж дня, 04 березня 2011 року, Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ «Укрзахід цинк», про що складено акт № 1070/15-2/36181332 (а.с.36). Актом перевірки зафіксовано, що декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року не подана. Цією перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Укрзахід цинк» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року, далі Закон № 168/97-ВР): «згідно даних декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік (додаток К1/1) на кінець звітного періоду станом на 31 грудня 2010 року у ТзОВ «Укрзахід цинк» рахувались залишки ТМЦ на день анулювання реєстрації платника ПДВ (22.12.2010 р.) в сумі 310000 грн., а тому необхідно донарахувати платнику ПДВ на умовний продаж ТМЦ, які знаходились в залишку на день анулювання реєстрації платника ПДВ, за звичайними цінами в сумі 60200 грн., та відповідно збільшити суму податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулювання реєстрації».

Акти від 04 березня 2011 року № 1069/15-2/36181332 та № 1070/15-2/36181332 надійшли на підприємство 15 березня 2011 року (а.с.43).

На підставі акта перевірки від 04 березня 2011 року № 1070/15-2/36181332 та відповідно до абзацу "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент вчинення правопорушення), підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року № 0010901601 (а.с.6). Зазначеним рішенням ТзОВ «Укрзахід цинк» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 75250,00 грн., з них 60200,00 грн. за основним платежем та 15050,00 грн. за штрафними санкціями. Дане рішення направлене підприємству 27 квітня 2011 року та вручене 29 квітня 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38).

Суд при розгляді даного спору податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30 березня 2011 року № 0010901601 перевірив на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Так згідно з даною нормою рішення субєкта владних повноважень повинно бути прийняте: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дана норма відповідає за змістом частині другій статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 30 березня 2011 року № 0010901601, суд виходить з наступного.

Передумовою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стало анулювання 22 грудня 2010 року з ініціативи податкового органу реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Укрзахід цинк», а фактичною підставою те, що підприємство не збільшило суму податкових зобов'язань у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на умовний продаж активів.

Правові відносини між позивачем та податковим органом з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та наслідків такого анулювання врегульовані Законом № 168/97-ВР.

Пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР визначено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "е" цього пункту.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

У звязку із наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису 6 від 21 грудня 2010 року про відсутність юридичної особи ТзОВ «Укрзахід цинк» за адресою реєстрації (а.с.72), Луцькою ОДПІ прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Як встановлено з пояснень представників сторін, дане рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржене та є чинним.

Відтак, з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до ТзОВ «Укрзахід цинк» застосовуються наслідки, визначені пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР.

Разом з тим, Закон № 168/97-ВР чітко встановлює умови здійснення умовного продажу активів та збільшення у звязку із цим податкових зобовязань:

-умовний продаж здійснюється щодо тих товарних залишків, які були в обліку платника на день анулювання реєстрації;

-при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість умовний продаж визнається лише по тих товарних залишках чи основних фондах, за якими податковий кредит був сформований у минулих чи поточному податкових періодах;

-умовний продаж таких товарів здійснюється за звичайним цінами (відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону № 168/97-ВР термін «звичайна ціна» використовується за правилами, встановленими пунктом 1.20 статті 1 Закону України 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 01 січня 2011 року - відповідно до статті 39 Податкового кодексу України).

Таким чином, об'єктом оподаткування при анулюванні реєстрації є товарні залишки, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах. Іншими словами, якщо за товарними залишками податковий кредит не формувався, то умовний продаж визнавати не потрібно, а отже і збільшувати податкові зобовязання. Для здійснення умовного продажу платник податків (чи податковий орган у разі, якщо платник податків не здійснив умовний продаж) повинен встановити, чи товари, основні фонди перебувають в обліку, чи вони були придбані із нарахуванням чи без нарахування податкового кредиту (таке є можливим якщо товар придбано у продавця - не платника податку на додану вартість або якщо сам покупець не був платником податку на додану вартість на час придбання цих товарів, або якщо товари придбані не для використання в господарській діяльності, чи з метою використання в операціях, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість або ж не є обєктом оподаткування).

При цьому варто зазначити, що у звязку із анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість 22 грудня 2010 року податковий період за правилами підпункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР у даному випадку становить з 01 по 22 грудня 2010 року (від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду по день такого анулювання).

Отже, умовний продаж необхідно проводити лише до тих товарних залишків, які були наявні станом на 22 грудня 2010 року, а податкові зобовязання відобразити в декларації за грудень 2010 року (фактично декларація подана 18 травня 2011 року а.с.58-59).

Судом встановлено, що оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року станом на 20 січня 2011 року підприємством подана не була (отже, позивач не вирішував питання про умовний продаж товарних залишків, що перебували в обліку на день анулювання реєстрації). Таким чином, Луцька ОДПІ вправі була на умовний продаж товарних залишків нарахувати такому платнику податкові зобовязання.

Разом з тим, відповідач свої повноваження використав неналежно, оскільки не перевірив та не встановив зазначені вище умови для збільшення податкового зобовязання.

З акту перевірки від 04 березня 2011 року № 1070/15-2/36181332 вбачається, що вартість товарних залишків у сумі 301000,00 грн. Луцькою ОДПІ визначено виключно на підставі додатку К1/1 декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік (а.с.22-24). Водночас, дана декларація подається наростаючим підсумком та станом на 31 грудня 2010 року, отже, вона не містить даних про товарні залишки станом на 22 грудня 2010 року день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

З цього слідує, що податок на додану вартість у сумі 60200,00 грн. з умовного продажу товарних залишків у сумі 301000,00 грн. нарахований з порушенням пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, тим більше, що позивач не погоджується з розрахунками податкового зобовязання, оскільки, як вбачається з копій оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 «Товари на складі» за четвертий квартал 2010 року у нього станом на 31 грудня 2010 року наявні залишки на суму 51666,67 грн. (а.с.61-63). Такі залишки відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 59534 від 20 квітня 2011 року, а.с.50). Декларація з податку на прибуток за перший квартал 2011 року (вх. № 62631 від 29 квітня 2011 року) також ґрунтується на даних уточнюючого розрахунку (а.с.48-49). Вказані документи прийняті податковим органом. Луцькою ОДПІ не надано доказів, що відомості, зазначені в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік та податкова декларація за перший квартал 2011 року містять відомості, що не відповідають дійсності.

Крім того, з декларації з податку на додану вартість також вбачається, що у грудні 2010 року підприємством придбано товари з податком на додану вартість на суму 33333,00 грн., з них податок 6 667,00 грн., реалізовано на суму 34517,00 грн. (податок 6903,00 грн.). У минулому податкову періоді відсутнє відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту, що обєктивно може свідчити про те, що податковий кредит щодо товарних залишків, наявних на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, не нараховувався у тих розмірах, що їх визначив відповідач при збільшення податкового зобов'язання.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначено обовязки посадових осіб органів державної податкової служби, серед них - дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для виконання завдань і функцій органи державної податкової служби наділені законом відповідними правами: отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів тощо.

Оскільки Луцькою ОДПІ при здійсненні контролюючих функцій не у повній мірі використано повноваження, визначені Податковим кодексом України, та не встановлено товарних залишків підприємства на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, не досліджено, чи нарахований податковий кредит по цих товарних залишках у минулих чи поточному податкових періодах, тобто, не виконано умови збільшення податкових зобовязань на умовний продаж товарно-матеріальних цінностей, як того вимагає пункт 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, то це дає підстави суду для висновку про неправомірність визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 60200,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 15050,00 грн. Отже, податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, а з огляду на умови прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - непропорційним (без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Разом з тим, відповідач не позбавлений права вжити заходів, повязаних із визначенням підприємству податкових зобовязань на підставі, у межах та у спосіб, встановлений податковим законодавством. Суд при вирішенні спору не може перебирати на себе повноваження податкового органу.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Луцька ОДПІ, як субєкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду беззаперечних доказів та не довела правомірність податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року № 0010901601.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30 березня 2011 року № 0010901601.

Керуючись статтями 2, 71, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 30 березня 2011 року № 0010901601.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 листопада 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк