Постанова № 19397668, 18.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-13559/09/2170 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріКапустинській А.М. за участю сторін: ТОВ "Академія європейського бізнесу"ОСОБА_5 (довіреність) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційного науково-виробничого підприємства "Академія європейського бізнесу" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення, - встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційного науково-виробничого підприємства «Академія європейського бізнесу»звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001153500/3 від 02.10.09 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 526500 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 184825 грн. Позивач зазначив в позові, що підстав проведення позапланової перевірки у відповідача не було. Вважає висновки ДПА про визнання нікчемними угод, укладених позивачем з ТОВ КУА «Укрсоц-капітал», безпідставними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001153500/3 від 01.10.09 про визначення ТОВ комерційного науково- виробничого підприємства «Академія європейського бізнесу»про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 526500 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 184825 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі п. 1 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в березні 2009 року фахівцями ДПА у Херсонській області проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ комерційна фірма «РИК»за період з 01.10.2005 по 30.09.2008, за наслідками якої складено акт від 10.03.2009 № 5/35-101/32725233.

Податкові ревізори-інспектори ДПА встановили порушення позивачем пп. 4.1. 6 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - підприємством не включено до складу валового доходу у деклараціях з податку на прибуток у рядку «01.6»суму коштів у розмірі 2106000 грн., яка отримана від ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал»за реалізовані векселя, внаслідок чого занижений податок на прибуток на суму 526500 грн., в тому числі за 1-й квартал 2008 року на 268750 грн., за 2-й квартал 2008 року на 257750 грн.

За висновками акту перевірки було сформовано та надіслано товариству податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 13.03.09 № 0001153500/0, згідно якого визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 711325 грн., у тому числі за основним платежем - 526500 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 184825 грн. Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в апеляційному порядку, однак скарги позивача залишені без задоволення. Податковим повідомленням-рішенням 02.10.2009 №0001153500/3 цей же контролюючий орган за результатами розгляду ДПА України адміністративної скарги платника податків у процедурі апеляційного узгодження податкових зобов'язань встановив платнику податків до сплати ці ж суми податкового зобов'язання і штрафу та нові строки оплати цих сум.

Податкова інспекція дійшла до висновків про заниження податкового зобов'язання на підставі аналізу виконання угод, укладених позивачем з ТОВ «Комерційна фірма «РИК»та ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал». Між ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»та ТОВ «Комерційна фірма «РИК»укладено договір про надання позивачем послуг менеджменту, маркетингу та інформаційно-консультативних послуг з питань комерційної діяльності та управління від 14.01.2008, умови якого передбачають види розрахунку за надані послуги у формі безготівкових або вексельних розрахунків.

Між ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»та ТОВ «Комерційна фірма „РИК” також укладено договір доручення від 01.02.2008, умови якого передбачають вчинення позивачем від імені та за рахунок ТОВ «Комерційна фірма «РИК»юридичних дій по придбанню майнових сертифікатів.

Фахівці ДПА виклали в акті, що ТОВ «Комерційна фірма «РИК»є емітентом векселів на загальну суму 2106000 грн.. які були передані ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу», це АА 0938926 від 13.02.08 за номінальною вартістю 375000,0 грн.

АА 0938927 від 27.02.08р. - за номінальною вартістю 600000.0 грн.

АА 0938928 від 11.03.08р. - за номінальною вартістю 100000,0 грн.

АА 0938995 від 04.06.08р. - за номінальною вартістю 300000,0 грн.

АА 0951731 від 06.06.08р. - за номінальною вартістю 441000,0 грн.

АА 0951732 від 10.06.08р. - за номінальною вартістю 290000,0 грн.

Згідно пп. 4.2.10 п. 4.2. ст. 4 Закону України від 28.12.2004 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, не включається до складу валового доходу номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів).

Також судом першої інстанції встановлено, що ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»надала ТОВ «Комерційна фірма «РИК»інформаційно-консультаційні послуги на загальну суму 700000 грн. згідно актів здачіприйняття робіт (надання послуг): акт № ОУ-000005 від 01.05.2008 на суму 375000 грн.: акт № ОУ-000007 від 30.05.2008 на суму 325000 грн.

Таким чином, згідно бухгалтерському обліку позивача станом на 01.05.08 обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Комерційна фірма «РИК» в сумі 1075000 грн., яка виникла за фактом отримання векселів, емітованих ТОВ «Комерційна фірма «РИК»без надання товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «Комерційна фірма «РИК».

На вартість виконаних інформаційно-консультаційних послуг в бухгалтерському обліку ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»зменшено кредиторську заборгованість перед «Комерційна фірма «РИК»станом на 01.06.08, тобто вартість зазначених послуг, виконаних в травні 2008 року, сплачено ТОВ «Комерційна фірма «РИК»наданням векселів протягом лютого-березня 2008 року.

Згідно договорів купівлі-продажу між ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»та ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал», укладених протягом лютого - червня 2008 року, ТОВ КНВП «Академія-європейського бізнесу»- продавець, ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал»- покупець. ТОВ ФК «Зенит-ДТ»(ліцензія ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів серія АВ №362331 від 07.05.07р.) - повірений. ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»реалізувало ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал»векселі за номінальною вартістю на загальну суму 2106000 грн., емітовані ТОВ «Комерційна фірма, «РИК». Умови договору виконані, векселі передані покупцю - ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал», грошові кошти надійшли позивачу в повному обсязі.

Договори купівлі-продажу векселів, укладені між ТОВ КНВП «Академія-європейського бізнесу», ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал», ТОВ ФК «Зенит-ДТ»податкова інспекція вважає такими, що суперечать положенням чинного законодавства, оскільки на момент емісії ТОВ „КФ „РИК" векселів, кредиторської заборгованості ТОВ КНВП „Академія європейського бізнесу" перед ТОВ „КФ „РИК" не існувало, а товар (роботи, послуги) частково, лише в сумі 700000 грн., надано після передачі векселів. Тому грошові кошти, одержані за векселя позивачем, не можна відображати в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та повинні бути віднесені до доходів товариства. ДПА визнає векселя такими, що не є ні цінним паперами, ні товаром, вони не мають будь-якої вартості. Податкова інспекція вважає суму 2106000 грн. перераховану позивачу ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал»безповоротною фінансовою допомогою в розумінні пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону № 334. В акті перевірки зазначено, що метою укладання вищевказаних договорів є проведення фіктивних фінансово-господарських операцій, направлених на отримання прибутку при несплаті податків, шляхом приховування доходів від оподаткування, ця мета суперечить інтересам держави та суспільства.

Вексель це цінний напір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Підпунктом 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334 визначено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами, включаючи до податкової звітності тільки фінансовий результат від співвідношення витрат на придбання цінних паперів та доходів отриманих від продажу цінних паперів. Відповідно до п. 1.6 ст.1 Закону №283/97-ВР (далі - Закон про прибуток) вексель як цінний папір відноситься до товару у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Тобто, при виконанні договорів купівлі - продажу векселів із ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал»вексель виступає у якості товару.

Податкова інспекція посилається на порушення підприємством норм Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, відповідно до якого валовий доход визначається як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, зокрема загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі доходи від продажу Оцінних паперів. Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Згідно підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334, безповоротна фінансова допомога, це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком: бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод. Наведене означає, що законом чітко визначені підстави віднесення коштів до категорії безповоротної фінансової допомоги і цей перелік є вичерпним. Позивач одержував кошти за оплатними цивільно-правовими угодами, тому відносити ці кошти до безоплатно наданих є помилковим.

Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що результати проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється актом, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Пунктом 1.7 даного Порядку передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Посадові особи податкової служби повинні висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних (документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших Документів. Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо), (п. 2.3.4 Порядку). Акт перевірки від 10.03.09 складений з порушенням вказаних правил. В даному акті перевірки не відображено яким чином господарські операції були відображені в податковому обліку, а також чи були допущені порушення. В акті не наведено фактів відносно того, що будь-які посадові особи ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»(виконавець) та ТОВ «Комерційна фірма «РИК»при підписанні спірного договору мали умисел та мету здійснити незаконну фінансово-господарську діяльність, завідомо для них противну інтересам держави та суспільства, та в чому конкретно вона виявилась.

Відповідно до ч. 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зокрема, відповідно до статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому, згідно з ч. 1 статті 203, ч. 2 статті 215 ЦК України, є нікчемним. Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Створення взаємних прав та обов'язків за договором про надання послуг менеджменту, маркетингу та інформаційно-консультаційних послуг від 14.01.2008р. підтверджуються фактом надання ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»та отриманням ТОВ «Комерційна фірма «РИК»послуг, що не ставиться під сумнів в акті перевірки. Факт видачі векселів без наявності дебіторської заборгованості контрагента не робить дані векселі недійсними. Відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.2001р. №2374-111 видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом. На цей час закон такої відповідальності не містить. Крім того, ґрунтуючись на нормах Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, введеного Женевською конвенцією 1930 року, до якої приєдналася Україна згідно Закону України від 06.07.99 № 826-ХІV, та на самої суті такого різновиду цінного паперу як вексель, імітування векселя не повинно прирівнюватися до укладання договору. Вексель по своєї юридичної природі не є угодою у розумінні Цивільного кодексу України, а тому не може бути визнано недійсним його або його використання у подальшому у господарської діяльності суб'єктів господарювання. Ні відповідачем, ні судом першої інстанції не встановлено дефекту форми векселя, які б позбавляли його вексельної сили. Тому ствердження відповідача, про Те, що векселя, отримані позивачем від ТОВ КФ «РИК»не є цінними паперами, є помилковим.

Також суд першої інстанції вважає необґрунтованим ствердження в акті перевірки: про те, що в господарських операціях позивача векселя не виступали як товар. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Зазначене правило поширюється на всі цінні папери, в тому числі і векселі. Таким чином, в усіх операціях, крім операцій з випуску та погашення, векселі виступають як товар згідно з правилами податкового законодавства.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори купівлі-продажу векселів не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення. Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване у цій справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Суд зазначає, що позивач та ТОВ КУА «Укрсоц-Капітал»належним чином оформили договірні правовідносини, претензій до податкового обліку господарських операцій немає. В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують будь-які умисні дії ТОВ, а також посадових осіб Юридичної особи стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину. Крім того, відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні докази спрямовування дій позивача на безпідставне заниження податку на прибуток. Податкова інспекція не надала суду доказів того, що господарські операції із продажу векселів не мали реальний товарний характер та є фіктивними. Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, що вчинюється без наміру створити юридичні наслідки, які складають зміст цього право чину. Фіктивним можна визнати правочин тільки зі умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що податковою інспекцією не доведено, що договори укладені без наміру створити правові наслідки. Факт видачі векселів без наявності заборгованості сам по собі не є достатньою для визнання правочинів нікчемними або фіктивними. Якщо на виконання правочину були передані грошові кошти або товар правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

З огляду на вищевикладене, у відповідача відсутні підстави для визначення ТОВ КНВП «Академія європейського бізнесу»суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 526500 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване як таке, що прийняте з порушенням частини третьої ст. 2 КАСУ.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Разом з тим, суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001153500/3 від 01.10.09 року, замість податкового повідомлення-рішення № 0001153500/3 від 02.10.09 року, в звязку з чим Постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по справі № 2-а-13559/09/2170, - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційного науково-виробничого підприємства "Академія європейського бізнесу" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення, - змінити, замінивши в п. 2 резолютивної частини словосполучення „податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001153500/3 від 01.10.09 року” на „податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001153500/3 від 02.10.09 року”.

В решті Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по справі № 2-а-13559/09/2170, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 19 жовтня 2011 року.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль