Вирок № 19448136, 24.11.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-662/11

Номер статистичного звіту 20

Код суду 0707

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Фазикош О.В.,

при секретарі Смужаниця А.О.,

з участю прокурорів Кунак Н.О.,

Демко В.В.,

захисникаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянин України, освіта н/технічна, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого - в 2007 р по ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитового строку тривалістю 2 роки; - вироком Мукачівського міськрайонного суду від 09 червня 2011 року по ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, відповідно до ч.1 ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та один місяць

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

03 жовтня 2008 року, в АДРЕСА_2, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, діючи навмисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_4, після чого з погрозою застосувати фізичне насильство до нього, яке б мало виразитися у спричиненні тілесних ушкоджень, що було сприйнято потерпілим, як реальне та дійсне, відкрито викрав з рук останнього, мобільний телефон, марки «Самсунг Е 250», вартість якого, згідно висновку експерта № 1967 від 12.11.2008 року, складає 450 гривень, в якому знаходилася сім-картка, вартість якої, згідно довідки товарознавця, складає 25 гривень, на рахунку якої було 20 гривень, чим самим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 495 гривень.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний із погрозою застосування фізичного насильства, вчинений повторно.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні, свою вину, у вчиненні інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.. 186 ч. 2 КК України визнав повністю, але від дачі показань відмовився, пояснивши, що підтримує покази дані ним на досудовому слідстві.

Так, дослідивши в судовому засіданні показання ОСОБА_3, які він давав на досудовому слідстві, суд вважає, що ці його показання про обставини відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із погрозою застосування фізичного насильства потерпілому ОСОБА_4, вчинені повторно є достовірними, оскільки підтверджуються сукупністю інших доказів, що є у справі, тому вони можуть бути покладені в основу цього вироку.

Так, згідно показів ОСОБА_3 (а.с. ) 03 жовтня 2008 року, близько 22 год. Він повертався з центра міста додому. Біля гуртожитку в якому він проживає зустрів хлопців, які також проживають в даному гуртожитку, яких він знав раніше. Одного з них звати ОСОБА_5. Він зупинився біля нього і побачив в його руках мобільний телефон, з яким грався в той час потерпілий. ОСОБА_3 почав просити мобільний телефон у потерпілого, пояснивши . що хоче здійснити дзвінок з нього. Однак, потерпілий йому відмовив. Тоді обвинувачений підійшов ближче до потерпілого, погрозив йому фізичною розправою, вразі якщо він не дасть все ж таки мобільний телефон. Після чого відкрито викрав з рук потерпілого мобільний телефон , марки «Самсунг Е 250», після чого не маючи наміру повертати, знову направився в центр міста Мукачево. Наступного дня, він продав мобільний телефон, знайомому з виду хлопцю, на ім»я ОСОБА_1, на автостанції міста. Про дійсний шлях набуття даного мобільного телефону ОСОБА_3 не повідомив. Пояснив, що на час відкритого викрадення мобільного телефону знаходився в стані алкогольного сп»яніння.

У вчиненому щиро розкаявся і такого більше робити не буде. Мобільний телефон він забрав для власного користування. Вину свою визнав повністю. (а.с. )

Згідно показів даних на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_4 він показав, що 03 жовтня 2008 року, близько 22 години, він та його, брат - ОСОБА_6 та товариш ОСОБА_7, знаходилися біля гуртожитку, де проживають. В цей час до них підійшов знайомий хлопець - ОСОБА_3, який побачивши в руках ОСОБА_4 мобільний телефон наказав йому його віддати. Однак, потерпілий не погодився, тоді ОСОБА_3 пригрозивши фізичною розправою, підійшов до потерпілого і відкрито викрав у нього з рук його мобільний телефон, марки «Самсунг Е250». Даний мобільний телефон, потерпілий придбав собі з стипендії за 470 гривень. Після чого ОСОБА_3 знову пригрозив потерпілому фізичною розправою, вразі якщо той комусь пожаліється про відкрите викрадення його мобільного телефону. Через декілька днів, потерпілий вимагав повернути ОСОБА_3 його мобільний телефон, однак останній сказав йому, що віддасть йому гроші. Але обвинувачений не віддав йому ні грошей , ні мобільного телефону.

Згідно показів даних на досудовому слідстві свідок ОСОБА_6, показав, що 03 жовтня 2008 року, близько 22 год., він, його брат ОСОБА_4 та товариш ОСОБА_7, знаходилися біля гуртожитку, де проживають. В цей час до них підійшов знайомий хлопець - ОСОБА_3, який побачивши в руках ОСОБА_4 мобільний телефон наказав йому його віддати. Однак, потерпілий не погодився, тоді ОСОБА_3 пригрозивши фізичною розправою, підійшов до потерпілого і відкрито викрав у нього з рук його мобільний телефон, марки «Самсунг Е250». Даний мобільний телефон, потерпілий придбав собі з стипендії за 470 гривень. Після чого ОСОБА_3 знову пригрозив потерпілому фізичною розправою, вразі якщо його брат комусь пожаліється про відкрите викрадення його мобільного телефону. Через декілька днів, потерпілий вимагав повернути у ОСОБА_3 його мобільний телефон, однак останній сказав йому , що віддасть гроші за телефон.

Згідно показів даних на досудовому слідстві свідка ОСОБА_8 показав, що 03 жовтня 2008 року, близько 22 год., він разом з братами ОСОБА_5, знаходилися біля гуртожитку, де проживають. В цей час до них підійшов знайомий хлопець - ОСОБА_3, який побачивши в руках ОСОБА_4 мобільний телефон. Після побаченого, ОСОБА_3 наказав йому його віддати. Однак, потерпілий не погодився, тоді ОСОБА_3 пригрозивши фізичною розправою, підійшов до ОСОБА_4 і відкрито викрав у нього з рук його мобільний телефон, марки «Самсунг Е250». Даний мобільний телефон, потерпілий придбав собі з стипендії за 470 гривень. Після чого ОСОБА_3 знову пригрозив потерпілому фізичною розправою, вразі якщо ОСОБА_5 комусь пожаліється про відкрите викрадення його мобільного телефону. Через декілька днів, потерпілий вимагав повернути у ОСОБА_3 його мобільний телефон, однак останній сказав йому, що віддасть гроші за телефон. Але обвинувачений не віддав йому ні грошей , ні мобільного телефону. (а.с. 39).

Згідно копії нотаріально засвідченої заяви від потерпілого ОСОБА_4, останній не має матеріальних претензій до пісудного ОСОБА_3 (а.с. 134).

Так, дослідивши в судовому засіданні показання ОСОБА_3, суд вважає, що ці його показання про обставини скоєння злочину є достовірними, оскільки підтверджуються сукупністю інших доказів, що є у справі.

Згідно з вироком Мукачівського районного суду від 05.12.2007 року ОСОБА_3 було засуджено за ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, а на підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Згідно з вироком Мукачівського районного суду від 09 червня 2011 року ОСОБА_3 було засуджено за ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 25.09.2007 року приєднано один місяць позбавлення волі, - остаточно призначивши ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та один місяць.

Крім показів підсудного - ОСОБА_3 досліджених у судовому засіданні, вина підсудного у скоєнні грабежу, вчиненого повторно підтверджується, також іншими матеріалами зібраними по справі:

ШЗаявою про злочин ОСОБА_4 /а.с. 2/

ШЯвкою з повинною ОСОБА_3 /а. с. 6/

ШПротоколом добровільної видачі мобільного телефону ОСОБА_3 від 21.02.2008р. / а. с.11/

ШПротоколом огляду мобільного телефону марки НОКІЯ 3220 від 25.02.2008р. /а.с.17/

ШПостановою про визнання і приєднання речового доказу телефону марки НОКІЯ 3220 від 25.02.2008 р. /а. с.19/

ШВідтворенням обстановки та обставин події де ОСОБА_3 показує, як саме він відібрав мобільний телефон та гроші у ОСОБА_9 /а. с.33-35/

ШПротоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від 05.03.2008р. /а.с. 37-38/

ШВисновком товарознавчої експертизи № 310 від 07.03.2008 року /а.с.42-47/

Таким чином, даючи аналіз зібраним по справі доказами в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного із погрозою застосування фізичного насильства (грабіж), вчиненого повторно і кваліфікує його дії за ст. 186 ч.2 КК України.

Обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_3 не вбачається.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, яка позитивно характеризується по місцю проживання, те, що підсудний, будучи раніше судимим вироком Мукачівського районного суду від 25.09.2007 року за ст.186 ч.2 до чотирьох років позбавлення волі, а на підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитового строку тривалістю 2 роки, а вироком Мукачівського районного суду від 09 червня 2011 року підсудного було засуджено за ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, та на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та один місяць, на шлях виправлення не став, а знову вчинив злочини.

Враховуючи, що злочин, який є предметом розгляду по даній справі, був вчинений підсудним до винесення вироків за злочини вчинені ним раніше, покарання за цим вироком йому слід призначити за правилами передбаченими ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.

На підставі викладеного суд не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_3 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 враховуючи тяжкість скоєного ним злочину, його особу та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання до покарання призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 09 червня 2011 року суд приєднує 2 (два) місяці позбавлення волі, - остаточно призначити покаранняОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та два місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід залишити попередній, тримання під вартою, до набрання законної сили вироком суду, зарахувавши в строк відбування покарання термін тримання ОСОБА_3 під вартою.

Строк виконання покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_3, тобто з 04 березня 2011 року.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411 з ОСОБА_3 судові витрати по справі в розмірі 1338 (одна тисяча триста тридцять вісім) гривень 64 коп. за виконання експертизи.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Головуючий О.В.Фазикош