Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 р.Справа № 2а-1670/805/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Курило Л.В.
Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011 р. по справі№2а-1670/805/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміонет-ЛТД"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каміонет ЛТД", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві , в якому просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо повернення ТОВ "Каміонет ЛТД" податкової звітності з податку на додану вартість за період з березня по листопад 2010 року та зобов'язати відповідача прийняти від ТОВ "Каміонет ЛТД" податкову звітність з податку на додану вартість за цей період.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на порушення відповідачем при відмові у прийнятті податкової звітності ТОВ "Каміонет ЛТД" за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2010 року вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'' та положення пункту 4.2 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДНА України від 15.04.2008 р. № 250.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року позовну заяву залишено без розгляду у частині позовних вимог про визнання протиправною дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві по поверненню ТОВ "Каміонет ЛТД" податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2010 року та зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтаві прийняти від ТОВ "Каміонет ЛТД" податкову звітність з податку на додану вартість за липень 2010 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011 р. частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміонет-ЛТД".
Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві з повернення податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміонет ЛТД" за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві прийняти податкову звітність з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміонет ЛТД" за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміонет ЛТД" /ідентифікаційний код 36195387/ витрати зі сплати судового збору у сумі 1.70 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Позивач надав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач надав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Каміонет ЛТД" /ідентифікаційний код 36195387/ пройшло встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві як платник податків і зборів (обов'язкових платежів), є платником податку на додану вартість.
20.04.2010 року ТОВ "Каміонет ЛТД" надіслало поштою до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та супровідний лист від 20.04.2010 р. № 2004/2010.
За твердженням позивача, ДПІ у м. Полтаві, отримавши податкову звітність за березень 2010 року, у порушення статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не прийняла її, а повернула ТОВ "Каміонет ЛТД" без будь-яких пояснень. Однак, на підтвердження зазначеного позивач не надав жодних доказів.
20.05.2010 р. ТОВ "Каміонет ЛТД" направлено поштою на адресу ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками до неї /а.с. 60/.
Як свідчить акт ДПІ у м. Полтаві акта від 08.06.2010 р. № 81, подану податкову звітність повернуто платнику податку у звязку із оформленням з порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладанням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій» /а.с. 61-62/.
11.06.2010 року ТОВ "Каміонет ЛТД" поштою направило до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року та додаток № 5 до неї /а.с. 63/.
Як свідчить акт ДПІ у м. Полтаві від 07.07.2010 року № 183, подану податкову звітність повернуто платнику податку у звязку із оформленням її з порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладанням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій» /а.с. 64-65/.
09.07.2010 року ТОВ "Каміонет ЛТД" поштою направило до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатком № 5 до неї, а також уточнюючу декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року та додаток № 5 до цієї уточнюючої декларації /а.с.66/.
Як свідчить складений ДПІ у м. Полтаві акта від 13.09.2010 р. № 394, подану податкову звітність повернуто платнику податку у звязку із оформленням її з порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладанням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій» /а.с. 67-68/.
20.09.2010 року ТОВ "Каміонет ЛТД" поштою направило до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, додаток № 5 до неї та диск з реєстром в електронному вигляді /а.с 20/.
За твердженням ТОВ "Каміонет ЛТД", ДПІ у м. Полтаві, отримавши податкову звітність за серпень 2010 року, в порушення ст.. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не прийняла її, а повернула Товариству без будь-яких пояснень. Однак, позивачем не надано доказів, які б підтверджували вказаний факт.
Податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року ТОВ "Каміонет ЛТД" подало до ДПІ у м. Полтаві в електронному вигляді, згідно договору № 1172 від 08.09.2010 р. про визнання електронних документів, укладеного з ДПІ у м. Полтаві /а.с. 22/.
У прийнятті податкової звітності ТОВ "Каміонет ЛТД" за вересень 2010 року відмовлено з посиланням на факт розірвання договору в односторонньому порядку, у звязку з порушенням вимог п.4 розділу 6 договору про визнання електронних документів, а саме, через відсутність за місцезнаходженням юридичної особи /а.с. 23, 70/.
10.11.2010 року ТОВ "Каміонет ЛТД" направило до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, додаток № 5 до неї та диск з реєстрами в електронному вигляді.
Листом від 24.11.2010 р. № 26076/10 ДПІ у м. Полтаві повернуто подану податкову звітність з посиланням на складання податкової декларації всупереч порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166, а саме: невірно вказано у податковій декларації обовязкові реквізити підприємства (місцезнаходження підприємства); податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року присвоєно статус «не визнано як податкова декларація» /а.с. 69/.
10.12.2010 р. ТОВ "Каміонет ЛТД" направлено поштою до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, додаток № 5 до неї та диск з реєстрами в електронному вигляді.
За твердженням ТОВ "Каміонет ЛТД", ДПІ у м. Полтаві, отримавши вищевказану податкову звітність, у порушення статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не прийняла її, а повернула Товариству без будь-яких пояснень. Однак, будь - яких доказів на підтвердження зазначеного позивачем до суду не надано.
Приймаючи рішення про задоволення позову в частині визнання протиправними дії відповідача з повернення податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Каміонет ЛТД" за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року та зобов'язання відповідача прийняти податкову звітність з податку на додану вартість ТОВ "Каміонет ЛТД" за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, суд першої інстанції, керуючись приписами п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами”, дійшов висновку про те, що у відповідача відсутнє право не приймати та не визнавати податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, вересень та жовтень 2010 року з підстав, викладених у актах від 08.06.2010 р. № 81, від 07.07.2010 р. № 183, від 13.09.2010р., № 394 та листах від 08.10.2010 р. № 23085/10/28-330, від 24.11.2010 р. № 26076/10, а саме: через порушення ТОВ "Каміонет ЛТД" порядку оформлення поштових відправлень, встановленого Кабінетом Міністрів України від 28.07.1997 № 799; розірвання договору в односторонньому порядку через відсутність Товариства за своїм місцезнаходженням, невірне зазначення у податковій декларації місцезнаходження товариства.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача з повернення податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Каміонет ЛТД" за березень2010 року, серпень 2010 року, листопад 2010 року та зобов'язання відповідача прийняти податкову звітність з податку на додану вартість за вказані періоди, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність їх позивачем.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди зобовязані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суд зобовязаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до п.1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Згідно з пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 зазначеного Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця).
Форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що виповідає за проведення податкової політики (пп.«ї» пп. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону).
Як свідчить акт ДПІ в м. Полтаві, підставою для неприйняття податкової декларації ПДВ за квітень, травень, червень 2010 року є їх оформлення позивачем з порушенням Порядку оформлення поштових відправлень з вкладанням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799, а саме: наявність такого недоліку як відсутність на поштовому відправленні позначки "Звіт".
Однак, акти ДПІ в м. Полтаві від 08.06.2010 р. № 81, від 07.07.2010 р. № 183 та в листах ДПІ в м. Полтаві про повернення Товариству документів від 10.06.2010р. №13115/10/01-154, від 09.07.2010 року № 15812/10/01154, від 13.09.2010р.№ 20743/10/01-154 не містять визначених Законом підстав для невизнання податкової звітності та причин неприйняття попередньої декларації, окрім посилання на порушення Порядку оформлення поштових відправлень з вкладанням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799 (а.с. 61, 62, 64, 65 67).
А тому обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що це не є підставами для невизнання податкової декларації податковою звітністю відповідно до вимог частини 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-ІІІ.
08.09.2010 року між ДПІ в м. Полтаві та ТОВ "Каміонет-ЛТД", з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів звязку, укладено договір № 1172, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного звязку або електронних носіях, як оригіналу (а.с.52-54).
Податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року ТОВ "Каміонет ЛТД" подало до ДПІ у м. Полтаві в електронному вигляді згідно договору від 108.09.2010. укладеного з ДПІ у м. Полтаві /а.с. 22/.
Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, ДПІ у м. Полтаві відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року ТОВ "Каміонет ЛТД" з посиланням на факт розірвання договору № 1172 від 08.09.2010 року в односторонньому порядку через порушення Товариством вимог п.4 розділу 6 договору, а саме - через відсутність за місцезнаходженням юридичної особи (акт № 415 перевірки щодо знаходження субєкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою від 07.10.2010 року (а.с. 58, 70).
Однак, крім зазначеного акту відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач не знаходиться за юридичною адресою. Натомість, за твердженням позивача, його юридична адреса з моменту реєстрації Товариства є незмінною, про проведення такої перевірки йому не відомо, акт перевірки він не отримував, про розірвання в односторонньому порядку договору його ніхто не повідомляв.
Відповідно до листа ДПІ в м. Полтава від 24.11.2010 року № 26076/10/15-295 (а.с.33), податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року присвоєно статус «не визнано як податкова декларація», оскільки вона складена всупереч порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р., а саме, невірно вказано обовязкові реквізити підприємства (місцезнаходження підприємства). ТОВ "Каміонет-ЛТД"запропоновано подати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
Форма податкової декларації, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за № 250/2054.
Положення Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість кореспондуються з вимогами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема, пунктом 4.3. Порядку передбачені аналогічні Закону № 2181-ІІІ підстави для невизнання податкової звітності податковим органом, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.
Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів вважає, що податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у встановленому порядку її заповнення.
Надана до ДПІ в м. Полтава Товариством з обмеженою відповідальністю "Каміонет-ЛТД"податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року свідчить про наявність в ній усіх необхідних реквізитів, у тому числі зазначення місцезнаходження підприємства; декларація підписана посадовою особою підприємства та скріплена печаткою.
Суд першої інстанції дав належну правову оцінку встановленим фактам, правомірно оцінивши всі докази, що були предметом дослідження під час розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частина друга ст.. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача, які виникли між ним та позивачем щодо прийняття податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Каміонет ЛТД" за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, серпень та листопад 2010 року та зобов'язання ДПІ у м. Полтаві прийняти ці декларації, оскільки позивачем, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не надано належних доказів (супровідних листів, актів, конвертів тощо), які б свідчили про повернення ДПІ у м. Полтаві податкової звітності ТОВ "Каміонет ЛТД" за березень, серпень та листопад 2010 року.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011 р. по справі№2а-1670/805/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скаргх, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Полтавізалишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011 р. по справі№2а-1670/805/11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Каміонет-ЛТД"доДержавної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяБенедик А.П.
Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.
Судове рішення № 19400184, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/805/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: