Ухвала суду № 19402217, 26.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3589/11

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Залімського І.Г.< Довідник >

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (ТОВ ПК «Зоря Поділля») звернулося в суд з адміністративним позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (Гайсинська МДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення №0000022200 від 06 червня 2011 року.

01 вересня 2011 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне зясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явилися. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідними №8021 та №8026 подали заяви з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Гайсинською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ ПК «Зоря Поділля» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, валютного законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 25 травня 2011 року №525/2300/34009446.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем, зокрема термінів митного оформлення товару згідно умов договору із нерезидентом фірмою «Braunschweigiche Maschinenbauanstalt AG» (ФРН), оскільки граничним терміном надходження імпортного товару по контракту було 06 лютого 2011 року, однак позивачем з порушенням строків завершено процедуру митного оформлення 29 березня 2011 року, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, які містять відтиски штампу Вінницької митниці «Під митним контролем», в результаті чого позивачу нараховано пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочення, а саме за період з 07 лютого по 29 березня 2011 року.

На підставі акта перевірки, 06 червня 2011 року Гайсинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200, яким ТОВ ПК «Зоря Поділля» визначено податкове зобовязання в розмірі 82870,44 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ ПК «Зоря Поділля» та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства, адже поставка в рамках імпортної операції здійснена в межах терміну, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, 06 липня 2010 року між ТОВ ПК «Зоря поділля» (Покупець) та Braunschweigiche Maschinenbauanstalt AG (Продавець) було укладено письмовий контракт №519811, предметом якого визначено, що Продавець продає, а Покупець купує запасні частини до центрифуг згідно із переліку, наведеному у контракті. Всього на загальну суму 50009 євро.

Пунктом 1.2 вказаного контракту визначено, що транспортування запасних деталей здійснюється Продавцем.

При цьому, строки поставки, зазначених у контракті запасних частин, обумовлені у п. 3 контракту, згідно із яким поставка має відбутися не пізніше 14 днів з дати отримання платежу Продавцем. Граничним терміном надходження товару, обумовленого контрактом, є 06 лютого 2011 року.

На виконання умов даного контракту позивачем згідно платіжного доручення №13 від 10 серпня 2011 року перераховано на рахунок контрагента валюту в сумі 50009 євро, а іноземним контрагентом поставлено на митну територію України товар 14 грудня 2010 року, що підтверджується відтиском штампу Ягодинської митниці «Під митним контролем».

Так, ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, імпорт товарів, що ввозиться в Україну на умовах відстрочення поставки, вважається здійсненим із моменту перетину товаром митного кордону України. При цьому, підтвердження перетину товаром митного кордону України є наявність відтиску штампа «Під митним контролем» на супровідних документах або провізній відомості.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (Закон №185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки

Таким чином, якщо товар згідно з умовами договору ввозиться на митну територію України, що підтверджується особистою номерною печаткою інспектора митниці «Під митним контролем» на товаросупровідних документах, у 180-денний термін з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, то підстав для нарахування пені, передбаченої ст. 4 Закону №185 не має.

З матеріалів справи встановлено, що товар від Braunschweigiche Maschinenbauanstalt AG було доставлено позивачу в межах 180-денного терміну, а саме 14 грудня 2010 року, що підтверджується відтиском штампу Ягодинської митниці «Під митним контролем», а відтак у Гайсинської МДПІ не було підстав для нарахування ТОВ ПК «Зоря Поділля» пені, передбаченої ст. 4 Закону №185

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року, залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.

Судді/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

/підпис/ Залімський І. Г.

З оригіналом згідно:

секретар