Постанова № 19399867, 13.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 р. Справа № 2а-5510/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-5510/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс"( далі позивач, ТОВ “Кремікс”) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області та просило постановити рішення, згідно якого визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.10.2010 року № 0007182301/0/3481, № 0007192301/0/3484, № 0030551702/0/3483, № 0000212200/0/3482.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.11 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказів від 10.08.2010 року № 1996, від 22.09.2010 року № 2451 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ “Кремікс”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській областіскладено акт № 5413/23-209/30748505 від 13.10.2010 року

Перевіркою встановлено порушення:

- підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 1221737 грн.

- підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 3599483 грн.

- пункту 13.2 статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”щодо несплати податку на виплачений дохід нерезиденту фірмі Volvo Truck Corporation”, Швеція, в сумі 3583,85 грн.

- пункту 1.3 Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998 року № 28 щодо неподання звітів на суму 35838, 54 грн.

- підпункту 4.2.9 пункту 4.2, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту “а”пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого не перераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 879650, 26 грн.

На підставі акта перевірки від 13.10.2010 року № 5413/23-209/30748505 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області винесені 21.10.2010 року:

- податкове повідомлення рішення № 0007182301/0/3481, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 1627536,2 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1221737 грн., за штрафними санкціями в сумі 405799,2 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0007192301/0/3484, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5399224,5 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3599483 грн., за штрафними санкціями в сумі 1799741,5 грн.

- податкове повідомлення рішення № 0030551702/0/3483, яким визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 2638950,78 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 879650,26 грн., за штрафними санкціями в сумі 1759300,52 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0000212200/0/3482, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 10751,55 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3583,85 грн., за штрафними санкціями в сумі 7167,7 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено належними доказами правомірність визначення податкових зобов»язань та нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів частково погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Як вбачається із акту перевірки (стор. 29, 30), перевіркою встановлено порушення ТОВ “Кремікс”вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 , підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”у звязку з тим, що ТОВ “Кремікс” під час перевірки не надано податкових накладних за період з липня 2009 року по червень 2010 року по господарським операціям з ТОВ “Куріон Лтд” на суму податку на додану вартість 2622093,00 грн.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції зазначені документи було вилучено у позивача на підставі постанови заступника начальника відділу ГСУ МВС України Лисько М.В. в рамках розслідування кримінальної справи. Зазначені документи були надані на вимогу суду першої інстанції слідчими органами.

Між ТОВ “Кремікс” та ТОВ “Куріон Лтд” укладено договір поставки № 23-06-1/09 від 23.06.2009 року, згідно якого ТОВ “Куріон Лтд” зобовязується в порядку та на умовах, визначеними договором поставити покупцю - ТОВ “Кремікс ”кормові добавки для тварин (далі товар), а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар.

ТОВ “Куріон Лтд” виписані ТОВ “Кремікс” рахунки фактури: №СФ-0000001 від 01.07.2009 року, № СФ-0000002 від 06.07.2009 року, № СФ-0000003 від 14.07.2009 року, № СФ-0000004 від 14.07.2009 року, № СФ-0000005 від 03.08.2009 року, № СФ-0000006 від 06.08.2009 року, № СФ-0000007 від 01.09.2009 року, № СФ-0000008 від 01.09.2009 року, № СФ-0000009 від 30.09.2009 року, № СФ-0000010 від 01.10.2009 року, № СФ-0000011 від 01.10.2009 року, № СФ-0000012, СФ-0000013 від 02.11.2009 року, № СФ-0000015, СФ-0000016 від 01.12.2009 року, № СФ-0000017, СФ-0000018 від 07.12.2009 року, № СФ-0000019 від 15.12.2009 року.

В другому півріччі 2009 року ТОВ “Куріон Лтд”поставлено товар ТОВ “Кремікс”згідно умов договору на загальну суму, в тому числі податок на додану вартість в сумі 15732553,04 грн., що підтверджується видатковими накладними № 010701 від 01.07.2009 року, № 060701 від 06.07.2009 року, № 140701 від 14.07.2009 року, № 140702 від 14.07.2009 року , № 030801 від 03.08.2009 року, № 060801 від 08.08.2009 року, № 010901 від 01.09.2009 року, № 010902 від 01.09.2009 року, № 300901 від 30.09.2009 року, № 011001 від 01.10.2009 року, № 011002 від 01.10.2009 року, № 021101 від 02.11.2009 року, № 021102 від 02.11.2009 року, № 071202 від 07.12.2009 року, № 071201 від 07.12.2009 року, № 151201 від 15.12.2009 року, № 011201 від 01.12.2009 року, № 011202 від 01.12.2009 року, та виписані податкові накладні № 10701 від 01.07.2009 року, № 60701 від 06.07.2009 року, № 140701 від 14.07.2009 року, № 140702 від 14.07.2009 року, № 30801 від 03.08.2009 року, № 60801 від 06.08.2009 року, № 10901 від 01.09.2009 року, № 10902 від 01.09.2009 року, № 300901 від 30.09.2009 року, № 11001 від 01.10.2009 року, № 11002 від 01.10.2009 року, № 21101 від 02.11.2009 року, №21102 від 02.11.2009 року, № 11201 від 01.12.2009 року, № 11202 від 01.12.2009 року, № 71201 від 07.12.2009 року, № 71202 від 07.12.2009 року, № 151201 від 15.12.2009 року на загальну суму податку на додану вартість 2622092,18 грн.

Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні у матеріалах справи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції надійшов вірного висновку про те, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ “Куріон Лтд” належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”, у звязку з чим податкове повідомлення рішення № 0007192301/0/3484 від 21.10.2010 року підлягає скасуванню в частині нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3933139,5 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 2622093,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 1311046,5 грн.

Як вбачається із акту перевірки (стор. 5-7, 24) висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ґрунтується на тому, що ТОВ “Кремікс” протягом звітних періодів з 3 кварталу 2009 року по 2 квартал 2010 року не відображались в бухгалтерському та податковому обліку та відповідно не сплачувався податок на прибуток з доходу та податок на додану вартість від господарських операцій з продажу готової продукції (преміксів, білково- вітамінних добавок) в сумі 4886946 грн.

На підставі акту перевірки СВ ПМ ДПА у Полтавській області була порушена кримінальна справа № 2010511008015 відносно директора ТОВ «Кремікс» за фактом вчинення ним умисного ухилення від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 1221737 грн. та податку на додану вартість в сумі 3599483 грн.

В ході досудового слідства було призначено судово-економічну експертизу, за висновком якої висновки акту Кременчуцьої ОДПІ № 5413/23-209/30748505 від 13.10.2010 року з урахуванням матеріалів кримінальної справи та доказів, зібраних в ході досудового слідства документально підтверджуються в частині заниження податку на прибуток в сумі 239950 грн. 54 коп. та податку на додану вартість в сумі 191777, 11 грн.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість рішень податкового органу щодо визначення позивачу податкового зобов»язання з податку на прибуток в загальній сумі 310403, 04 грн.. з яких за основним платежем 239950 грн. 50 коп. та за штрафними санкціями в сумі 70452. 50 грн. ( 50% від основного платежу) та з податку на додану вартість в сумі 287665,50 грн, з яких 191777 за основним платежем та 95888, 50 грн за штрафними санкціями ( 50% від основного платежу) є помилковим.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Як вбачається з акту перевірки (стор. 35, 36) податковим органом встановлено порушення ТОВ “Кремікс” вимог підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту “а”, пункту 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки позивач не утримав як податковий агент з працівників ТОВ “Кремікс” ОСОБА_2 та ОСОБА_3 податок з доходів в сумі 879650,26 грн. з коштів, які останні отримали у період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року від реалізації готової продукції за готівку приватним підприємцям та фізичним особам.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 2010511008015 висновки акту Кременчуцької ОДПІ в частині заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 879650. 26 грн. документально не підтверджується.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтоване донарахування податковим органом позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі 879650,26 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1759300,52 грн.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.

Пунктом 1.10 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" проценти це доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або від іншої вартісної бази, не є процентами.

Відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.

Згідно пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміють, зокрема, лізингову (орендну) плату, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця).

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 10 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 18.1 статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Як вбачається із акту перевірки (стор. 33, 34) податковим органом встановлено порушення ТОВ “Кремікс” вимог пункту 13.2 статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”у звязку з тим, що ТОВ “Кремікс” за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року не нараховано та не сплачено до бюджету податок на дохід, отриманий фірмою Volvo Truck Corporation", Швеція, в сумі 3583,85 грн. (35838,53 грн. *10%).

02.09.2008 року ТОВ "Кремікс" уклало договір фінансового лізингу N UKR142/0908F з фірмою "Volvo Truck Corporation", Швеція.

Згідно умов договору ТОВ “Кремікс”отримало від фірми "Volvo Truck Corporation" у фінансовий лізинг вантажний автомобіль Volvo FM на суму 77700,00 євро. Лізингові платежі перераховуються лізингодавцю "Volvo Truck Corporation" згідно графіку платежів додаток № 4 до договору. Лізинговий платіж включає в себе суму відшкодування при кожному платежі частини вартості обладнання, а також суми відсотків за користування кредитом, які складаються зі ставки EURIBOR за 12 місяців на фактичну дату поставки та договірної ставки лізингодавця у розмірі 6 відсотків річних за обладнання надане в лізинг.

За період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року ТОВ “Кремікс”сплачено відсотки за користування кредитом в сумі 3213,00 євро, або 35838,53 грн.

15.08.1995 р. між Урядом України і Урядом Швеції було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, яка була ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень" від 23.04.96 р. N 135/96-ВР.

Відповідно до статті 3 Конвенції податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема в Україні є податок на прибуток (доходи) підприємств.

Згідно пункту 2 статті 3 Конвенції при застосуванні цієї Конвенції Договірною Державою будь-який термін, не визначений у Конвенції, має те значення, яке надається законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється Конвенція, якщо з контексту не випливає інше.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Конвенцівї незважаючи на положення пункту 2, проценти, які виникають у Договірній Державі, будуть оподатковуватися тільки в другій Договірній Державі, якщо одержувачем процентів є підприємство цієї Другої Держави, яка є фактичним власником процентів, і проценти сплачуються стосовно суми боргу, яка виникає від продажу в кредит цим підприємством будь-якого товарного, промислового, комерційного чи наукового обладнання підприємству першої названої Держави, крім випадку, коли продаж або заборгованість утворюється між особами, які є родичами.

Отже, враховуючи те. що одержувачем процентів є резидент Швеції, що підтверджено і змістом акту, а проценти сплачуються від продажу в кредит, суд першої інстанції надійшов вірного висновку висновки що позиція податкового органу в частині необхідності оподаткування цих процентів податком на прибуток суперечать міжнародним домовленостям України, які викладені в пункті 4 статті 11 Конвенції.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що позиція податкового органу в цій частині підтверджена висновком судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 2010511008015, оскільки при вирішення спору в цій частині суд першої інстанції виходив не з економічної обґрунтованості розрахунків, а з правої обгрунтованості визначення податкового зобов"язання, при цьому суд першої інстанції правильно встановив характер правовідносин та застосував норм чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги з цих підстав висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовує

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі в становлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що постанова суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-5510/10/1670 скасувати в частині задоволення позову щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 21.10.10 № 0007182301/0/3481 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 310403, 04 грн., в тому числі, за основним платежем 239950, 54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 70452, 50 грн. та податкового повідомлення рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 21.10.10 № 0007192301/0/3484 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 287665, 50 грн., в тому числі, за основним платежем 191777 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 95888, 50 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 14.07.2011 р