Постанова № 19463907, 26.09.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2393/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Лащуку О.Ю.,

за участю представника позивача Козака А.Ю.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Підприємства, що повністю належить іноземному інвестору, «Гран-Інвест» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000712302,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2011 року Підприємство, що повністю належить іноземному інвестору, «Гран-Інвест» (ППНІІ «Гран-Інвест») звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000712302 та визнання дій протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ППНІІ «Гран-Інвест» у звязку із виникненням потреби перевірки відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ППНІІ «Гран-Інвест», та ненаданням повного документального підтвердження на письмовий запит Луцької ОДПІ за грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 22 березня 2011 року № 1704/23-3/31788549, в якому викладені висновки податкового органу про нікчемність укладених позивачем угод з контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Газ-Сервіс 2007» (ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007») і Відкритим акціонерним товариством «Рафалівський карєр» (ВАТ «Рафалівський карєр») по наданню послуг по перевезенню розкривних порід карєру; крім того, зроблено висновки про порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за грудень 2010 року по розрахунках з ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» на 50000 грн., по розрахунках з приватним підприємством «Симетрія» (ПП «Симетрія») по виконанню робіт по капітальному ремонту кубізатора на 67666,67 грн. і як наслідок занижено суму податку на додану вартість (ПДВ), яка підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року, на суму 67666,67 грн.

06 квітня 2011 року на підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000712302 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на 84583,34 грн., з них: за основним платежем 67666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16916,67 грн., за порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, проте рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області (ДПА у Волинській області) № 2503/10/25-006 від 08 червня 2011 року та рішенням Державної податкової адміністрації України (ДПА України) від 12 серпня 2011 року № 14742/6/25-0115 скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважав протиправними дії Луцької ОДПІ щодо викладення в акті перевірки висновків про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» і ВАТ «Рафалівський карєр» з таких підстав.

ППНІІ «Гран-Інвест» 22 листопада 2010 року був укладений письмовий договір з ВАТ «Рафалівський карєр» про надання транспортних послуг по перевезенню розкривних порід карєру, а також 29 листопада 2010 року такий же договір з ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007». Податковий орган вважає вчинені правочини нікчемними, такими, що суперечать моральним засадам суспільства в силу статті 228 ЦК України, оскільки ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» не могло надати послуги через відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу. Крім того підприємство зареєстроване в місті Донецьку, а послуги мали надаватися в Володимирецькому районі Рівненської області. Позивач вважав, що висновки відповідача в акті перевірки є діями субєкта владних повноважень, які впливають на права і обовязки позивача в податковому полі, а тому є предметом оскарження відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), просив визнати ці дії відповідача протиправними, оскільки укладені між субєктами господарювання при здійсненні господарської діяльності договори не мають ознак нікчемності, спрямовані на реальне настання наслідків, відповідають вимогам закону, в судовому порядку не визнані недійсними.

На думку позивача є протиправним і підлягає скасуванню і податкове повідомлення-рішення № 0000712302 від 06 квітня 2011 року з таких підстав.

Між ВАТ «Рафалівський карєр» (замовник) та ППНІІ «Гран-Інвест» 10 вересня 2010 року укладено договір 10/9 на виконання робіт по ремонту кубізатора VEILL, що є власністю замовника. Однак, сам позивач робіт не виконував, а організував виконання робіт, уклавши договір по ремонту вказаного кубізатора з ПП «Симетрія» (виконавець). Вказані договори виконані в повній мірі, що підтверджується актами приймання робіт. Проте, податковий орган вважає, що оскільки кубізатор VEILL не належить позивачу на умовах договору оренди, доручення, не є власністю підприємства, то його ремонт або інші дії, повязані з поліпшенням майна, не можна віднести до складу витрат підприємства, пов'язаних із його господарською діяльністю, а тому позивачем завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на 67666,67 грн.

Однак, факт виконання господарських зобовязань сторонами підтверджують первинні документи. Крім того, у разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки настають лише для нього, а добросовісний покупець не може нести відповідальності за це і не може бути позбавлений права на бюджетне відшкодування, оскільки має документальне підтвердження податкового кредиту і виконав вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» в частині формування податкового кредиту.

Відповідач в письмових запереченнях проти адміністративного позову від 06 вересня 2011 року посилався на правомірність своїх дій і рішень і просив відмовити в задоволенні позову повністю з наступних підстав.

ППНІІ «Гран-Інвест» безпідставно включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2010 року 67666,67 грн. ПДВ від вартості проведених робіт по капітальному ремонту кубізатора. На виконання робіт по ремонту позивач 08 вересня 2010 року уклав договір з ПП «Симетрія», яке на виконані роботи надало податкову накладну від 24 грудня 2010 року № 1224000002 та акт приймання виконаних робіт від 24 грудня 2010 року № 239 на загальну суму 406000 грн., в тому числі 67666,67 грн. ПДВ. Однак, кубізатор не належить ППНІІ «Гран-Інвест» ні на умовах договору оренди, ні довіреності, не є власністю, а тому його ремонт та інше поліпшення не відносяться до господарської діяльності позивача, тому останнім порушено вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 67666,67 грн.

Крім того, ППНІІ «Гран-Інвест» за усним договором надано послуги ВАТ «Рафалівський карєр» по вивезенню розкривних порід карєру на загальну суму 300000 грн., в т.ч. 50000 грн. ПДВ. При наданні вказаних послуг позивач виступав як посередник, а фактично вказані послуги повинно було надати ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007», про що був укладений усний договір. Надані позивачу ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт складені з порушенням законодавства, оскільки в порушення вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, не містять даних щодо обсягів наданих послуг, яким саме транспортом здійснювалось перевезення, кількість перевезеної породи, години роботи, відстань. Згідно з базами даних ДПС, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» підприємство зареєстроване в м. Донецьку, вул. Степова,151, а послуги по перевезенню повинні були надаватись на території Рівненської області; чисельність персоналу складає 1 особа, основний вид діяльності оптова торгівля паливом, а тому з врахуванням віддаленості розташування контрагентів, місцезнаходження майна, відсутності персоналу, податковий орган прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності і про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Тому у відповідності до частин 1,2 статті 215, частин 1, 3 статті 203 Цивільного кодексу України дані угоди є нікчемними, а безпідставно сформований позивачем в грудні 2010 року податковий кредит в сумі 50 000 грн. за нікчемним правочином спричинив втрату доходної частини Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача Козак А.Ю. подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 115) - зменшив позовні вимоги: просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення № 0000712302 від 06 квітня 2011 року з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Гаврилюк В.С. позовних вимог не визнає, просить відмовити в задоволенні позову з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ППНІІ «Гран-Інвест» 04 грудня 2001 року зареєстроване як субєкт господарювання виконавчим комітетом Луцької міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 390410 (а.с.63), довідкою № 882 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданою Головним управлінням статистики у Волинській області (а.с.64).

Луцькою ОДПІ з 22 лютого по 15 березня 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ППНІІ «Гран-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ВАТ «Рафалівський карєр», ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» та ПП «Симетрія», за результатами якої складено акт від 23 березня 2011 року № 1704/23-3/31788549 (а.с.13-24).

Перевіркою встановлено, що ПП «Симетрія» виконано роботи по капітальному ремонту кубізатора VEILL згідно з договором на виконання робіт по ремонту кубізатора від 08 вересня 2010 року, укладеним між позивачем і ПП «Симетрія», на суму 406000 грн., в т.ч. ПДВ - 67666,67 грн. Однак, оскільки кубізатор VEILL не є власністю позивача і не перебуває у нього в оренді, то його ремонт та інше поліпшення не відносяться до господарської діяльності позивача, тому позивачем порушено вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 67666,67 грн.

06 квітня 2011 року на підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000712302 про збільшення суми грошового зобовязання ППНІІ «Гран-Інвест» по податку на додану вартість на суму 67 666 грн. 67 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16916,67 грн. за порушення підпункту 7.3.1, пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.25).

В судовому засіданні встановлено, що предметом діяльності ППНІІ «Гран-інвест» згідно із Статутом підприємства (а.с.65-72) є, зокрема, посередницька діяльність, організація та здійснення ремонтних, монтажних, пуско-налагоджувальних робіт, а також виконання робіт по технічному обслуговуванню електротехнічної, побутової, промислової, будівельної техніки та механізмів.

Як вбачається з листа ВАТ «Рафалівський карєр» № 413/1 від 01 вересня 2010 року, пояснень представника позивача, довідок від 08 вересня 2011 року № 855 і від 15 вересня 2011 року № 874 Публічно-акціонерного товариства «Рафалівський карєр» (ВАТ «Рафалівський карєр» перейменовано), накладної № 2 від 30 листопада 2007 року (а.с.114), ВАТ «Рафалівський карєр» 01 вересня 2010 року звернувся до позивача з проханням провести капітальний ремонт належного на праві власності кубізатора VEILL, що є складовою частиною дробарки відцентрової ДВ 10 (а.с. 52, 113, 121).

Позивачем організовано виконання робіт по ремонту кубізатора - з ПП "Симетрія" укладено договір на виконання робіт по ремонту кубізатора від 08 вересня 2010 року (а.с. 57), а також 10 вересня 2010 року договір на виконання робіт по ремонту кубізатора з ВАТ «Рафалівський карєр» ( а.с.53). Суд вважає, що такі господарські операції відповідають видам господарської діяльності підприємства, закріпленим в Статуті.

ПП «Симетрія» провело капітальний ремонт кубізатора, що не заперечується відповідачем Луцькою ОДПІ і підтверджується виданою позивачеві ПП «Симетрія» (індивідуальний податковий номер 306503213054) 24 грудня 2010 року податковою накладною № 1224000002 на поставку послуг по ремонту кубізатора з обсягом поставки 338333,33 грн., на загальну суму 406000 грн., в тому числі 67666,67 грн. ПДВ (а.с.95 зворот), та актом приймання виконаних робіт № 239 від 24 грудня 2010 року (а.с.95).

Згідно із пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов 'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуккування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, суми, сплачені позивачем при придбанні наданих ПП «Симетрія» послуг, правомірно віднесено позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що первинні документи по операції з придбання позивачем послуг від ПП «Симетрія» відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

В податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року позивачем включено суму податкового кредиту 67666,67 грн., а саме: в Додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» зазначена операція з придбання з ПДВ, яка надає право формування податкового кредиту, - постачальник з індивідуальним податковим номером 306503213054 (ПП «Симетрія»), податкова накладна за грудень 2010 року, обсяг поставки без ПДВ 338333,33 грн., сума ПДВ 67666,67 грн. (а.с.61, 62).

З акту Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 22 квітня 2011 року про неможливість проведення звірки контрагента ПП «Симетрія» з питань взаєморозрахунків з ППНПІІ «Гран Інвест» (а.с.109, 110) вбачається, що ПП «Симетрія» зареєстроване 08 грудня 1999 року виконавчим комітетом Львівської міської ради за адресою: м. Львів, вул. В.Великого,4 ; зареєстроване платником ПДВ у ДПІ у Франківському районі м. Львова; остання подана ним звітність - декларація по податку на прибуток за 2010 рік та декларація по податку на додану вартість за березень 2011 року; податкові зобовязання за грудень 2010 року 0,00 грн., податковий кредит 0,00 грн.

Підпунктом 7.4.5 пукту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки позивачем підтверджено наявність виданої йому постачальником робіт (послуг) ПП «Симетрія» податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, суд вважає це достатньою підставою для формування податкового кредиту. При цьому порушення контрагентом позивача податкової дисципліни (несплата відповідних сум ПДВ до бюджету) не тягне за собою недійсність складених ним податкових накладних та не позбавляє платника (позивача) права на отримання податкової вигоди.

Також, контролюючим органом не доведено, що платнику податків було відомо про порушення, які допускалися його контрагентом, та не підтверджено наявність інших обставин, що свідчать про недобросовісність платника.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено дану господарську операцію до операцій з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом рішення, прийняте відповідачем Луцькою ОДПІ, як субєктом владних повноважень, перевірялося на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наявних у справі доказів, суд вважає, що Луцькою ОДПІ не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 00000712302, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп., сплачений позивачем згідно із платіжним дорученням №1456 від 25 серпня 2011 року (а.с.2).

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 06 квітня 2011 року № 00000712302 про збільшення суми грошового зобовязання Підприємству, що повністю належить іноземному інвестору, «Гран-Інвест» за платежем податок на додану вартість на 84583 грн. 34 коп. (вісімдесят чотири тисячі пятсот вісімдесят три грн. 34 коп.).

Присудити Підприємству, що повністю належить іноземному інвестору, «Гран-Інвест» з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 03 жовтня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова