Ухвала суду № 19400912, 18.11.2011, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 листопада 2011 року. Справа № 2-662/11

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Жилсервіс», Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В:

03.10.2011 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності АДРЕСА_1 та проживає фактично за цією адресою без реєстрації.

18.07.2011 р. КП «Жилсервіс»звернулося до Вільногірського міського суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги. У прийнятті заяви було відмовлено судом у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не зареєстрована за цією адресою. У зв'язку з цим КП «Жилсервіс»змушене звертатися до суду в позовному порядку. Згідно з ч. 9 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

01.08.2009 р. було створене КП «Жилсервіс», яке визначено виконавчим комітетом Вільногірської міської ради виконавцем житлово-комунальних послуг і балансоутримувачем багатоповерхових житлових будинків міста. Відповідач не зверталася до КП «Жилсервіс»для укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг. ОСОБА_1 не оплачує надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 972,45 грн. Заборгованість утворилася за період з серпня 2009 р. по вересень 2011 р. Розмір плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розрахований на підставі тарифу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 02.02.2009 р. № 44 «Про встановлення тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Вільногірськ».

У роз'ясненні Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 р. вказано, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані оплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир. Згідно з п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»і п. 7 Прави користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрі України від 08.10.1992 р. № 572, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги строки, встановлені договором або законом. У ст. 525 Цивільного кодексу України зазначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 151 Житлового кодексу України власники квартир зобов'язані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. У ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»вказано, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Положеннями ч. 4 ст. 319 і ст. 322 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов'язує, і власник зобов'язаний утримувати належне йому майно.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 319, 322, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.92 р. № 572, ст.ст. 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Жилсервіс»заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг на загальну суму 972,45 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які перерахувати за наступними банківськими реквізитами: р/р 26002060243574 в ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПО 36489096.

В судове засідання представник позивача, яка, згідно довіреності, не обмежена в її повноваженнях, не зявилася, але надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, де зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, що відповідач не приступила до погашення заборгованості.

Відповідач в судове засідання не зявилася, причину неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за її відсутності та заперечень проти позову не надала, але сама була повідомлена про місце, дату і час судового засідання належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення повістки 25.10.2011 р. З врахуванням того, що представник позивача не надавала заперечень проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача, суд на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України на місці ухвалив розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідача, яка не зявилася в судове засідання без поважних причин.

Згідно витягу з особового рахунку НОМЕР_1 відкритого на імя ОСОБА_1, станом на 01.10.11 року є заборгованість: 972.45 грн. - за утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно довідки КП «Жилсервіс» № 1970 від 23.09.2011 року, в квартирі АДРЕСА_1, осіб, зареєстрованих за місцем проживання, немає.

Згідно копії рішення Вільногірської міської ради сесії шостого скликання № 54-04/V від 23.12.2010 року, позивач звільнений на 2011 р. від сплати судового збору (державного мита) за подачі позовних заяв або заяв про видачу судових наказів про стягнення заборгованості.

Згідно платіжного доручення № 1267 від 23.06.2011 року, позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання однією із сторін зобовязань за законом та за договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого виник борг з оплати спожитих послуг.

Суд доходить висновків, що позивач та відповідач на підставі актів цивільного законодавства перебувають в фактичних договірних відносинах з надання комунальних послуг та оплати цих послуг. Позивач свої зобовязання виконав, відповідач свої зобовязання з оплати за спожиті комунальні послуги не виконала, внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем, який станом на 01.10.2011 року склав загальну суму 972.45 грн.

Згідно ст. 151 ЖК України, власники квартир зобовязані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію.

Згідно ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства, а також виникають із договору, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.617 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 614 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. 3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, не суперечать фактичним обставинам справи, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі та про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., та про стягнення на користь держави судового збору в сумі 188.20 грн., згідно ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 212-215,218,222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, що фактично мешкає в квартирі АДРЕСА_1, інші дані відсутні, на користь Комунального підприємства "Жилсервіс»Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. № 53, банківські реквізити: розрахунковий рахунок № 26002060243574, ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ОКПО 36489096 1002.45 грн. (одну тисячу дві гривні 45 копійок), із яких: 972.45 грн. - заборгованість по сплаті за спожиті житлово-комунальні послуги, 30.00 грн. - в рахунок відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави України судові витрати в виді судового збору 188.20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин і докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення протягом двох днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.