Постанова № 19397877, 27.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 р.Справа № 2-а1570/2186/2011 Категорія: 8.2.6

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі: Ексузяна М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Одеса Арго»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Одеса Арго»до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Одеса Арго»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Ренійському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 2 березня 2011 року №№ 0000982301 та 0000992301.

Свої позовні вимоги ПП «Одеса Арго»обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року в задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Одеса Арго»просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, результати якої відображені в акті від 16 лютого 2011 року № 39/23/33650688 /т. 1, а.с. 201-245/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п. 1.31, п. 1.32, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наслідком чого стало заниження ним (позивачем) податку на прибуток на загальну суму у 130686 гривень, п. 1.4 ст. 1, ст.. 3, ст.. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наслідком чого стало заниження суми ПДВ на загальну суму у 101210 гривень.

Зміст порушень полягав у неналежному бухгалтерському обліку залишків запасів, відсутності у інших податкових органів можливості перевірки контрагентів позивача (листи і акти перевірок) і як наслідок цього безтоварності господарських операцій позивача з цими контрагентами, які (господарські операції) документально оформлені позивачем в податковому та бухгалтерському обліку.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 2 березня 2011 року № 0000982301 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 163357 гривень (основний платіж 130686 гривень, штрафні санкції 32671,5 гривень) та № 0000992301 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з ПДВ на загальну 126512 гривень (основний платіж 101210 гривень, штрафні санкції 25302 гривень) /т. 1, а.с. 35, 36/.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 року N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 145 ГК України, майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Таким чином, головною ознакою безтоварної операції є виключно відсутність реальних змін майнового стану платника податків.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали даної справи не містять доказів відсутності реальних змін майнового стану (зникнення в обліку або натурі товару, несплата податків та тощо) позивача або його контрагентів (руху активів у процесі здійснення господарської операції).

Більш того, зазначені питання відповідачем (податковий орган) при прийнятті спірних рішень не досліджувались.

Отже, відомості наведені відповідачем не дають підстав для висновку про безтоварність наведених господарських операцій позивача або нікчемність його правочинів.

Таким чином, колегія суддів вважає недоведеним факт можливості здійснення фіктивної господарської діяльності позивачем з його контрагентами протягом 5-х років, при належній реєстрації зазначених платників податків в податкових органах, здійсненні їх планових перевірок протягом зазначеного строку та у відсутності будь-яких інших доказів такої тривалої фіктивної підприємницької діяльності, окрім простих висновків в актах перевірок складених майже через 5 років після її початку (фіктивної діяльності).

Окрім того, неналежний облік залишків товарних запасів у відсутності даних про не настання реальних змін майнового стану платника податків, на думку колегії суддів, теж достовірно не свідчать про приховування від оподаткування частини доходів такого платника.

Частиною 1 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам даної справи і допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Одеса Арго»- задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов приватного підприємства «Одеса Арго» - задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області від 2 березня 2011 року №№ 0000982301 та 0000992301 скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 31 жовтня 2011 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/