Ухвала суду № 19399251, 05.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р.Справа № 2а-1670/2231/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засіданняГалан О.О.,

в присутності представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-1670/2231/11

за позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 7963,52 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на момент отримання статусу безробітного в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та незаконно отримав за період з 23.01.2006 по 19.01.2007 допомогу по безробіттю у розмірі 7963,52 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (р/р 37175165303202 в ГУДК України в Полтавській області, код 22548262, МФО 831019) суму допомоги по безробіттю у розмірі 7963 грн 52 коп. (сім тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні п'ятдесят дві копійки).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу вмотивовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального та процесуального права, вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що протирічить діючому законодавству.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2006 ОСОБА_2 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві він зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 23.01.2006 року № НТ060123 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Із персональної картки відповідача та витягу із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 судом першої інстанції встановлено, що останній знятий з обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості на підставі наказу від 20.01.2007 № НТ070120.

Згідно розрахунку Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за період з 23.01.2006 по 19.01.2007 відповідачем через філію ПРУ КБ "Приватбанк" отримано допомогу по безробіттю у розмірі 7963,52 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, на час отримання статусу безробітної відповідач був зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як фізична особа підприємець. Таким чином, ОСОБА_2 надала відомості позивачу, щодо того, що вона не є фізичною особою підприємцем , які не відповідають дійсності та незаконно отримала допомогу по безробіттю у сумі 7963,52 грн., яка підлягає поверненню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю з ОСОБА_2 документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст.12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центри зайнятості автономної республіки Крим, обласні, Київські і Севастопольські міські, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пп. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 державна реєстрація як фізичної особи - підприємця є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття з обліку як безробітного у державній службі зайнятості, що передбачено п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219.

Згідно п.8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за №60\62, Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 13.02.2009р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.03.2009р. за № 232/16248 у разі відмови особи повернути кошти, а також в разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований 19.09.2001 як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконкомом Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, про що 19.09.2001 зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №К-115, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (серія НОМЕР_1), а також інформацією державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Також матеріалами справи встановлено, що 02.02.2006 року ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора щодо включення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) відомостей про фізичну особу-підприємця, а 03.02.2006 року щодо внесення в ЄДР рішення фізичної особи - підприємця про припинення підприємницької діяльності.

20.06.2006 до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем у заяві про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю від 23.01.2006 були вказані недостовірні відомості про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до безпідставного надання йому статусу безробітного, призначення та виплати допомоги по безробіттю у розмірі 7963,52 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що позивачем не надано жодних доказів отримання ОСОБА_2 будь-якого доходу від здійснення ним підприємницької діяльності, оскільки це не спростовує сам факт невиконання відповідачем вимог статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на те що він не був ознайомлений працівниками центру зайнятості з його обов'язками, зміст заяви, підписаної відповідачем 23.01.2006, йому не був відомий, оскільки підписуючи заяву про надання статусу безробітного ОСОБА_2 не міг не знати її змісту, оскільки він самостійно за власним бажанням звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості з метою надання йому статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідач на момент надання статусу безробітного - 23.01.2006 мав статус фізичної особи-підприємця, то відповідно допомогу по безробіттю ним отримано незаконно.

15.09.2010 Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості видано наказ № 488 про повернення ОСОБА_2 виплаченої йому допомоги по безробіттю та відповідачу було направлено повідомлення від 16.09.2010 № 4899 щодо відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 7963,52 грн, яке згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримано останнім 05.10.2010 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що ОСОБА_2 надав відомості позивачу, щодо того, що він не є фізичною особою підприємцем, які не відповідають дійсності та незаконно отримав допомогу по безробіттю у сумі 7963,52 грн., яка підлягає поверненню.

Згідно ст.39 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року по справі№2-а-1670/2231/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-1670/2231/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКатунов В.В.

Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 11.07.2011 р.