Ухвала суду № 19397698, 18.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-5842/09/1470 Категорія: 9.2Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Юкрейніан Шугар Компані” на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Юкрейніан Шугар Компані” до державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000152308 від 03.06.2009 року, -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Юкрейніан Шугар Компані”, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000152308 від 03.06.2009 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року в задоволені позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Юкрейніан Шугар Компані” не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року по справі № 2-а-5842/09/1470 та постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному зясуванні та недоведеності обставин у справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 22.05.2009 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області складено Акт №534/23-34539925 про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Юкрейніан шугар компані»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.39 п.7 Положення №637, в частині використання коштів для вирішення господарських питань без наявності оригіналів підтвердних документів, а саме - ОСОБА_4 при поданні авансових звітів №398 від 06.10.2008 та №415 від 13.10.2008 не надав оригіналів підтверджуючих документів на загальну суму 1680,0 грн. (а.с.36).

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152308 від 03.06.2009 на суму 1680,0 грн. (а.с.8).

Оскільки направлені позивачем скарги до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області (а.с.9-13), ДПА у Миколаївській області (а.с.15-19) та ДПА України (а.с.25-34) були залишені без задоволення, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.2.11 п.2 Положення №637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно пп.3.1 п.3 Положення №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання і повернення) готівкових коштів.

Підпунктами 7.39, 7.41 п.7 Положення №637 встановлено, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, враховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасового непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Згідно п.7.47 Положення №637, для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Пунктом 7.3 Положення №637 визначено, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції па підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Відповідно до Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон»№59 від 13.03.1998 (далі - Інструкція №59) підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат па відрядження в межах України та за кордон»№663 від 23.04.1999 року, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.п. а) п.1.5 ч. ІІ Інструкції №59, в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається: у разі відрядження з України до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, - за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

Пунктом 1.15 частини II Інструкції №59, в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт, про використання коштів, наданих на відрядження.

Разом із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат. Із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком). У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника, відмітками про перетин кордону і візою країни відрядження (у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим).

Статтею 1 Указу №436/95 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Позивач стверджує, що зазначені в акті перевірки кошти були видані підзвітній особі в якості добових за час перебування в закордонному відрядженні у Лондоні (Великобританія) і Варшаві (Республіка Польща), в підтвердження чого до позовної заяви додано копії посвідчень про відрядження (а.с.40,41), з відмітками про вибуття у відрядження до м. Лондона та м. Варшави, прибуття до пунктів призначення, вибуття з них, і прибуття на місце постійної роботи та копії закордонного паспорта ОСОБА_6 (а.с.44-46).

Слід зазначити, що у посвідченнях про відрядження дати вибуття та прибуття не співпадають з датами зазначеними у наказах на відрядження (а.с.47, 48). Будь яких документально оформлених пояснень з цього приводу позивачем не було надано ні під час перевірки, ні при розгляді справи у суді.

Що стосується копій закордонного паспорта, то відповідач зазначив, що на момент проведення перевірки, в порушення пп.1.15 ч. ІІ Інструкції №59, вони не були завірені печаткою підприємства.

Суд вважає доречним посилання відповідача на те, що порушення вчинені позивачем при оформленні документів, які мають підтверджувати використання наданих під звіт коштів позбавляє можливості встановити сам факт виїзду підзвітної особи у відрядження за кордон, а також додержання підприємством норм з регулювання обігу готівки у національній валюті. Таким чином, надані позивачем документи не спростовують встановлений перевіркою факт, що ОСОБА_6 при здачі авансових звітів № 398 від 06.10.08 та № 415 від 13.10.08 не надав підтверджуючих документів на загальну суму 1680,0 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152308 від 03.06.2009.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Миколаївський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Юкрейніан Шугар Компані” на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року по справі № 2-а-5842/09/1470, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Юкрейніан Шугар Компані” до державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000152308 від 03.06.2009 року, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль