Ухвала суду № 19401448, 25.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2813/11

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів:Голоти Л.О.

Мельник-Томенко Ж.М. <Довідник >

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суд звернулось публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці із зміни цільового призначення платежів ВАТ "АК Вінницяобленерго" зі сплати податку на додану вартість в сумі 3 222 979 грн.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

За наслідками комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ АК "Вінницяобленерго", ДПІ у м. Вінниці складений акт від 31.08.2005р. №531/2310/00130694.

На його підставі прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.08.2005р. №0002232310 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 116158210,0 грн., в т.ч.: основний платіж - 61135200,00 грн.; штрафні санкції - 55023010,00 грн. та від 31.08.2005 року №0002242310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81493236,0 грн., в т.ч.: основний платіж -40746618,00 грн.; штрафні санкції - 40746618,00 грн.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 26.05.2006 року задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Вінницяобленерго": визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 31.08.2005 року № 0002232310/0, № 0002242310/0, від 03.11.2005 року № 0002232310/1, № 0002242310/1, №0003082310/1, від 31.01.2006 року № 0002232310/2, № 0002242310/2, № 0003082310/2, № 0000222310/2, від 14.04.2006 року № 0002232310/3, № 0002242310/3, № 0003082310/3, № 0000222310/3.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року постанову Господарського суду Вінницької області від 26.05.2006 року змінено, позов задоволено частково. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції повністю та постановою апеляційного господарського суду в частині задоволених позовних вимог, ДПІ у м. Вінниці оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Постановою Вищого адміністративного суду від 17.11.2009р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці задоволено, постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року та постанова Господарського суду Вінницької області від 26.05.2006 року скасовані, у справі прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено, таким чином вище зазначені податкові повідомлення-рішення визнані як правомірні.

Також судом встановлено, що 16 лютого 2010 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ АК "Вінницяобленерго" щодо своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 11.12.2009р. по 29.12.2009р., якою встановлено порушення п.п.5.2.4. п. 5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", про що складено акт № 243/15-2/00130694 від 16.02.2010р.

У висновках вказаного акту, крім того зазначено, що підприємством несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно рішення Вищого адміністративного суду № К-10896/07 від 17.11.2009р.

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Вінниці винесено податкове повідомлення-рішення №0002481530/0 від 17.03.2010 р. про застосування до позивача штрафу у розмірі 10 відсотків, від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми податкового зобовязання, що становила 349979,29 грн. Під час процедури адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення, відповідачем були винесені рішення за наслідками розгляду первинної та повторної скарги позивача, якими попереднє податкове повідомлення-рішення було змінене та винесено податкові повідомлення-рішення №0000491600/1 від 21.05.2010 року, №0000491600/2 від 16.07.2010 року та №0000491600/3 від 29.09.2010 року, про нарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі - 160000,00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. вказані повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані, крім того, протиправними визнані і дії ДПІ у м. Вінниці із зміни цільового призначення платежів ВАТ "АК Вінницяобленерго" із сплати поточних податкових зобов'язань.

26.11.2009 р. по податку на додану вартість рахувалась переплата в сумі 3 222 979 грн. Дана переплата призначалась для погашення податкової заборгованості, визначеною податковою декларацією № 244575 від 17.11.2009р., термін сплати якої був до 30.11.2009р. Однак ДПІ У м. Вінниці здійснило зарахування суми переплати на погашення податкового боргу, визначеного рішенням Вищого адміністративного суду України станом на 28.11.2009р. в сумі 81 486 235 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з таким висновком зважаючи на наступне.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 2181-111 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХГУ "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Пунктом 5.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затверджена наказом Головної Державної податкової інспекції України № 37 встановлено, що при обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту «Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.

З зазначеного вбачається, що операції на особових рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платника податків та визначених в них призначень платежів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя< Список >Совгира Д. І.

Судді< Список >Голота Л. О.

< Список >Мельник-Томенко Ж. М.

<Список >

<Список >