Постанова № 19463301, 09.08.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/3037/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Терлецькому Євгенію Броніславовичу,

за участю представника прокурора Сувалова Валерія Олександровича,

у відсутність позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом прокурора Чечельницького району Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення богу по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ :

21 червня 2011 року прокурор Чечельницького району Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (УПФ України у Чечельницькому районі) звернувся в суд з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1288 грн 80 коп.

Позов мотивовано тим, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість перед УПФ України у м. Могилів-Подільському в сумі 1288 грн 80 коп. Вжиті органом пенсійного фонду заходи щодо її погашення, шляхом направлення вимоги, результатів не дали.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку так і не погашена, прокурор Чечельницького району на підставі статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), звернувся в інтересах держави в особі УПФ України у Чечельницькому районі до суду з позовом про стягнення коштів.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду в порядку скороченого провадження.

Однак, враховуючи неможливість належним чином повідомити відповідача у звязку з відсутністю належних доказів у підтвердження його місця реєстрації, проживання, судом ухвалою від 11 липня 2011 року справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Відповідач в судові засідання 01 серпня 2011 року, 09 серпня 2011 року не зявлявся, повноважного представника не направляв, хоча про час, дату й місце повідомлявся завчасно й належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, суд враховує, що одне із поштових відправлень повернулося на адресу суду з познакою, що за вказаною адресою адресат не проживає. При цьому, відповідно до довідки з адресного бюро та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців адреса проживання ОСОБА_1 та місця реєстрації співпадають та відображені прокурором у позовній заяві.

Відповідно до статті 33 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату й місце розгляду даної справи, та надав фізичній особі підприємцю можливість реалізувати право на судовий захист, але він ним не скористався.

Більше того, письмових заперечень на позовну заяву, відповідно до ухвал суду від 24 червня 2011 року, 11 липня 2011 року, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань відповідач не надсилав, що свідчить про відсутність у нього інтересу до розгляду справи.

Представники позивача в судове засідання не зявилися, хоча на адресу суду УПФ України у Чечельницькому районі подано клопотання з проханням провести судове засідання у їх відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Отже, судом ухвалено провести судове засідання у відсутність вказаних учасників процесу.

Представник прокурора Чечельницького району Вінницької області прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури області Сувалов Валерій Олександрович (посвідчення від 06.09.2010 №73-2010) в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані справу докази.

Суд заслухав представника прокурора, дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку, виходячи з такого.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09 липня 2003 року (Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно із положеннями частини другої статті 5 Закону №1058-IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в УПФ України у м. Могилів-Подільському за і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відтак, у відповідності до частини другої статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" зобовязаний подавати, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI, який набрав чинності з 17 липня 2010 року, фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобовязані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок у липні - вересні для осіб, які обрали спрощену систему оподаткування становить 294 грн. 82 коп., у жовтні - листопаді - 301 грн. 12 коп. та у грудні - 306 грн. 10 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з розрахунку ціни позову (а.с. 9) за відповідачем рахується заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липня - грудень 2010 року в загальній сумі 1288 грн 80 коп.

Відповідно до пункту 2 частини девятої статті 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

УПФ України у Чечельницькому районі до відповідача не застосовувались фінансові санкції та не нараховувалась пеня на недоїмку.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування").

Частиною третьою статті 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені Управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про сплату боргу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

На виконання вказаних положень Закону УПФ України у Чечельницькому районі ФОП ОСОБА_1 виставлено вимогу про сплату боргу від 16 листопада 2010 року №Ф-68 на суму 632 грн 46 коп. та від 27 квітня 2011 року №Ф-68 на загальну суму 1288 грн 80 коп., отримані ним 26 листопада 2010 року та 06 травня 2011 року відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до положень частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідачем не подано суду доказів дотримання вказаного вище порядку узгодження суми недоїмки з УПФ України у Чечельницькому районі чи оскарження її в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Докази погашення боргу відповідачем суду не представлені.

В силу частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Чечельницького району заявлені в інтересах держави в особі УПФ України у Чечельницькому районі є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (р/р 25606323700103, код ЄДРПОУ 24896024, МФО 302076, ОПРВ Ощадний банк м. Вінниця) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період липня - грудня 2010 року в сумі 1288 грн 80 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЧудак Олеся Миколаївна