Ухвала суду № 19401476, 25.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3088/11

Головуючий у 1-й інстанції: Загорднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів:Голоти Л.О.

Мельник-Томенко Ж.М. <Довідник >

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивач : Каспрук Юлія Миколаївна

відповідач (апелянт) : Грозь Олександр Володимирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2011 року Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" про стягнення 240974,80 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків для погашення податкового боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року вищевказаний адміністративний позов задоволено, а саме: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний карєр" (с. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23141, код ЄДРПОУ 31398448) в дохід місцевого бюджету Демидівської сільської ради заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 240974 (двісті сорок тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року та ухвалити нову, якою відмовити у стягненні податкового боргу в сумі 240974,80 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова від 14 вересня 2011 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її, надавши суду додаткові пояснення з цього приводу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції податковий борг виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб № 9001445762 від 21.03.2011 року, а також податкового повідомлення-рішення № 0003091701/0 від 31.03.2011 року, яке відповідачем не оскаржувались.

Згідно статті 16.1.4 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 14.1.156 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Стаття 57.1 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 14.1.175 Податкового кодексу України податковій борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Загальна сума самостійно задекларованих відповідачем зобов'язань з сплати податку на доходи фізичних осіб становить 260974,80 грн., які відповідачем не сплачені. Після чого відповідачем було здійснено заходи часткового погашення заборгованості.

Стаття 87.2 Податкового кодексу України встановлює, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що узгоджена сума податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в сумі 240974,80 грн., який виник відповідно до поданих декларацій № 9001445762 від 21.03.2011 року є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений, відтак зазначений борг підлягає до погашення.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стосовно доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано платіж в розмірі 464,61 грн., проте дане твердження спростовується матеріалами справи, а саме витягом з картки особового рахунку та обґрунтованим розрахунком ціни позову.

Апелянтом також вказано, що 16.03.2009 року Господарським судом Вінницької області порушено провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр", проте не надав ні суду першої ні апеляційної інстанції належним чином завіреної копії вищевказаної ухвали.

Проте дана обставина не може слугувати підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, адже відповідно до статей 1 та 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Даний податковий борг виник 21.03.2011 року, а саме з моменту подачі декларації, тобто після винесення Господарським судом Вінницької області ухвали про порушення провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр".

Подібна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими, такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр", залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя< Список >Совгира Д. І.

Судді< Список >Голота Л. О.

< Список >Мельник-Томенко Ж. М.

<Список >

<Список >