Рішення № 19448246, 18.11.2011, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-391/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2011 року

Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Замши О.В.

при секретарі Могиленко Н.Г.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бобринецької районної державної адміністрації Ковбасюк Л.Є.,

представника третьої особи відділу Держкомзему Ісакова О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Бобринецької районної державної адміністрації, Бобринецької районної ради, треті особи Бобринецька державна нотаріальна контора, відділ Держкомзему в Бобринецькому районі про визнання права власності на фермерське господарство, визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування після смерті матері право власності на фермерське господарство та право постійного користування земельною ділянкою.

Позов обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем першої черги по закону після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_5. Після смерті матері відкрилася спадщина, до якої входить фермерське господарство ОСОБА_5 та право на постійне користування землею, площею 25,96 га., яка розташована на території Бобринецької міської ради та належала спадкодавцю на праві постійного користування згідно Державного акту від 08.11.2001 року. Позивач має намір продовжити діяльність фермерського господарства та користування землею, через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії не може оформити спадщину, оскільки не визначений статутний капітал фермерського господарства, тому просить в судовому порядку визнати за нею право власності на фермерське господарство та право постійного користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, пояснила, що вона вступила у спадщину після смерті матері шляхом подачі заяви до нотаріальної контори та отримала свідоцтво на право на спадщину на інше спадкове майно. Через не визначення статутного капіталу фермерського господарства, власником якого була її мати, а земельна ділянка належала на праві постійного користування, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва на право на спадщину за законом. Фермерське господарство продовжує діяльність, нею сплачуються всі необхідні внески по податку, обробляється земля.

Представник відповідача Бобринецької районної державної адміністрації та представник третьої особи на стороні відповідача відділу Держкомзему в Бобринецькому районі в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, зазначивши, що жодна норма Цивільного та Земельного кодексів України не передбачає успадкування земельної ділянки, наданої в постійне користування та спадкування права користування земельною ділянкою, право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам.

Представник відповідача Бобринецької районної ради надав до суду письмові заперечення проти позову в частині визнання права користування землею, вказавши, що діючим земельним законодавством визначено коло субєктів, що мають право постійного користування земельною ділянкою, що перебуває у державній або комунальній власності. Право постійного користування землями державної та комунальної власності за громадянами фізичними особами, чинним законодавством не встановлюється. Законодавством не передбачено спадкування права на земельну ділянку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, відзначає наступне.

На підставі рішення Бобринецької районної ради від 08.06.2001 року № 172 ОСОБА_5 надано в постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 25,96 га., розташованої на території Бобринецької міської ради. На підставі вказаного рішення 08.11.2001 року ОСОБА_5 видано Державний акт серія КР № 352081000:02:000:0004 на право постійного користування землею.

Розпорядженням голови Бобринецької районної державної адміністрації від 28.12.2001 року зареєстроване селянське (фермерське) господарство ОСОБА_5, 26.12.2001 року в Бобринецькій районній державній адміністрації зареєстрований Статут селянського фермерського господарства «ОСОБА_5», засновником та головою якого стала ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла, що підтверджено копією свідоцтва про смерть, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Позивач по справі є дочкою померлої та спадкоємцем першої черги за законом. Позивач вступила у спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою, отримавши свідоцтво на право на спадщину за законом 26.10.2011 року.

12.08.2011 року державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на селянське фермерське господарство ОСОБА_5, оскільки при перевірці складу спадкового майна зясовано, що статутний капітал у селянському фермерському господарстві не визначений, земельна ділянка, площею 25,96 га. з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, належить засновнику на праві постійного користування.

Статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках наданих їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сімї, відповідно до закону.

Відповідно до статуту селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_5»зареєстрованого Бобринецькою районною державною адміністрацією ОСОБА_5 є засновником та головою селянського (фермерського) господарства, діяльність господарства припиняється, якщо не залишається жодного члена господарства, спадкоємця, а також при припиненні права користування земельною ділянкою, визнання господарства банкрутом або за рішенням членів господарства про припинення його діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство»успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Діяльність фермерського господарства не припинена, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач продовжує фермерську діяльність, прийняла спадщину, відтак є підстави визнання за нею права власності на селянське фермерське господарство в порядку спадкування.

Спадкодавець ОСОБА_5 набула права постійного користування земельною ділянкою для селянського (фермерського) господарства відповідно до діючого на час прийняття рішення (2001 рік) законодавства, а саме ст. 51 Земельного Кодексу України ( ред.1990р.).

За нормами діючого на даний час Земельного кодексу України (ст.92) право постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку набувають : а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності. Таким чином, на даний час фізичні особи не мають право набувати права постійного користування землями, що перебувають у державній чи комунальній власності.

Проте, ні за Земельним кодексом України, діючим на час правомірного набуття права користування, ні нормами діючого законодавства ( ст.140-149 Земельного кодексу України, ст.. 412 ЦК України) смерть особи користувача земельної ділянки не є підставою припинення її права користування земельною ділянкою.

За таких обставин, зважаючи, що право користування земельною ділянкою підтверджене Державним актом на право постійного користування ( відповідно до ч.3 ст. 126 Земельного кодексу України) та з урахуванням положень норм діючого законодавства про спадкування, за яким до складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, спірна земельна ділянка являється матеріальною основою фермерського господарства, оскільки надана ОСОБА_5 саме для ведення фермерського господарства, яка успадковане ОСОБА_1, тому до позивача, як до спадкоємця першої черги за законом, відповідно до ст. 1216 ЦК України, перейшло таке ж право користування земельною ділянкою, яка входить до складу спадщини.

Посилання представника відповідача на ст. 95 ЗК України щодо визначеності права землекористувачів, серед яких відсутнє право на успадкування земельних ділянок, дійсно має місце. Однак, ст. 92 ч.2 ЗК України визначає коло субєктів, які мають право постійного користування землями державної чи комунальної власності, серед яких фізичні особи відсутні, а тому, з огляду на те, що спадкодавцем може бути лише фізична особа, статтею 95 ЗК України і не могло бути передбачено право користувача передавати право на користування земельною ділянкою в порядку спадкування.

Прогалина у законодавстві щодо неврегульованості питання спадкування права постійного користування земельною ділянкою осіб, які правомірно набули такого права на підставі діючого на час набуття законодавства, не може бути перешкодою до захисту права спадкоємців таких осіб та їх права успадковувати всі належні і не припинені права спадкодавця.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його невизнання, порушення чи оспорювання.

Пунктом 1 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Керуючись ст.15,16,412,1216,1218 ЦК України, ст.. 125,126 Земельного кодексу України, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство», в редакції від 20.12.1991 року, Законом України «Про фермерське господарство»в редакції від 19.06.2003 року, ст. 10,60,213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_5 право власності на селянське фермерське господарство ОСОБА_5, код ЄДРПОУ 31754766, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_5 право на постійне користування земельною ділянкою, площею 25,96 га., яка розташована на території Бобринецької міської ради, та належала ОСОБА_5 на праві постійного користування згідно Державного акту від 08.11.2001 року, серія КР № 352081000:02:000:0004.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

В повному обсязі рішення суду виготовлене 23.11.2011 року.

СуддяО.В.Замша