Ухвала суду № 19400264, 12.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 р.Справа № 2а-1670/489/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник відповідача: Мирошніченко В.В.

представник позивача: Коваль І.В.

представник позивача: Лоза Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі№2а-1670/489/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МалКом" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "МалКом"звернулося до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0002372301/0/1420 від 12.05.2010 року, № 0002372301/1/2490 від 30.07.2010 року, № 0002372301/2/3421 від 19.10.2010 року, № 0002372301/3/4500 від 27.12.2010 року. В обгрунтування заявлених вимог стверджувалося про понесені витрати на сплату відсотків за кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2011 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про завищення позивачем валових витрат в розмірі 200 080 грн., у звязку з чим ТОВ "Компанія "МалКом" занижено податок на прибуток за 2009 рік загалом на суму 50 020 грн. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги, наполягаючи на законності та обгрунтованості прийнятого судового рішення. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної працівниками Кременчуцької ОДПІ планової виїзної перевірки ТОВ "Компанія "МалКом" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року було складено акт № 1753/23-209/34087534 від 27.04.2010 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виявилося у заниженні податку на прибуток за 2009 рік загалом на суму 50 020 грн., у т.ч. за І квартал 2009 року - 22 230 грн., за ІІ квартал 2009 року - 27 790 грн.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002372301/0/1420 від 12.05.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 72 251 грн. (в т.ч. 50 020 грн. - за основним платежем та 22 231 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Подані позивачем скарги до податкових органів в адміністративному порядку були залишені без задоволення, що зумовило прийняття податкових повідомлень-рішень № 0002372301/1/2490 від 30.07.2010 року, № 0002372301/2/3421 від 19.10.2010 року, № 0002372301/3/4500 від 27.12.2010 року, якими позивачу повторно визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 72 251 грн. (в т.ч. 50 020 грн. - за основним платежем та 22 231 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що позивачем в повному обсязі доведено правомірність віднесення до складу валових витрат суми по сплаті відсотків за кредитним договором в розмірі 200 080 грн., оскільки факт понесення зазначених витрат підтверджується відповідними платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. А відтак, висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат за 2009 рік в розмірі 200 080 грн. є необґрунтованим та протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини справи.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (надалі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п. 5.2. ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями передбачені п. 5.5. ст. 5 Закону № 334/94-ВР. Зокрема, згідно п.п. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5 вказаного закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Пунктом 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку позивач, керуючись вищезазначеними нормами податкового права, за наслідками проведення господарських операцій за кредитним договором з ВАТ "Кредитпромбанк" від 04.10.2006 року № 04/50/06-КЛТ на загальну суму 3 900 000 грн. до складу валових витрат товариства було віднесено суми по сплаті відсотків за кредитом в розмірі 200 080 грн., а саме: за І квартал 2009 року - 88 920 грн., за ІІ квартал 2009 року - в розмірі 111 160 грн.

Фактичне виконання господарських операцій за кредитним договором підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, що містяться в матеріалах справи, а також наданою ПАТ "Кредитпромбанк" інформацією про нарахування та сплату процентів за кредитним договором.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність висновків щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2009 рік в розмірі 50 020 грн., оскільки не надав фактичні обставини справи свідчать про дійсність виконання кредитного договору, кошти за яким були використані позивачем у власній господарській діяльності, тобто про дотримання вимог п. 5.5. ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Враховуючи вищенаведене, оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення податкового органу є неправомірними, що зумовлює необхідність їх скасування.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни прийнятого судом першої інстанції судового рішення, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права при вирішенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. по справі№2а-1670/489/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Гуцал М.І.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Пянова Я.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2011 р.