Ухвала суду № 19397874, 27.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-9975/09/1570 Категорія: 8.2.6

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Ексузяна М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області про скасування рішення від 27 лютого 2009 року № 0000512360.

Свої позовні вимоги ТОВ «Куліндоровський індустріальний концерн»обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року в задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Куліндоровський індустріальний концерн»просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо здійснення готівкових розрахунків, результати якої відображені в акті від 12 лютого 2009 року № 0924/15/32/23/33316924 /а.с. 10-11/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зміст порушень полягав у проведенні розрахункової операції не у касі підприємства, без застосування РРО, без оформлення відповідних касових ордерів і розрахункових квитанцій на загальну суму 8704 гривень, а також у невідповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі зазначеній в денному звіті РРО на загальну суму 18364 гривень.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято рішення від 27 лютого 2009 року № 0000512360 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму у 91820 гривень /а.с. 9/.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вiд 06.07.1995 року № 265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 16 вищенаведеного Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Частина 4 ст. 16 зазначеного Закону також передбачає, що планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку передбаченому законодавством України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності перевірки, оскільки статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509 від 04.12.1990р. (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, які відповідно до ст. 13 Закону України «Про систему оподаткування»справляються на території України. Сфера дії Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не розповсюджується на правовідносини, повязані із нарахуванням та сплатою податків і зборів, відповідно, дія ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо порядку проведення перевірки, не розповсюджується на здійснення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, у звязку з чим, посилання позивача на відсутність повідомлення його за 10 днів до проведення перевірки, суд вважає безпідставними.

Згідно положень ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Згідно з ч. 2 ст. 11-2 зазначеного Закону ненадання цих документів платнику податку або надання з порушенням вимог, встановлених ч.1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до планової або позапланової виїзної перевірки.

Із наведеного слідує, що, якщо позивач вважав перевірку незаконною, він мав можливість використати своє право та не допустити працівників ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області до проведення перевірки господарської одиниці. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач допустив відповідача до проведення перевірки, що є додатковим підтвердженням правомірності підстав її проведення.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що перевіряючі не надали направлення на перевірку та відповідний наказ, що стало нібито підставою для недопущеннях посадових осіб відповідача до проведення перевірки, оскільки жодних доказів в підтвердження зазначених обставин позивачем суду не надано. Представником позивача у судовому засіданні не спростовано факт проведення перевірки та безпідставність відмови від підписання акту перевірки.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перевірка позивача проведена з додержанням законодавчо встановлених підстав, і відповідно, не впливає на правомірність винесеного ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000512360 від 27.02.2009р.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та(або) в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та(або) в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи позивач порушив вищенаведені вимоги закону тим, що провів розрахункову операцію не у касі підприємства, без застосування РРО, без оформлення відповідних касових документів та зберігав на місці проведення розрахунків не обліковану суму готівки.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст. 22 Закону № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, на думку колегії суддів підстав для висновку про протиправність спірного рішення відповідача не мається.,

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн»залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування рішення від 27 лютого 2009 року № 0000512360 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 31 жовтня 2011 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/