Ухвала суду № 19405465, 19.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"19" жовтня 2011 р. м. КиївК-5953/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Сесемко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Сейт-Небі»

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2008 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2008 року

у справі № 2-29/14301-2007А

за позовом Малого приватного підприємства «Сейт-Небі»

до Державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим

про визнання нечинними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Мале приватне підприємство «Сейт-Небі»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Білогірському районі Автономної Республіки Крим (далі відповідач) про визнання недійсними та скасування рішень ДПІ в Білогірському районі АР Крим від 18 липня 2007 року № 0001242330 та № 0001252330 (з урахуванням доповнень від 27 листопада 2007 року).

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2008 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі МПП «Сейт-Небі», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2008 року і направити справу на новий розгляд.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Працівниками ДПА в АР Крим 10 липня 2007 року згідно плану-графіка проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на липень 2007 року, затвердженого в.о. заступника начальника ДПА в АР Крим, на підставі направлент від 10 липня 2007 року № 2516 та № 2520 була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, а саме господарської одиниці: магазину, розташованого за адресою: АР Крим, Білогірський р-н, пмт. Зуя, вул. Леніна, 4, та нележить МПП «Сейт-Небі», за результатами якої було складено акт від 10 липня 2007 року на бланку № 002789 та зареєстрований у ДПІ в Білогірському районі АР Крим за № 00768/2330/16502005.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у невідповідності суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків 969,50 грн. сумі грошових коштів, вказаних у денному звіті реєстратора розрахункових операцій 176,45 грн.; порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке полягало у реалізації тютюнових виробів за ціною, що перевищує максимальну роздрібну ціну на тютюнові вироби, встановлену товаровиробником.

18 липня 2007 року ДПІ в Білогірському районі АР Крим на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001242330, яким на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до МПП «Сейт-Небі»штрафні (фінансові) санкції у сумі 3965,25 грн.

18 липня 2007 року ДПІ в Білогірському районі АР Крим на підставі акта перевірки прийняла рішення № 0001252330, яким на підставі абзацу 12 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»застосувала до МПП «Сейт-Небі»фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1000,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявлені перевіркою факти правопорушень позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»є доведеними, а податковий орган у своїй діяльності є компетентним щодо проведення перевірок і застосування до субєктів підприємницької діяльності штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки було встановлено, що позивачем використовується реєстратор розрахункових операцій типу Dateks MP-50 заводський № НОМЕР_1, реєстраційне посвідчення до реєстратора розрахункових операцій № 0114000495 від 01 березня 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки було встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становила 969,50 грн., тоді як сума готівкових коштів, яка зазначена у фіскальному звітному чеці реєстратора розрахункових операцій типу Dateks MP-50 заводський № НОМЕР_1 склала 176,45 грн.

Матеріали справи містять також опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків, підписаний реалізатором ОСОБА_1, згідно якого працівниками ДПА в АР Крим було встановлено, що фактично на час перевірки рахується 969,50 грн., тоді як відповідно до денного звіту реєстратора розрахункових операцій типу Dateks MP-50 заводський № НОМЕР_1 від 10 липня 2007 року на місці проведення розрахунків повинно рахуватись 176,45 грн.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто належним доказом невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, вказаних у денному звіті реєстратора розрахункових операцій повинен бути покупюрний опис готівкових коштів, що складають вказану невідповідність.

Відповідно до абзаців 11, 24 статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що фіскальна пам'ять запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Відповідно до статті 1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) X-звіт денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Для реєстраторів розрахункових операцій, у X-звіті яких не зазначається інформація про операції «службового внесення»або «службової видачі»сум готівки, X-звіт означає сукупність X-звіту та будь-якого іншого звіту, де зазначені суми за цими операціями.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, підтверджується актом перевірки, який підписаний реалізатором ОСОБА_1 без зауважень, описом наявних купюр та звітом реєстратора розрахункових операцій, а тому застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 3965, грн. ((969,50-176,45) х 5) на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»спірним рішенням є правомірним.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 не перебуває з ним у трудових відносинах, а є реалізатором субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, у звязку з чим відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій та відхиляються судом касаційної інстанції як безпідставні, оскільки згідно пункту 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом. Вказані дії були виконані ОСОБА_1, що підтверджується її поясненнями (арк. справи 65).

Крім того, в акті перевірки встановлено, що позивач реалізовував цигарки «Монте Карло»за ціною 2,10 грн., тоді як максимальна роздрібна, встановлена товаровиробником на цей вид цигарок та зазначена на пачці 2,00 грн. Акт підписаний ОСОБА_1 без заперечень.

Факт реалізації позивачем тютюнових виробів за ціною, що перевищує максимальну роздрібну ціну на тютюнові вироби, встановлену товаровиробником, підтверджується також фіскальним чеком позивача від 10 липня 2007 року про продаж однієї пачки цигарок «Монте Карло»за ціною 2,10 грн. та поясненнями ОСОБА_1 (арк. справи 65).

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У відповідності до абзацу 12 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт реалізації сигарет «Монте Карло»за ціною, вищою від максимальної роздрібної ціни виробника, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що застосування податковим органом фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 1000,00 грн. спірним рішенням є правомірним.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Пунктами 2, 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Частиною 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду

Відповідно до частини 1 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Частиною 2 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, реалізатор ОСОБА_1 допустила перевіряючих до проведення перевірки та не перешкоджала у її проведенні.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Малого приватного підприємства «Сейт-Небі»підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2008 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2008 року залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Сейт-Небі»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 березня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

Суддя Л.І. Бившева