Рішення № 19450037, 11.11.2011, Оріхівський районний суд Запорізької області

Оріхівський районний суд Запорізької області

11.11.2011 Справа № 2-819-1095/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2011 13:45:54 м.Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді О.В.Плечищевої, при секретарі О.С.Свириденко, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах відділу Держкомзем в Оріхівському районі до ОСОБА_1 про визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним, -

в с т а н о в и в :

30 серпня 2011 року Прокурор Оріхівського району Запорізької області звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що згідно статті 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено обов»язок представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, зазначених законом.

Згідно ст.. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Проведеною прокуратурою району перевіркою встановлено, що пунктом 1 розпорядженням голови Оріхівської районної державної адміністрації від 25.05.2009 року №236 «Про передачу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства»ОСОБА_1, передано у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Димитрівської сільської ради. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892341 від 16.09.2009 року.

Пунктом 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств,розташованих на території сільської,селищної, міської ради,де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара;

Однак, перевіркою встановлено,що ОСОБА_1 на території Новотроїцької сільської ради раніше вже отримала земельну ділянку площею 1,4 га для ведення особистого селянського господарства.

Зазначене підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 27.06.2003 року IV ЗП № 024050.

Таким чином, розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації від 25.05.2009 № 236 «Про передачу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства»ОСОБА_1»прийнято з порушенням вимог п. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, у зв»язку з чим остання незаконно отримала земельну ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства на території Димитрівської сільської ради, маючи вже у власності земельну ділянку аналогічного призначення на території Новотроїцької сільради.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також загальним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст.. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, дії ОСОБА_1 щодо отримання у власність земельної ділянки площею 2 га суперечить вимогам Земельного кодексу України, і вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку повинен бути визнаний судом недійсним.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі те, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв»язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій стороні завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст.. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Порушення у цій сфері спричинюють шкоду державі та є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в її інтересах про припинення права власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні Представник Позивача Прокуратури Оріхівського району Запорізької області помічник прокурора Вигівський В.В. просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явилася, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, з позовом згодна.

Суд, заслухавши пояснення Представника Позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок звернення із заявою до відповідної ради за місцем знаходження земельної ділянки, порядок розгляду такої заяви органами влади та порядок передачі земельної ділянки встановлено статтею 118 ЗК України.

На підставі пункту 1 розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації від 25.05.2009 року №236 «Про передачу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства»ОСОБА_1, передано у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Димитрівської сільської ради. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892341 від 16.09.2009 року.

Згідно п. 1 ст. 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств,розташованих на території сільської,селищної, міської ради,де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара;

Як вбачається з державного акту на право приватної власності на землю від 27.06.2003 року IV ЗП № 024050 відповідач на території Новотроїцької сільської ради раніше вже отримала земельну ділянку площею 1,4 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно ст.. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Земельному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також загальним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст.. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5,6, ст..203 цього Кодексу.

Таким чином, дії ОСОБА_1 щодо отримання у власність земельної ділянки площею 2 га суперечить вимогам Земельного кодексу України, і вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку повинен бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст..216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі те, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв»язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій стороні завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст.. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Порушення у цій сфері спричинюють шкоду державі та є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з даним позовом до суду в її інтересах про припинення права власності на земельну ділянку.

Керуючись ст. ст. 60, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.116,118 ЗК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Задовольнити позов Прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах відділу Держкомзем в Оріхівському районі до ОСОБА_1 про визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним..

Визнати недійсним Державний акт ЯЖ №892341 на право власності на земельну ділянку площею 2 га виданого на ім.»я ОСОБА_1.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га вартістю 23806,20 грн., отриману на підставі державного акту серії ЯЖ №892341, шляхом зобов»язання Оріхівського районного відділу Держкомзему скасувати державну реєстрацію Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892341 виданого на ім.»я ОСОБА_1 виданого на підставі розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації від 25.05.2009 року №236 «Про передачу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства».

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 94 грн. 10 коп. в державний бюджет Оріхівського району, 22030001, код ЄДРПОУ одержувача: 34676974; банк ГУДКУ у Запорізькій області; МФО банку: 813015; номер рахунку 31211206700211, призначення платежу: судовий збір, 37455335, п.1.2.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області: О.В.Плечищева