Постанова № 19402849, 07.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2431/11

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Залімського І.Г. <Довідник >

за участю:

секретаря судового засідання: Грищук С.Д.

прокурора (апелянта): Бабчук Н.Л.

представника позивача: Лєбєдєвої О.С.

представника відповідача: Андрющенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Замостянського району м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +" про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , -

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2011 року прокурор Замостянского району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниі (УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці) звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький проектний інститут+» (ТОВ «Вінницький проектний інститут+») про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 120656,55 грн.

22 липня 2011року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням прокурор Замостянського району м. Вінниці подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне зясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм права.

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представники позивача та відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Так, відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону №1058-IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру (ст. 15 Закону №1058).

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Зокрема, згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 вказаної Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 року №64/8663 нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №1058 до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Зокрема, п. 2 цієї статті передбачає, що виконавчими органами Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Підпунктом 9.3.2 Інструкції уточнено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку, що формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно та інших узгоджених зобовязань. Дані картки особового рахунку є підставою для застосування зазначених фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону №1058, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду України мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, повязаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок.

Так, з 14 березня 2011 року по 22 березня 2011 року працівником УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці проведена позапланова перевірка ТОВ «Вінницький проектний інститут+» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з січня 2004 року по грудень 2010 року, за результатами якої складено акт №59 від 22 березня 2011 року.

За результатами перевірки встановлено порушення відповідачем у січні, жовтні 2010 року ст. 19 Закону №1058, порушення у січні 2008 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, серпні, жовтні 2009 року, з лютого по грудень 2010 року, січні 2011 року п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в результаті чого залишок несплачених страхових внесків становив 120656,55 грн.

В ході розгляду апеляційної скарги представником УПФ України в Замостянському районі надано витяги з особової картки платника з якої вбачається в період з 22 березня 2011 року по 04 травня 2011 року (час звернення прокурора з позовом до суду) відповідачем сплачувались страхові внески в загальній сумі 54781,67 грн., а відтак сума боргу станом на 04 травня 2011 року складає 65874,88 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на наявність рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року про стягнення з ТОВ «Вінницький проектний інститут+» заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за неповний серпень, вересень, жовтень 2010 року в сумі 192681,25 грн., яка була розстрочена згідно рішення суду від 22 березня 2011 року, оскільки розстрочена заборгованість вилучена із картки особового рахунку ТОВ «Вінницький проектний інститут+» і обліковується окремо в картці розстрочених сум.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно і всебічно зясованих обставинах, не відповідає вимогам матеріального права, тому наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Замостянського району м. Вінниці задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року, - скасувати.

Адміністративний позов прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький проектний інститут +" про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - задовольнити частково .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький проектний інститут+» (21032, м. Вінниця, вул. Київська, 14, код ЄДРПОУ 32537879) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 7) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов`язове державне пенсійне страхування в сумі 65874,88 грн. (шістдесят пять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні вісімдесят вісім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "07" листопада 2011 р. .

Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.

Судді/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

/підпис/ Залімський І. Г.

З оригіналом згідно:

секретар