Ухвала суду № 19396314, 21.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 р.Справа № 2-а-1516/10/2170 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецформула»до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Спецформула»звернулось з адміністративним позовом до Каховської ОДПІ Херсонської області з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2009 року №0001162301/0, яким було збільшено зобовязання з податку на прибуток на 155506,00 грн., у тому числі за основним платежем на 141369,00 грн. та за штрафними санкціями на 14137,00 грн.

Позивач вказував на те, що при складані спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем було невірно застосовано норми діючого податкового законодавства при визначенні обєкту оподаткування з податку на прибуток. Відповідач при проведенні перевірки збільшив зобовязання з податку на прибуток на підставі того, що із складу валових витрат виключив частину витрат на придбання імпортних товарів. Позивач вважає, що відповідач дійшов хибного висновку про те, що до валових витрат платника податків відносяться витрати на придбання імпортованих товарів у межах вартості, зазначеної у вантажно-митних деклараціях, а вартість придбання іноземної валюти для розрахунків з іноземними партнерами при цьому до уваги не приймається. Позивач посилається на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»та вважає, що валові витрати за придбаний товар при розрахунках з іноземними постачальниками визначаються виходячи з балансової вартості придбаної валюти, яка у свою чергу визначається із витрат, повязаних з придбанням цієї валюти. Тобто висновки відповідача з цього питання є незаконними, а спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення зобовязань з податку на прибуток підлягає скасуванню.

Відповідач заперечував проти позову з тих підстав, що розмір валових витрат підприємство повинно визначати виходячи із вартості товару, зазначеної у вантажно-митних деклараціях за курсом НБУ на день оприбуткування, і у подальшому дана сума не може бути скоригована у звязку із коливанням обмінного курсу національної валюти.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року позовні вимоги ТОВ «Спецформула»задоволені у повному обсязі. Скасоване податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області від 30.12.2009 року №0001162301/0.

Відповідач з таким рішенням не погодився та звернувся з апеляційною скаргою на постанову. Апелянт вказує на те, що порядок визначення балансової вартості іноземної валюти для визначення валових витрат, нарахованих в іноземній валюті, такий самий, як і для визначення валових доходів, отриманих в іноземній валюті. Тобто балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання таких товарів. За таких обставин апелянт просить скасувати оскаржувану постанову від 15 червня 2010 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що на підставі висновків акту планової виїзної документальної перевірки позивача від 18.12.2009 року №735/23/34256002 винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0001162301/0 від 30.12.2009 року про збільшення позивачеві зобовязань з податку на прибуток. Як вбачається з акту перевірки від 18.12.2009 року на визначення розміру донарахованих зобовязань з податку на прибуток вплинуло зменшення за наслідками перевірки задекларованих валових доходів на 701784,00 грн. та зменшення задекларованих валових витрат на 1267260,00 грн.

Зменшення задекларованих витрат на 1267260,00 грн. було здійснено на тих підставах, що позивач в порушення пп. 7.2.3.2 пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»незаконно збільшував валові витрати на різницю між вартістю придбаних товарів у іноземних постачальників, зазначеною у вантажно-митних деклараціях, та вартістю придбаної іноземної валюти, використаної для розрахунків з цими постачальниками.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Як встановлено судовою колегією, позивач протягом перевіряє мого періоду імпортував сільськогосподарську техніку, добрива та інші товари на територію України. Зовнішньоекономічні контракти на придбання товарів були укладені в іноземній валюті з відстроченням платежу, тобто першою подією було ввезення та оприбуткування імпортованих товарів.

Каховська об'єднана державна податкова інспекція Херсонської області, посилається на вимоги на пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та вважає, що датою збільшення валових витрат платника податків є дата оприбуткування імпортованих товарів, а оскільки першою подією при віднесенні валових витрат імпортованих товарів є фактичне їх оприбуткування (отримання), позивач був зобовязаний оприбуткувати придбаний товар за вантажно-митними деклараціями, виходячи з курсу НБУ на момент митного оформлення цих товарів. Відповідач вказує на те, що у подальшому, при перерахуванні коштів за отримані товари, перерахування валових витрат не відбувається, оскільки відповідно до пп. 7.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборгованості в іноземній валюті не виникає, а розрахунки за поставлений товар є умовно проведеними в день оприбуткування товарів.

Відповідач також наголошував на те, що відповідно до пп. 7.3.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями пп. 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 зазначеної статті, та не підлягають перерахуванню у звязку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у звязку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Згідно з вимогами п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу, - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Враховуючи вищенаведене, покупна вартість іноземної валюти є її балансовою вартістю і при проведенні розрахунків х використанням цієї валюти з закордонними постачальниками витрати на придбання цієї валюти повинні використовуватись для визначення вартості придбаних товарів, робіт чи послуг.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно помилковості твердження відповідача, що вартість придбаних товарів за іноземну валюту визначається виходячи тільки з курсу НБУ цієї валюти на момент такого придбання.

Порядок застосування курсу НБУ щодо оцінки вартості придбаних товарів застосовується стосовно тієї іноземної валюти, яка була на балансі СПД на момент придбання товарів або здійснення розрахунків. При цьому нормами ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено відображення у податковому обліку платника податків прибутків та збитків при наявності курсової різниці від проведення операцій з використанням іноземної валюти.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку стосовно того, що при використанні іноземної валюти при розрахунках за придбаний товар чи сплату вартості послуг їх вартість у кінцевому рахунку визначається, виходячи з покупної вартості цієї валюти. В звязку з чим позивач при складанні декларації з податку на прибуток вартісні показники валових витрат стосовно придбаних товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту мав право формувати виходячи з покупної (балансової) вартості придбаної іноземної валюти.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за таких обставин, а також враховуючи той факт, що 07.06.2010 року постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 1631 ч. 1 КпАП України посадових осіб ТОВ «Спецформула»були скасовані, а провадження у справі закрито, податкове повідомлення-рішення від 30.12.2009 року №0001162301/0, яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на прибуток на 155506,00 грн. (за основним платежем на 141369,00 грн., за штрафними санкціями на 14137,00 грн.) підлягає скасуванню. Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.09.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький