Ухвала суду № 19398808, 11.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-3154/10/1470 Категорія:9.1.1Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Гупаловій Н.П.,

за участю: представника ДП НВКГ "Зоря" - "Машпроект" Кошевої Алевтини Валеріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2010 року державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування (далі ДП НВКГ) "Зоря" - "Машпроект" звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Миколаєві про визнання противоправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства на суму 24230,04 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначалося, що податковий орган помилково вирахував 180 днів від дати перерахування валютних коштів нерезиденту до дати оформлення вантажно-митної декларації, тоді як імпорт продукції закінчився від дати перетинання державного кордону та знаходження продукції під митним контролем на митній території України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Суд визнав частково протиправним та скасував рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві №00007522/0 від 28 грудня 2009 року, №00007522/1 від 22 січня 2010 року, №00007522/2 від 31 березня 2010 року та №00007522/3 від 25 травня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" в частині нарахування штрафу у сумі 24230,04 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцямі контролюючого органу була проведена перевірка ДП НВКГ "Зоря" - "Машпроект" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, за період з 01 січня 2009 року по 16 грудня 2009 року.

За результатими перевірки було складено акт №1337/22/31821381 від 31 грудня 2009 року, яким поряд з іньшим встановлено порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме поставка товара по імпортному контракту №804/50193719/183 від 03 жовнтня 2008 року, відповідно до ВМД №504000002/9/200171 від 01 вересня 2009 року, перевищив граничний строк у 180 календарних днів.

На підставі матеріалів перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00007522/0 від 28 грудня 2009 року року на суму 53245,60 грн.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що момент закінчення строку у імпортній операції повязано з оформленням ВМД.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ч. 1 ст. 4 вказаного Закону).

Згідно абз. 18, 38 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами; момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

З аналізу положень п. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 43 Митного кодексу України слідує, що всі товари, які ввозяться на митну територію України, підлягають митному контролю як сукупності дій, повязаних з їх переміщенням через митний кордон, при цьому такий контроль розпочинається з моменту перетинання товарами митного кордону.

Відповідно до п. 23 ст. 1 Митного кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, повязаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Вантажна митна декларація, згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт перетину товарами митного кордону України. Нею засвідчується, зокрема, факт перебування імпортованих товарів у відповідному митному режимі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій, що застосування органами державної податкової служби пені в даному випадку можливе лише в разі перевищення 180-денного терміну поставки (імпорту) товарів, що визначається моментом перетинання товаром митного кордону України, з дати здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента та за умови відсутності індивідуальної ліцензії Національного банку України на таке перевищення.

Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено відповідальність за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за не ввезення товару в режимі імпорту у строк, передбачений ст.1 цього ж Закону.

Таким чином, судпершої інстанції дійшов вірного висновку про дотримання сторонами строків виконання зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом та про відсутність підстав для застосування до позивача відповідальності встановленої Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яким не передбачена наявність визначеного документу, що підтверджує факт поставки.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: