Ухвала суду № 19403774, 24.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/1266/11

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"24" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін

<Поле для текста >

розглянувши апеляційні скарги Селянсько-фермерського господарства "Оксана" та Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2011 р. у справі за позовом Селянсько-фермерського господарства "Оксана" <Текст >до Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 року Селянсько-фермерське господарство (надалі СФГ) "Оксана" звернулося до адміністративного суду з вказаним позовом та просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000042301/0, №0000071701/0 та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072302 від 03.02.2011 року як такі, що винесені протиправно.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 03.02.2011 року за №0000042301/1 в сумі основного платежу 4775,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Чуднівська міжрайонна державна податкова інспекція (надалі МДПІ) в Житомирській області подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Зокрема, на думку апелянта, суд не надав оцінку тим обставинам, що позивач під час перевірки та до прийняття податкових повідомлень-рішень не надавав заперечень по факту виявленого порушення, а також не надавав первинних документів для підтвердження використання бензину марки А-92 в липні 2009 року та в липні 2010 року, а також бензину марки А-95.

У апеляційній скарзі СФГ "Оксана" просить скасувати судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2011 року №0000071701 щодо збільшення суми грошового зобов"язання з основного платежу на 48025 грн. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в цій частині. Зазначає, що податковий орган безпідставно нарахував податкове зобов"язання з податку на додану вартість, оскільки підприємство сплачує фіксований сільгосподаток та знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства. Окрім того, апелянт зазначає, що відповідачем безпідставно нараховано податкове зобов"язання за позику, яка здавалася в банк та надавалася директором підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Любарським відділення Чуднівської МДПІ Житомирської області було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, ліцензійного та іншого законодавства СФГ "Оксана" за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №03/23-01/31012084 від 31.01.2011 року в якому зафіксовані порушення з боку СФГ "Оксана", а саме: порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо віднесення підприємством до складу податкового кредиту вартість податку на додану вартість сплачену при придбанні бензину А-92 за липень 2009 року та липень 2010 року; порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо включення підприємством до податкового зобов'язання суму виручки, яка надійшла відповідно до виписок банку та зведених відомостей по розрахунковому рахунку за липень, серпень, листопад, жовтень 2009 року, травень 2010 року, грудень 2009 року та відповідно книги реалізації, за реалізовану сільгосппродукцію підприємства; порушення пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яка виразилася в тому, що 11-ом працівника СФГ "Оксана" було надано податкову соціальну пільгу без наявних заяв на застосування такої пільги; порушення пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп."б" пп.9.10.2 п.9.2 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" про невідзвітування щодо сум взятих під звіт. Відсутність відомості щодо підтвердження сплати готівковими коштами отриманих товарів і матеріалів (відсутні товарні чеки, фіскальні чеки, відмітка на накладній "оплачено" чи "погашено" із квитанцією прибуткового касового ордеру, тощо); порушення пп.2.11, 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.20004 року №637, яке виразилося в тому, що підприємством проведено готівкові розрахунки без надання одержувачем коштів відповідного платіжного документа, що підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів продавцю (а.с.11-23 том 1).

03 лютого 2011 року податковим органом, на підставі вказаного акту, прийнято податкові повідомлення-рішення №0000042301/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52800,00 грн., в т.ч. основний платіж - 52800,00 грн., №0000071701/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з основного платежу на суму 3033,91 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072302, яким підприємству застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6004,29 грн. (а.с. 8-10 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення -рішення від 03.02.2011 року за №0000042301/1 в сумі основного платежу 4775,00 грн., суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на зазначену суму. Формування кредиту відбулося виключно на підставі первинних документів, придбаний бензин використовувався у роботі, яка пов"язана з господарською діяльністю товариства.

Так, відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та повинна містити обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та ін. (пп.7.2.3, 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Як убачається з матеріалів справи, податковий орган у своєму висновку зазначив, що господарство в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесло до складу податкового кредиту вартість податку на додану вартість, сплачену в липні 2009 року та в липні 2010 року, при придбанні бензину А-92, при цьому СФГ "Оксана" не мало на балансі легкових автомобілів.

З огляду на викладене, податковий орган пов"язує використання бензину лише з наявність легкових автомобілів, хоча поза увагою перевіряючих залишилася та обставина, що на балансі підприємства перебуває 10 одиниць транспортних засобів та станом на 30.09.2010 року, підприємство не має заборгованості по податку з власників транспортних засобів (а.с.21 зв.,22).

Судом встановлено, що СФГ "Оксана" в липні 2009 року придбало у ТОВ "Назарет Трейд" бензин марки А-92 у кількості 2164,00 л., що підтверджується видатковою накладною №1193 від 31.07.2009 року та податковою накладною №1194 від 31.07.2009 року (а.с.223 т.1), реєстром отриманих накладних (а.с. 224 т.1).

В липні 2010 року СФГ "Оксана" придбало у ТОВ "Назарет Трейд" бензин марки А-92 у кількості 2164,00 л., що також, підтверджується видатковою накладною №1052 від 30.07.2010 року та податковою накладною №1047 від 30.07.2010 року (а.с.142-143 т.1), реєстром отриманих накладних (а.с.144).

За змістом Статуту, СФГ "Оксана" займається виробництвом, продажем, переробкою сільськогосподарської продукції (а.с.117-126 т.1), а тому придбаний бензин був використаний у відповідних періодах в господарських цілях господарства для заправки вантажних автомобілів.

Посилання апелянта на те, що зазначені документи не підтверджують факту використання бензину в господарській діяльності є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а саме: відомостями по тракторному парку і автопарку господарства, звітами про рух пального та мастил, де зазначено кількість бензину, отриманого кожним водієм господарства. До відомостей долучені лімітно-забірні картки на одержання матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні і подорожні листи, кількість бензину в яких повністю відповідає кількості, зазначеній у відомостях та накладних на придбання бензину А-92 (а.с. 145-222, 225-241 т.1, 1-66, 68 т.2).

Та обставина, що вказані документи не були надані під час перевірки та господарство не подавало своїх заперечень під час перевірки та до прийняття податкових повідомлень-рішень, не спростовують зазначені обставини, оскільки податковий орган пов"язує неправомірність дій позивача щодо включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту у зв"язку з відсутність на балансі легкових автомобілів. Використання бензину відповідної марки в господарській діяльності щодо інших транспортних засобів не було предметом перевірки.

Є безпідставними, та не підтверджені матеріалами справи доводи апелянта про те, що позивач не підтвердив використання бензину марки А-95 придбаного в липні 2009 року. Так, матеріали перевірки та матеріали справи не містять відомостей щодо придбання господарством в липні 2009 року бензину марки А-95. Відсутні такі обставини і в акті перевірки.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення в частині задоволення позовних вимог ухвалено з дотриманням норм процесуального права та у відповідності до норм матеріального права, а тому підстави для його скасування в названій частині відсутні.

Також, є безпідставними доводи СФГ "Оксана" щодо неповного з"ясування судом першої інстанції обставин при вирішенні питання щодо відмови в задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2011 року №0000071701 щодо збільшення суми грошового зобов"язання з основного платежу на 48025 грн.

Порушення підприємством п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо не включення до податкового зобов'язання суму виручки, яка надійшла відповідно до виписок банку та зведених відомостей по розрахунковому рахунку за липень, серпень, листопад, жовтень 2009 року, травень 2010 року, грудень 2009 року та відповідно книги реалізації, за реалізовану сільськогосподарську продукцію підприємства, не спростовано позивачем при розгляді справи.

З матеріалів справи убачається, що позивач в липні, серпні, листопаді, жовтні, грудні 2009 року та травні 2010 року отримав виручку від продажу сільськогосподарської продукції на загальну суму 18 025 грн., яку не включив до податкових зобов'язань відповідних періодів та не включив зазначену суму до 1 рядка Декларацій за відповідні періоди. Факт отримання виручки підтверджено реєстрами надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції по касі, зведених відомостей по розрахунковому рахунку, книгою реалізації, виписками з банку і банківськими квитанціями (а.с. 67-134 т.2).

При розгляді справи в суді першої інстанції представники позивача підтвердили вказані обставини, однак вважають, що зазначені кошти не повинні включатися до податкових зобов"язань, оскільки вносились до каси підприємства як позика.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції позивач та його представник, також, наполягали на тому, що за вказані періоди не було реалізації сільгосппродукції, оскільки кошти в банк вносилися як позика керівником товариства, однак в банківських та інших документах помилково зазначено, що кошти надійшли від реалізації сільгосппродукції.

Суд не приймає такі доводи з огляду на те, що вони не підтверджені належними доказами. Факт надання керівником підприємства позики не підтверджено, оскільки відсутні відомості про укладення такого договору відповідно до вимог чинного законодавства. Також, не можливо встановити рух коштів по бухгалтерських операціях, оскільки в наявності лише видаткові касові ордера про повернення позики керівнику підприємства.

Окрім того, такі дії позивача не узгоджуються з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість". Зокрема, пунктом 4.1 ст.4 даного Закону визначено, що базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про правомірність нарахування податкових зобов'язань відповідачем в сумі 48025 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000042301/0 від 03.02.2011 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування постанови суду в названій частині відсутні.

Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2011 року №0000071701/0, яким позивачу нараховано податкове зобов"язання в сумі основного платежу - 2346,64 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі - 586,66 грн., а також, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0000072302 від 03.02.2011 року в розмірі 6004,29 не оскаржуються в апеляційному порядку, а тому не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Селянсько-фермерського господарства "Оксана" та Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <(підпис) >Т.С. Котік

судді: <(підпис) >А.В. Жизневська Є.М. Мацький <вибирається для КОПІЇ ><Довідник > Повний текст ухвали виготовлено 28.11.2011 року. Роздруковано та надіслано: 1- в справу 2 - позивачу Селянсько-фермерське господарство " Оксана " вул.Л.Українки 14,с.Бичева,Любарський район, Житомирська область,13132 3- відповідачу Любарське відділення Чудівської МДПІ вул. Кірова, 20,смт. Любар,13100 <Текст >