Ухвала суду № 19397796, 11.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-957/10/1470 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Гупаловій Н.П.,

за участю: представників ПП "Роксолана" Голубєвої Олени Павлівни, Фурмана Костянтина Олексійовича, представника Снігурівської МДПІ у Миколаївській області Гладуна Миколи Павловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Роксолана" до Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2010 року приватне підприємство (далі ПП) "Роксолана" звернулося до суду з позовом до Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області (далі Снігурівська МДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення №0000022301/0 від 11 лютого 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин та порушенням Закону, оскільки позивач здійснив перенесення податкового кредиту з скороченої декларації по податку на додану вартість (далі ПДВ), як сільхозвиробник, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування, за грудень 2008 року до декларації по ПДВ при звичайних умовах оподаткування за січень 2009 року, відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та інших нормативних актів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував податкове рішення-повідомлення Снігурівської МДПІ №0000022301/0 від 11 лютого 2010 року.

Не погоджуючись з постановою суду, Снігурівською МДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Снігурівської МДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Роксолана" зареєстровано, як юридичну особу у Снігурівській районній державній адміністрації 03 травня 1999 року.

З 11 травня 1999 року підприємство знаходиться на податковому обліку в Снігурівському МДПІ та з 01 січня 2009 року є платником ПДВ.

Фахівцями Снігурівської МДПІ було проведено виїзну планову перевірку ПП "Роксолана" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2009 року, про що складено акт №16/23/30389497 від 01 лютого 2010 року.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з ПДВ встановлено, що ПП "Роксолана" з 01 січня 2009 року не використовує спеціальний режим оподаткування з ПДВ. При заповнені декларації ПП "Роксолана" перенесена сума в розмірі 339863 грн. із рядку 24 скороченої декларації чим занизила значення рядка 8.4 загальної декларації за січень 2009 року на зазначену суму.

Також, сформувавши кредит на підставі податкових накладних за попередні періоди отриманих з запізненням ПП "Роксолана" завищила податковий кредит у лютому 2009 року на 240640 грн. та завищила у квітні 2009 року на суму 8 000 грн. на підставі податкової накладної отриманої від ПП "Верона Буд".

Наведені обставини стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0000022301/0 від 11 лютого 2010 року, за порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" яким визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 400770 грн. у тому числі 267180 грн. за основним платежем та 133590 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з того, що позивач правомірно включив податковий кредит до декларації в лютому 2009 року, після отримання податкових накладних, на який у нього виникло право в 2008 році.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з наступних підстав.

ПП "Роксолана" є сільськогосподарським товаровиробником, яке фактично займається виробництвом та реалізацією продукції рослинництва, тваринництва яка попадає під спеціальний режим оподаткування.

Згідно вимог п.11.29 ст. 11 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168) та п.4 "Порядку акумуляції та використанням коштів, які нараховуються сількогосподарськими товаровиробниками платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 26.02.1999р. №271 залишок суми від'ємної різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом попередніх періодів зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Пунктом 8-1.3 ст.8-1 Закону №168 встановлено, що якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту, не можуть бути відшкодовані з бюджету, і повинні бути, як зазначає відповідач, віднесені згідно з п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат. При цьому законодавство не обмежує платника у праві подальшого перенесення податкового кредиту в наступні звітні періоди. Отже позивач правомірно скористався своїм правом на перенесення податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає на підставі податкової накладної, це зазначено в п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає також правильним висновок суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення Снігурівської МДПІ у Миколаївській області №0000022301/0 від 11 лютого 2010 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

Тому, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: