Ухвала суду № 19396341, 21.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 р.Справа № 2-а-13339/09/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс ЛТД»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Терракс ЛТД»звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0073091502/0 від 12.10.2009 р. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2009 року була отримана ДПІ у Приморському районі м. Одеси 17.09.2009 року, про що свідчить підпис посадової особи ДПІ. Здана за серпень 2009 року податкова декларація з податку на додану вартість повністю відповідає вимогам норм закону, тому відповідач не мав підстав для застосування штрафних санкцій.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з тих підстав, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2009 року була надана з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності, передбачених Порядком заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166. У відповідності до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначена декларація не визнана як податкова звітність. Причинами невизнання декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року як податкової звітності стало неподання позивачем усіх необхідних додатків до декларації.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2010 року позов ТОВ «Терракс ЛТД»задоволено. Скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0073091502/0 від 12 жовтня 2009 року.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси з таким рішенням не погодилась та звернулась з апеляційною скаргою на вказану постанову. Апелянт вказує, що на адресу ТОВ «Терракс ЛТД»був направлений лист від 22.09.2009 р. №52423/10/15-2 про невизнання декларації за серпень 2009 р. та надання нової податкової звітності. Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Пилипенко Н.М. складений акт від 09.10.2009 р. №13466/15-2/32428789 з питання своєчасності подання (неподання) податкової звітності ТОВ «Терракс ЛТД», відповідно до якого встановлені порушення вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»стосовно неподання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року в терміни, визначені законодавством. На підставі цього акту було прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12.10.2009 р. №0073091502/0 про застосування штрафної санкції у сумі 170,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 09.10.2009 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Терракс ЛТД»та складено акт від 09.10.2009 року №32428789, в якому встановлено порушення вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме неподання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0073091502/0 від 12.10.2009 року згідно з пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначена сума штрафної санкції у розмірі 170 грн.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Як було встановлено судом та не заперечувалось представниками сторін по справі, 16 вересня 2009 року ТОВ «Терракс ЛТД»було надіслано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року.

Листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси №52423/10/15-2 від 22.09.2009 року ТОВ «Терракс ЛТД»було повідомлено, що подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2009 року вважається невизнаною податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2009 року, оскільки до декларації повинні додаватися всі необхідні додатки з обовязком зазначенням всіх обовязкових реквізитів, що не відповідає п. 4.2 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(із змінами та доповненнями в редакції Наказу від 15.06.2005 р. №213).

Як вбачається з листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ТОВ «Терракс ЛТД»повторно було надіслано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2009 року, однак відповідач знову не визнав декларацію як податкову звітність, посилаючись на відсутність додатків до декларації із обовязковим зазначенням обовязкових реквізитів, подання та заповнення яких передбачено Порядком заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості заявлених позивачем вимог з таких підстав.

Згідно з вимогами пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У такому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу, чи оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Судом була досліджена належним чином засвідчена копія декларації з ПДВ за серпень 2009 року, яка подавалась позивачем до ДПІ у Приморському районі м. Одеси та була невизнана як податкова звітність за серпень. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в декларації заповнені всі обовязкові реквізити (зазначено звітний період декларації, назва підприємства, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, ідентифікаційний код, місцезнаходження підприємства, та ін.), декларація підписана головним бухгалтером товариства ОСОБА_3 та його директором Голубковим І.М., які є повноважними представляти інтереси підприємства. Крім того, наявність всіх обовязкових реквізитів в зазначеній декларації не заперечувалась самим представником ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Крім того, з листів, що були надіслані відповідачем на адресу ТОВ «Терракс ЛТД», не вбачається конкретного визначення якого саме додатку не вистачає, або зазначення іншого порушення Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість. Судова колегія звертає увагу на той факт, що ненадання додатків до декларації не є підставою для невизнання контролюючим органом поданої декларації як податкової звітності.

Судом першої інстанції було вірно визначено, що податкова декларація за серпень 2009 року та додатки до неї заповнені з дотриманням вимог Розділу 5 Наказу ДПА від 30.05.1997 р. №166. До декларації були надані додатки №1, 2, 3, 5. Не було надано додаток №4 заяву про повернення сум бюджетного відшкодування, про що було зазначено позивачем на останній сторінці основної декларації. Крім того, позивач сам зазначив про відсутність сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету, звязку з чим і не подавав додаток №4.

Ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представником відповідача не було надано належних пояснень причин невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2009 року податковою звітністю товариства.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.09.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький